- •1.1.1. Робота з малюнками
- •1.1.2. Створення написів в полі малюнка.
- •1.2. Введення формул
- •1.2.1. Запуск і налаштування редактора формул
- •1.2.2. Особливості редактора формул
- •1.3. Використання полів і злиття документів в ms Office xp.
- •1.3.1. Використання полів
- •1.3.2. Робота із змістом і списками ілюстрацій
- •1.3.3. Використання полів в колонтитулах документів
- •1.3.4. Використання полів в таблицях
- •1.4. Злиття документів
- •Крок 1: вибір типу документу і головного документа.
- •Крок 2: підключення до файлу даних і вибір записів.
- •Крок 3: додавання полів до головного документа.
- •Крок 4: попередній перегляд злиття і його виконання.
- •1.5. Використання засобів рецензування і управління версіями в ms Office
- •1.5.1. Внесення змін в режимі запису виправлень
- •Редагування тексту та таблиці в текстовому редакторові Word
- •Автоматична побудова і оновлення змісту документу:
- •Злиття документів:
- •Використання полів в таблицях:
- •Використання засобів рецензування і управління версіями:
- •2.1. Сканування документів
- •2.2. Розпізнавання документів
- •2.3. Редагування документів.
- •2.4. Збереження документів.
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •3.2. Правила побудови блок-схем
- •3.2.1. З'єднання фігур в блок-схемах
- •3.2.2. Зміна розташування сполучених фігур
- •3.3. Правила побудови мережних діаграм
- •3.3.1. З'єднання фігур в мережних діаграмах
- •3.3.2. Збереження інформації у фігурах мережних діаграм
- •3.3.3. Створення мережних звітів
- •3.4. Побудова Web-діаграм
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •4.3. Розв’язання рівнянь засобами програми Excel
- •4.4. Розв‘язок завдань оптимізації за допомогою пакету пошуку рішень
- •4.5. Розв‘язок статистичних завдань за допомогою пакету аналізу даних
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •Прийоми побудови таблиць і обробки даних в табличному процесорі Excel .
- •Прийоми побудови діаграм.
- •Побудова експериментального графіка.
- •5.1.2. Введення формул
- •5.1.3. Стандартні (вбудовані) і створені користувачем функції
- •5.1.4. Управління обчисленнями
- •5.1.5. Повідомлення про помилки
- •5.1.6. Приклад виконання обчислень
- •5.2. Векторі і матриці
- •5.2.1. Інструменти створення векторів і матриць. Основних операцій з ними
- •5.2.2. Ранжовані змінні (діапазони)
- •5.2.3. Елементарні матричні обчислення
- •5.2.4. Приклад розрахунку матриць
- •5.3 Побудова графіків
- •5.3.1. Інструменти побудови графіків
- •5.3.2. Приклад побудови графіка
- •5.4 Програмування в Mathcad
- •5.4.1. Створення програм. Використання локальних і глобальних змінних
- •5.4.2. Умовні оператори if, otherwise
- •5.4.3. Повернення значень за допомогою оператора return
- •5.4.4. Організація циклів за допомогою операторів for, while
- •5.4.5. Перехоплення помилок (on error)
- •5.4.6. Приклад програми табулювання складної функції
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •Вектори і матриці
- •Побудова графіків
- •Формат виведення чисельного результату
- •6.2. Розв‘язок лінійних та нелінійних алгебраїчних рівнянь, систем рівнянь (слар) та нерівностей
- •6.2.1. Аналітічній розв‘язок систем алгебраічних рівнянь
- •6.2.2. Розв‘язок слар по формулі Крамера
- •6.2.3.Чисельний розв’язок рівнянь
- •6.3 Обчислення похідної
- •6.3.1. Інструменти знаходження похідних в Matchcad
- •6.3.2. Приклад обчислення похідної
- •6.4 Розрахунок невизначеного інтегралу
- •6.4.1. Інструменти інтегрування у Mathcad
- •6.4.2. Приклад розрахунку невизначеного інтегралу
- •6.5. Геометричний розв‘язок систем нерівностей на прикладі задач лінійного програмування
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •1. Розв‘язок систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •2. Чисельній розв‘язок нелінійних рівнянь.
- •3. Обчислення похідної
- •4. Розрахунок невизначеного інтегралу
- •5. Геометричний розв‘язок задач оптимізації
- •Вимоги до програмного забезпечення: Mathcad 2000 і вище. Рекомендований час виконання роботи: 6 години. Рекомендована література
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Налаштування роздільної здатності монітору
- •7.1.3. Налаштування розкладки клавіатури
- •7.2.Налаштування програмного середовища
- •7.2.1. Налаштування типових програм і параметрів автозапуску програм
- •7.2.2. Відслідковування продуктивності системи за допомогою "Диспетчера задач" Windows
- •7.3. Управління обладнанням.
- •7.3.1. Перевірка на відсутність логічних та фізичних помилок на дисках
- •7.3.2. Встановлення і оновлення обладнання
- •- Диспетчер пристроїв
- •7.3.3. Безпечне відключення і видалення обладнання
- •7.4. Захист від несанкціонованого доступу до Windows
- •7.4.1. Налаштування доступу до файлової системи
- •7.4.2. Використання вбудованого брандмауера Windows для захисту від зовнішніх атак
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •Прості інструменти адміністрування Windows
- •Підвищення продуктивності Windows xp.
