§ 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

Криміналістична характеристика злочинів. Для еко­номіки держави, що розвивається, велику небезпеку ста­новить ухилення від повернення виручки в іноземній ва­люті, товарів або інших матеріальних цінностей, отрима­них від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей. Криміногенна обстановка в цій сфері потребує прийняття відповідних заходів захисту зовнішньоекономічної діяль­ності, інтересів держави, господарюючих суб'єктів і перш за все заходів правового характеру, встановлення ефекти­вної системи валютного контролю.

Правила обігу валютних цінностей регулюються Дек­ретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютно­го регулювання та валютного контролю», законами Украї­ни «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та іншими нормативно-правовими актами.

Кримінально-правовий захист валютних інтересів дер­жави здійснюється нормами про відповідальність за ухи­лення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК) та незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208 КК).

Валютна виручка суб'єктів господарської діяльності — це сума валютних надходжень від продажу товарів та по­слуг за іноземну валюту (включаючи й валюту країн СНД), незалежно від джерела їх походження. Ця виручка підлягає обов'язковому та повному зарахуванню на спе­ціальні розподільчі рахунки, що відкриваються й ведуться у комерційних банках України, які мають ліцензію Націо-

494

Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності

пального банку України. У разі здійснення зовнішньоеко­номічних операцій, що не передбачають сплату в грошовій формі (бартер, різні взаєморозрахунки, операції з даваль­ницькою сировиною), валютною виручкою визнається ек­вівалентна вартість товарів, яку має отримати за вказани­ми угодами українська сторона.

Термін «валютна виручка» має обмежений характер, оскільки незаконний відтік валютних коштів можливий і в інших формах, наприклад, у вигляді фіктивних угод про виконання робіт (послуг) консультаційного або інформа­ційного характеру, що дозволяє здійснювати перераху­вання на рахунки в зарубіжних банках валютних коштів, які не є валютною виручкою.

Зовнішньоекономічна діяльність є одним з найрентабе-льніших видів господарської діяльності. Участь у ній ши­рокого кола юридичних осіб, в тому числі іноземних, та ви­користання як засобу платежу іноземної валюти передба­чають необхідність ретельної її регламентації та забезпе­чення криміналістичного захисту від злочинних посягань.

Основними видами зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють в Україні її суб'єкти, є: експорт та імпорт товарів; надання послуг іноземним суб'єктам господарсь­кої діяльності (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, маркетингових, брокерських, агентських, кон­сигнаційних, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, що не заборонені законами України); міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у ви­падках, передбачених законами України; кредитні та роз­рахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяль­ності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­ності банківських, кредитних та страхових установ за ме­жами України; створення іноземними суб'єктами госпо--------------------------------------------------------------------------- 495

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

дарської діяльності зазначених установ на території Украї­ни; спільна підприємницька діяльність суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів госпо­дарської діяльності; товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності та іноземними суб'єктами госпо­дарської діяльності; інші види зовнішньоекономічної дія­льності, що не заборонені законами України.

Порядок розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності визначається Законом України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», яким встановлений обо­в'язковий строк, протягом якого зовнішньоекономічні опе­рації українських резидентів повинні бути завершені, тобто при експорті товарів, робіт або послуг має бути проведена сплата іноземним контрагентом, при імпорті — в Україну повинен бути ввезений сплачений резидентом товар.

До системи органів, що здійснюють валютний конт­роль, належать: Національний банк України, Міністерство економіки, Державна митна служба, Державний комітет статистики, Державна податкова адміністрація, Міністер­ство фінансів, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України. Між цими органами встановлений систе­матичний обмін інформацією про стан зовнішньоекономіч­ної діяльності та хід виконання контрактів її суб'єктами. Однак практика нормативного регулювання зовнішньоеко­номічної діяльності зараз ще недостатньо ефективна. Ця та інші обставини створюють сприятливі умови для пося­гань на валютні ресурси, а також для різних зловживань з боку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. 496---------------------------------------------------------------------

_____,_{тіціяітді}__{ттлгііц}__І____г~т, \_т"'^'^''"^'"Г'¹-^/^~ ' '

Одним з важливих елементів криміналістичної харак­теристика даних видів злочинів є система способів їх вчинення.

Спосіб 1. Неповернення валютної виручки за послуги або товари, що експортуються, полягає в тому, що підпри­ємство — резидент України здійснює продаж товарів (на­дає послуги) іноземному партнеру, за які воно повинно отримати сплату в іноземній валюті, та ухиляється від пе­реказу валютної виручки в Україну. При цьому під «ухи­ленням» слід розуміти ситуацію, при якій підприємство-резидент має реальну можливість розпоряджатися вказа­ною валютною виручкою.

Одним з різновидів даного способу є перерахування валютних коштів, отриманих у вигляді виручки, службо­вими особами підприємства-резидента, обминаючи упов­новажений банк, на розрахунковий рахунок іноземної фір­ми, сплачуючи виконання обов'язків по іншій угоді.

Спосіб 2. Зменшення в договорі валютно-розрахунко­вих обов'язків іноземного партнера полягає в штучному заниженні підприємством-резидентом вартості послуг або товарів, що експортуються, внаслідок чого частина валют­ної виручки, яка складає різницю між заниженою та дійс­ною вартістю, в Україну не надходить і використовується експортером за кордоном. При цьому підприємці викорис­товують ситуацію, коли вони є власниками іноземних фірм.

Спосіб 3. Приховування підприємством-резидентом ва­лютної виручки шляхом сплати з неї за кордоном видат­ків, не пов'язаних з даною зовнішньоекономічною опера­цією. Цей спосіб має місце також у випадку, коли з валют­ної виручки за одними контрактами здійснюється сплата банківських та інших видатків за іншими контрактами. ----------------------------- 497

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Спосіб 4. Приховування валютної виручки шляхом ви­плат іноземним громадянам з готівкової валютної виручки до здачі її в банк для зарахування на валютний рахунок. Цей спосіб застосовується при оплаті робіт, пов'язаних з транспортними перевезеннями, туризмом, оплатою відря­джень та ін. В результаті в Україну надходить валютна виручка, що зменшилась на суму вказаних виплат.

Спосіб 5. Приховування валютної виручки при здійс­ненні бартерних операцій шляхом її незарахування, що маскується так званим подвійним контрактом, коли на те­риторії України контракт фіксується з одними умовами, а за кордоном — з іншими.

Спосіб 6. Приховування валютних цінностей шляхом зміни умов договору, що полягає в тому, що на першій ста­дії укладається договір бартеру, а потім, після вивезення товарів за межі України, підписується додаткова угода до договору (з будь-яких причин — уцінки експортованого товару, відмови від поставки тощо), шляхом зміни предме­та договору (бартерний контракт змінюється на договір купівлі-продажу).

Спосіб 7. Приховування валютної виручки шляхом припинення діяльності суб'єкта підприємництва. Даний спосіб орієнтований на проведення фіктивних зовнішньое­кономічних операцій з метою приховування валютних цін­ностей, для чого за фіктивною юридичною адресою, за під-робними документами створюється суб'єкт підприємниць­кої діяльності. За зовнішньоекономічним контрактом суб'єк­том підприємництва придбаваються валютні кошти для здійснення контракту. Неподання наприкінці встановлено­го строку до банківської установи документів, що підтверд­жують проведення зовнішньоекономічної операції, є озна­кою такого способу. 498 -----------------------------------------------------------------------