- •1.1.1. Робота з малюнками
- •1.1.2. Створення написів в полі малюнка.
- •1.2. Введення формул
- •1.2.1. Запуск і налаштування редактора формул
- •1.2.2. Особливості редактора формул
- •1.3. Використання полів і злиття документів в ms Office xp.
- •1.3.1. Використання полів
- •1.3.2. Робота із змістом і списками ілюстрацій
- •1.3.3. Використання полів в колонтитулах документів
- •1.3.4. Використання полів в таблицях
- •1.4. Злиття документів
- •Крок 1: вибір типу документу і головного документа.
- •Крок 2: підключення до файлу даних і вибір записів.
- •Крок 3: додавання полів до головного документа.
- •Крок 4: попередній перегляд злиття і його виконання.
- •1.5. Використання засобів рецензування і управління версіями в ms Office
- •1.5.1. Внесення змін в режимі запису виправлень
- •Редагування тексту та таблиці в текстовому редакторові Word
- •Автоматична побудова і оновлення змісту документу:
- •Злиття документів:
- •Використання полів в таблицях:
- •Використання засобів рецензування і управління версіями:
- •2.1. Сканування документів
- •2.2. Розпізнавання документів
- •2.3. Редагування документів.
- •2.4. Збереження документів.
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •3.2. Правила побудови блок-схем
- •3.2.1. З'єднання фігур в блок-схемах
- •3.2.2. Зміна розташування сполучених фігур
- •3.3. Правила побудови мережних діаграм
- •3.3.1. З'єднання фігур в мережних діаграмах
- •3.3.2. Збереження інформації у фігурах мережних діаграм
- •3.3.3. Створення мережних звітів
- •3.4. Побудова Web-діаграм
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •4.3. Розв’язання рівнянь засобами програми Excel
- •4.4. Розв‘язок завдань оптимізації за допомогою пакету пошуку рішень
- •4.5. Розв‘язок статистичних завдань за допомогою пакету аналізу даних
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •Прийоми побудови таблиць і обробки даних в табличному процесорі Excel .
- •Прийоми побудови діаграм.
- •Побудова експериментального графіка.
- •5.1.2. Введення формул
- •5.1.3. Стандартні (вбудовані) і створені користувачем функції
- •5.1.4. Управління обчисленнями
- •5.1.5. Повідомлення про помилки
- •5.1.6. Приклад виконання обчислень
- •5.2. Векторі і матриці
- •5.2.1. Інструменти створення векторів і матриць. Основних операцій з ними
- •5.2.2. Ранжовані змінні (діапазони)
- •5.2.3. Елементарні матричні обчислення
- •5.2.4. Приклад розрахунку матриць
- •5.3 Побудова графіків
- •5.3.1. Інструменти побудови графіків
- •5.3.2. Приклад побудови графіка
- •5.4 Програмування в Mathcad
- •5.4.1. Створення програм. Використання локальних і глобальних змінних
- •5.4.2. Умовні оператори if, otherwise
- •5.4.3. Повернення значень за допомогою оператора return
- •5.4.4. Організація циклів за допомогою операторів for, while
- •5.4.5. Перехоплення помилок (on error)
- •5.4.6. Приклад програми табулювання складної функції
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •Вектори і матриці
- •Побудова графіків
- •Формат виведення чисельного результату
- •6.2. Розв‘язок лінійних та нелінійних алгебраїчних рівнянь, систем рівнянь (слар) та нерівностей
- •6.2.1. Аналітічній розв‘язок систем алгебраічних рівнянь
- •6.2.2. Розв‘язок слар по формулі Крамера
- •6.2.3.Чисельний розв’язок рівнянь
- •6.3 Обчислення похідної
- •6.3.1. Інструменти знаходження похідних в Matchcad
- •6.3.2. Приклад обчислення похідної
- •6.4 Розрахунок невизначеного інтегралу
- •6.4.1. Інструменти інтегрування у Mathcad
- •6.4.2. Приклад розрахунку невизначеного інтегралу
- •6.5. Геометричний розв‘язок систем нерівностей на прикладі задач лінійного програмування
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •1. Розв‘язок систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •2. Чисельній розв‘язок нелінійних рівнянь.
- •3. Обчислення похідної
- •4. Розрахунок невизначеного інтегралу
- •5. Геометричний розв‘язок задач оптимізації
- •Вимоги до програмного забезпечення: Mathcad 2000 і вище. Рекомендований час виконання роботи: 6 години. Рекомендована література
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Налаштування роздільної здатності монітору
- •7.1.3. Налаштування розкладки клавіатури
- •7.2.Налаштування програмного середовища
- •7.2.1. Налаштування типових програм і параметрів автозапуску програм
- •7.2.2. Відслідковування продуктивності системи за допомогою "Диспетчера задач" Windows
- •7.3. Управління обладнанням.
