Глава 25. Розслідування зґвалтувань

Огляд одягу. Важливі предмети одягу необхідно вису­шувати (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлю­вачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поня­ті (не менше двох), а у необхідних випадках — фахівці. Слід старанно оглянути внутрішній та зовнішній бік, ки­шені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, пе­рекладають папером та згортають. Мікрочастки вилуча­ють окремо, щоб при транспортуванні вони не були втра­чені або пошкоджені.

Призначення та проведення експертиз. Для виявлен­ня даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на наси­льницьке вчинення статевого акту, призначається судо­во-медична (акушерсько-гінекологічна) експертиза потер­пілої. З її допомогою визначають: а) наявність факту ста­тевих зносин та б) наслідки зґвалтування (зараження ве­неричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).

Залежно від конкретних обставин вчиненого зґвалту­вання на вирішення судово-медичної експертизи винося­ться такі питання:

а) чи є тілесні ушкодження характерними для зґвал­тування, їх давність;

б) чи порушена дівоча пліва (якщо так, то коли, а якщо ні, то чи був можливим статевий акт без її ушкодження);

в) чи відповідає характер виявлених ушкоджень об­ставинам, які викладені заявницею;

г) чи є на тілі потерпілої плями крові або сперми, їх група та походження;

___________________________________________— 439

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

ґ) чи жила потерпіла раніше статевим життям;

д) чи є ознаки будь-якої венеричної хвороби, давність її виникнення;

е) чи вагітна заявниця, термін вагітності.

Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування одержала тя­жкі тілесні ушкодження і госпіталізована, то судово-меди­чна експертиза проводиться в лікарні. У випадках, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування. Згідно зі ст. 193 КПК освідування може бути проведено судово-ме­дичним експертом, лікарем та слідчим з метою встанов­лення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні (у вигляді протоколу, акта або довідки), використовуються згодом судово-медичною експертизою.

За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медич­ну експертизу. У цих випадках на її вирішення можуть бути поставлені такі питання:

а) чи є на тілі підозрюваного тілесні ушкодження (як­що так, то які, де, якої давності);

б) якими предметами вони могли бути спричинені, чи не виникли вони при подоланні опору потерпілої;

в) чи немає у підозрюваного ознак венеричної хвороби (якщо так, то якої, які строки її давності).

Під час розслідування зґвалтувань досить часто призна­чається експертиза матеріалів, речовин та виробів з них, які дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочин­ців. Як правило, це мікрочастки, які залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі. На ви­рішення цієї експертизи можуть бути поставлені такі питання:

а) чи є на одязі потерпілої нашарування у вигляді воло­кон тканини (якщо так, то чи вони не з одягу підозрюваного); 440 -----------------------------------------------------------------------