5.1.2. Введення формул

Формули — основні об'єкти робочого листа. Новий об'єкт за умовчанням є формулою. Щоб почати введення формули, треба встановити хрестоподібний курсор в потрібне місце і почати введення букв, цифр, знаків операцій. При цьому створюється область формули, в якій з'являється кутковий курсор, що охоплює поточний елемент формули, наприклад ім'я змінної (функції) або число. При введенні бінарного оператора по іншу сторону знаку операції автоматично з'являється заповнювач у вигляді чорного прямокутника. У це місце записують черговий операнд. Для управління порядком операцій використовують дужки, які можна вводити уручну. Щоб виділити елементи формули, які в рамках операції повинні розглядатися як єдине ціле, використовують клавішу ПРОБІЛ. При кожному її натисненні кутковий курсор «розширюється», охоплюючи елементи формули, що примикають до даного. Після введення знаку операції елементи в межах куткового курсору автоматично розміщують в дужки. Для переходу у введенню зліва від курсора натискається клавіша "Insert".

Елементи формул можна вводити з клавіатури або за допомогою спеціальних панелей інструментів (рисунок 5.1). Вони відкриваються за допомогою меню View (Вигляд) або кнопками панелі управління Math (Математика).

Для введення елементів формул призначені наступні панелі:

• Calculator (Рахунок) для введення чисел, знаків типових математичних операцій і найуживаніших стандартних функцій;

• Evaluation (Обчислення) для введення операторів обчислення;

• Boolean (Логіка) для введення знаків відношення і логічних операцій;

• Graph (Графік) для побудови графіків;

• Matrix (Матриця) для введення векторів і матриць і завдання матричних операцій;

• Calculus (Числення) для обчислення задач математичного аналізу;

• Greek (Грецький алфавіт) для введення грецьких букв;

• Symbolic (Аналітичні обчислення) для управління аналітичними перетвореннями.

Рисунок 5.1. Панелі інструментів Mathcad.

Введений вираз зазвичай обчислюють або присвоюють змінній. Для виведення результату виразу використовують знак обчислення, який виглядає як знак рівності і вводиться за допомогою кнопки Evaluate Numerically (Обчислити вираз) на панелі інструментів Evaluation (Обчислення).

Знак присвоювання має вигляд «:=» і вводиться за допомогою кнопки Definition (Визначити) на панелі інструментів Evaluation (Обчислення). Зліва від знаку присвоювання вказують ім'я змінної. Воно може містити латинські і грецькі букви, цифри, символи «'»,«_» і «», а також описовий індекс. Cистема Mathcad є чуттєвим до регістра символів. Крім того, як різні будуть прочитані і букви різних стилів. Правила іменувань змінних:

• Всі букви в назві повинні мати однаковий стиль і шрифт.

• Ім'я не може містити арифметичних або будь-яких інших операторів.

• У ідентифікатор не можуть входити пробільні символи (пропуски, знаки табуляції, перенесення рядків та ін.).

• Ім'я не може починатися з цифри.

• Імена функцій користувача не повинні співпадати з іменами вбудованих функцій, оскільки це приведе до їх перевизначення.

• Оскільки Mathcad не розрізняє імен змінних і функцій, то не можна спочатку задати функцію f(x), а потім змінну f (або навпаки), оскільки це приведе до невизначеності внаслідок перевизначення однієї з величин.

Для вставки порожнього рядку використовується команда контекстного меню "Insert Line". Для видалення блоку необхідно виділити його курсором і натиснути клавішу "Delete". Відмінити або повторити дії можна тільки в межах блоку за допомогою клавіш "Ctrl+Z" і "Ctrl+Y", або відповідних кнопок панелі інструментів Standard.