- •Створення контрольної точки відновлення системи.
- •Дослідження продуктивності системи за допомогою "Диспетчера задач Windows".
- •Встановлення запам‘ятовуючого пристрою Flash для usb
- •Безпечне відключення і видалення обладнання. Використання "Майстра пошуку обладнання" для його встановлення.
- •Захист від несанкціонованого доступу до Windows xp
- •Налаштування доступу до файлової системи.
- •Використання вбудованого брандмауера Windows xp для захисту від зовнішніх атак.
6.3.2. Приклад обчислення похідної
Нехай потрібно знайти в точці x=0 похідну функції
Фрагмент робочого документа Mathcad, що містить необхідні обчислення, приведений нижче:
-
Значення функції при x, відмінному від нуля:
Це означає, що первісна функции f(x) в точці x=0 існує і дорівнює 4: .
-
Символ приросту виберіть в панелі грецького алфавіту Greek.
-
Для обчислення похідної з використанням меню символьних операцій, введіть вираз функції, що диференціюється, виділіть змінну x і натисніть на пункт верхнього меню Symbolics --> Variable --> Differentiate. Для обчислення похідної за допомогою операторів натисніть кнопку "Derivative" панелі інструментів Calculus (гарячі клавіші "Ctrl+/"), заповніть необхідні позиції і натисніть комбінацію клавіш "Shift + F9". Для спрощення виразу і приведення подібних доданків по cos(x) використовуйте оператори "simplify" і "collect, cos(x)". Поєднання декількох символьних операторів в одному блоці відбувається, якщо вводити наступний оператор в крайній правий маркер попереднього оператора. Отриманий результат матиме наступний вигляд:
6.4 Розрахунок невизначеного інтегралу
6.4.1. Інструменти інтегрування у Mathcad
Інтегрування в Mathcad може бути як чисельним, так і символьним. При символьному інтегруванні система шукає первісну, при чисельному — приблизно підраховує площу, обмежену кривою функції. Обчислення певного інтеграла може бути як символьним, так і чисельним, невизначеного — тільки символьним. Панель Calculus (Обчислення) містить два оператори інтегрування (див. рисунок 6.1): оператор невизначеного інтегралу "Indefinite Integral" (гарячі клавіши Ctrl+I) і визначеного інтегралу «Definite Integral» (Shift+7).
Часто в результаті інтегрування отримуємо громіздкий вираз. В цьому випадку його варто спрощувати за допомогою операторів спрощення із панелі інструментів Symbolic, таких як Simplify, Collect, Expand (розкладання степені) або Factor. Щоб задіяти потрібний символьний оператор, слід виділити вираз інтеграла і натиснути відповідну кнопку на панелі Symbolic. Застосовувати до результату інтегрування можна відразу декілька символьних операторів.
6.4.2. Приклад розрахунку невизначеного інтегралу
Завдання: розрахувати невизначенний інтеграл, перевірити обчислення диференціюванням, побудувати графік сімейства першопохідних.
Фрагмент робочого документа Mathcad, що містить необхідні обчислення, приведений нижче:
6.5. Геометричний розв‘язок систем нерівностей на прикладі задач лінійного програмування
Розглянемо приклад геометричного розв‘язку задачі лінійного програмування.
Завдання: Знайти мінімум цільової функції f(х, у) = 2х + 3у, з обмеженнями
Фрагмент робочого документу Mathcad з розв’язком задачі наведено нижче:
Задача має один розв’язок. Мінімум цільової функції досягається у точці перетину прямих x + 2 = 4, 2x + y = 5.
Мінімальне значення цільової функції дорівнює 7, воно досягається в точці х=2, у=1, fmin=f(2, 1)=7.
Вказівка. Для того, щоб ввести і розв’язати відносно y обмеження х+у≤5, введіть ліву частину нерівності, знак символьної рівності (<Ctrl>+<=>) і праву частину нерівності; помітьте виділяючою рамкою змінну y, клікніть в меню Symbolic на рядок Solve - результат обчислень буде виведений в робочому документі праворуч від рівняння; введіть ім'я функції (у даному прикладі – це y1(x)) і присвойте їй отриманий вираз. Таким чином визначено рівняння однієї з прямих, що обмежують область допустимих значень. Аналогічно введіть решту обмежень. Введіть рівняння ах + bу = C лінії рівня цільової функції. Дійте, так само, як і при введенні обмежень, але, перш ніж розв’язувати рівняння відносно у, присвойте будь-яке значення константі С. Побудуйте графіки-прямі, що обмежують область допустимих значень, і лінії рівня цільової функції. Змінюючи значення константи C, наприклад C = 2, 3, 4.... 10, спостерігайте за рухом прямою, що визначає лінії рівня цільової функції, і сформулюйте висновок щодо розв’язуваності завдання. У вище приведеному фрагменті мінімум цільової функції досягається в точці перетину прямих х + у = 5, х + 2у = 4. Знайдіть координати точки, використовуючи функцію Find.