- •7.3.1. Перевірка на відсутність логічних та фізичних помилок на дисках
- •7.3.2. Встановлення і оновлення обладнання
- •- Диспетчер пристроїв
- •7.3.3. Безпечне відключення і видалення обладнання
- •7.4. Захист від несанкціонованого доступу до Windows
- •7.4.1. Налаштування доступу до файлової системи
- •7.4.2. Використання вбудованого брандмауера Windows для захисту від зовнішніх атак
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •Прості інструменти адміністрування Windows
- •Підвищення продуктивності Windows xp.
- •Створення контрольної точки відновлення системи.
- •Дослідження продуктивності системи за допомогою "Диспетчера задач Windows".
- •Встановлення запам‘ятовуючого пристрою Flash для usb
- •Безпечне відключення і видалення обладнання. Використання "Майстра пошуку обладнання" для його встановлення.
- •Захист від несанкціонованого доступу до Windows xp
- •Налаштування доступу до файлової системи.
- •Використання вбудованого брандмауера Windows xp для захисту від зовнішніх атак.
Формат виведення чисельного результату
Точність розрахунку чисельних значень виразів алгебри або вбудованих функцій (а також їх поєднань) постійна при будь-яких величинах системних змінних і складає 17 знаків після коми. Тому за бажання можна отримати і точніше, ніж при стандартних настройках, значення вашої змінної або функції. Для цього встановіть курсор на текст відповіді і виконаєте подвійне натиснення мишею. При цьому відкриється вкладка Number Format (Формат числа) вікна Result Format (Формат результату). У віконці параметра Number of decimal places (Кількість десяткових позицій) даної вкладки визначте з точністю до якого знаку після коми повинен бути відображений результат.
У Mathcad існує декілька форматів чисельного результату, серед яких:
• General (Основний). Формат, вибраний за умовчанням.
• Decimal (Десятковий). Результат відображається тільки у вигляді десяткового дробу. Десяткова частина числа визначеється параметром Number of decimal places (Кількість десяткових позицій).
Приклад представлення результата в десятковому форматі:
• Scientific (Науковий). Число відображається тільки із степенем так, щоб ціла частина мантиси складалася з одного символу. Кількість десяткових знаків і відображення незначущих нулів результату визначається користувачем. Крім того, існує можливість представлення числа в технічному форматі (параметр Show exponents as E±000 (Показувати показник ступеня як Е±000)). Приклад представлення результата в науковому форматі:
• Engineering (Інженерний). Формат дуже близький до наукового. Єдиною відмінністю є те, що порядок числа повинен бути обов'язково кратний трьом.
Чисельний результат може бути відображений не тільки в десятковій, але і в двійковій, вісімковій і шістнадцятковій системах числення. Для зміни системи числення слід двічі натиснути мишею на результаті обчислення. При цьому з'явиться вікно Result Format (Формат результату), в якому слід перейти на вкладку Display Options (Параметри відображення) і вибрати потрібну систему числення в списку Radix. Щоб числа в різних системах числення можна було відрізнити, в кінець двійкового числа додається буква «b», вісімкового — «о», шістнадцятькового — «h».
6.2. Розв‘язок лінійних та нелінійних алгебраїчних рівнянь, систем рівнянь (слар) та нерівностей
У Mathcad реалізовано три принципово різних підходу до розв’язку рівнянь: використання символьних перетворень за допомогою оператора solve або блоку розв’язку, застосування чисельних алгоритмів і графічний метод. Окрім цього в деяких випадках корені можливо отримати по формулі Крамера.
6.2.1. Аналітічній розв‘язок систем алгебраічних рівнянь
Нижче наведений приклад розв’язку системи рівнянь за допомогою оператора "solve":
В свою чергу блок розв’язку Given-Find починається з ключового слова given (дано) і закінчується викликом функції find (знайти). Між ними розташовують логічні твердження, що задають обмеження на значення шуканих величин, іншими словами, рівняння і нерівності. Всім змінним, що використовуються для позначення невідомих величин, повинні бути заздалегідь присвоювані початкові значення.
Для запису рівняння використовується знак логічної рівності «=» — кнопка Equal to на панелі інструментів Boolean. Інші знаки логічних умов також можна знайти на цій панелі.
Закінчується блок розв’язку викликом функції find, якій передаються шукані величини. Ця функція повертає вектор значень невідомих, тоді як оператор solve повертає рядок значень невідомих.