Глава 34. Розслідування підпалів...

ма, місце вогнища пожежі, її поширення, колір полум'я і диму, поведінку окремих осіб тощо, а також намітити нові версії, виявити речові докази, що мають значення для по­дальшого розслідування.

§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж

Попереджувальна діяльність при розслідуванні по­жеж здійснюється на підставі даних про причини та умо­ви, що сприяють їх виникненню. Вони встановлюються ор­ганами державного пожежного нагляду, а також у процесі розслідування злочинів, пов'язаних з підпалом чи пору­шенням вимог пожежної безпеки.

Причинами, що сприяють виникненню пожеж, є такі: недотримання адміністрацією вказівок державного поже­жного нагляду, неусунення виявлених внаслідок перевір­ки недоліків і несправностей, необережне поводження з вогнем, порушення правил зберігання паливно-мастиль­них матеріалів, легкозаймистих та вибухонебезпечних ре­човин. Органи державного пожежного нагляду на підставі узагальнення і аналізу вказаних причин і умов, а також практики органів розслідування і даних експертних до­сліджень здійснюють профілактичну діяльність як безпо­середньо, так і через виконкоми Рад народних депутатів, а також адміністрацію установ та підприємств, добровільні пожежні дружини та ін.

Основною формою профілактичних дій слідчих органів є подання про причини та умови, що сприяють виникнен­ню пожеж, до відповідних державних органів та інших ор­ганізацій за матеріалами розслідування конкретних кри­мінальних справ. Такі подання згідно зі ст. 23^і КПК повин­ні містити конкретні висновки:

а) про причини і умови, що сприяли виникненню пожежі;

----------------------------------------------------------------------- 653

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

б) про осіб, винних у порушенні вимог пожежної безпе­ки, чи таких, що вчинили підпал;

в) щодо заходів, які необхідно вжити для усунення цих причин і умов.

Мотивоване подання слідчого з конкретної справи про пожежу, складене на підставі всебічного аналізу встанов­лених під час розслідування обставин її виникнення, при­чин і умов, що їй сприяли, є основним процесуальним до­кументом профілактичного характеру, а також одним з найефективніших засобів запобігання злочинам, пов'яза­ним з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

654

Глава 35. Розслідування екологічних злочинів

Глава 35. Розслідування екологічних злочинів

§ 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів

Розробка криміналістичної характеристики екологіч­них злочинів (злочинів проти довкілля) тісно пов'язана з їх класифікацією та базується на широкій системі екологіч­ного законодавства.

Відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки в Україні регулюються Законом України «Про охорону нав­колишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про над­ра, охорону атмосферного повітря, охорону та використан­ня рослинного та тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Під час розслідування екологічних злочи­нів необхідно враховувати низку важливих положень, що містяться в законах України «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринний світ», «Про природно-заповід­ний фонд України», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про використання ядерної енергії та радіа­ційну безпеку».

Законом України «Про охорону навколишнього приро­дного середовища» (ст. 70) встановлено, що визначення складу екологічних правопорушень та злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюється відповідно Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України. ----------------------------------------------------------------------- 655

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ_______

Для розробки та використання окремих методик роз­слідування екологічних злочинів необхідно враховувати класифікацію та систему адміністративних екологічних деліктів, що передбачені відповідними нормами глави «Ад­міністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток істо­рії та культури» КпАП. Стосовно цього великого значення набуває той факт, що низка екологічних норм криміналь­ного закону містить адміністративну преюдицію (наприк­лад, ст. 85 КпАП «Порушення правил використання об'єк­тів тваринного світу» та ст. 248 КК «Незаконне полювання»).

Криміналістична характеристика будується з ураху­ванням особливостей екологічних злочинів, які виявляють­ся в тому, що:

1) злочинні дії (бездіяльність) службових осіб (керівни­ків підприємств, установ, організацій), а також інших осіб, які безпосередньо відповідають за встановлення та експ­луатацію очисних споруд або виконують іншу роботу, по­в'язану з транспортуванням відходів, викидів та їх зне­шкодженням, мають наслідком утворення певних комплек­сів — слідів у широкому та вузькому розумінні;

2) факти про вчинення вказаних злочинів відбивають­ся у розпорядженнях (письмових та усних) про зміну ро­боти очисних установок, про доручення обслуговування механізмів некомпетентним працівникам тощо, виявлення і аналіз яких дають змогу встановити безпосередні причи­ни порушення екологічних правил;

3) процес забруднення та його наслідки, що містяться у зміні фізичних, хімічних, біологічних властивостей вод, атмосферного повітря, забруднення їх шкідливими для здоров'я людей відходами промислового виробництва, приз­водить до утворення слідів — наслідків забруднення, по­в'язаних з порушенням екологічного балансу, захворюван­нями тощо;

656 -----------------------------------------------------------------------------