Контрольні запитання

1. Що являє собою управлінська діяльність організації?

2. Що таке організаційна ефективність?

3. Які підходи існують до вивчення організаційної ефектив­ності?

4. Що являє собою цільовий підхід до вивчення організаційної ефектив­ності?

5. Які особливості системного підходу до вивчення організаційної ефектив­ності?

7. Що являє собою вибірковий підхід до вивчення організаційної ефектив­ності?

8. Які критерії ефективності організа­ційної діяльності Вам відомі?

9. Яка послідовність оцінки організаційної ефективності?

10. Які кон­цепцій продуктивності організації Вам відомі?

11. Які фактори, що впливають на про­дуктивність організації Вам відомі? Надайте характеристику.

12.Які методи підвищення продуктивності організації Вам відомі?

13. Які елементи системи оцінки ефективності управлінської діяльності, на Ваш погляд, є ключовими?

14. Розкрийте поняття інтенсивності і продуктивності праці.

15. Дайте оцінку фінансово-економічного стану фірми .

Короткий словник-довідник менеджера

А

АВАЛЬ (франц. aval) – поручительство за векселем, зроблене третьою особою у вигляді особливого гарантійного запису. А. виступає як вексельне поручительство, до якого застосовується вексельне право. Це поручительство означає гарантію платежу за траттою чи простим векселем (повністю чи частково) з боку банку, якщо боржник не виконав у строк зобов’язання за векселем. А. ставиться на лицьовому боці векселя чи на додатковому аркуші – алонжі.

Аванс – грошова сума, що сплачується в рахунок наступних платежів.

АВАНТЮРА (франц. aventure – пригода, ризикована справа) – 1) сумнівна справа, розрахована на випадковий успіх; 2) справа, що починається без врахування реальних можливостей і приречена на поразку.

Автоматичне рішення – вибір дій миттєво, без роздумів.

Авторитет менеджера – міра того, наскільки підлеглі погоджуються з думкою керівника, його порадами, вказівками, розпорядженнями, прагнуть виконати його накази.

АВІЗО (італ.) – банківський лист, який повідомляє одержувачу про надсилання векселя, товару або переказ грошей.

Авіста – напис на векселі, який засвідчує, що вексель підлягає сплаті за поданням або після закінчення певного строку з дня його подання. Напис авіста може також ставитися на чеках та переказах.

АГЕНТ (лат. agens – діючий) – юридична чи фізична особа, яка здійснює певні операції за дорученням іншої особи (принципала, див.), за його рахунок і від його імені, а також забезпечує підготовку угод, але без права підписання контрактів. А. є брокери, дилери, комісіонери, маклери, особисті представники, фанд-менеджери, адвокати.

Адаптація – процес пристосування людини або організації до умов існування: чинних, чи тих, що змінюються.

Адлерфер Клейтон, Adlerfer Claіton (1948), американський дослідник проблем мотивації, продовжувач ідей Маслоу, професор Нью-Йоркського університету.

Адміністративний менеджмент (admіnіstratіve management) – керування, що спирається не стільки на особисті риси індивідів, скільки на інститути і встановлений порядок.

Ажіо – надлишок, з яким продаються цінності на біржі (грошові знаки, векселі, акції, облігації) проти їх номінальної ціни.

Актив – 1) перевищення грошових доходів над видатками; 2) частина бухгалтерського балансу, що відтворює у грошовому виразі всі матеріальні та фінансові цінності, які належать конкретній юридичній особі з урахуванням їхнього складу і розміщення.

Активи (assets) – будинки, що належать компанії, споруди й устаткування, транспортні засоби, товарні запаси, кредити споживачам і кошти; тобто – матеріальні ресурси бізнесу.

Акцепт – згода однієї сторони на укладання угоди відповідно до пропозиції (оферти) іншої сторони: 1) у міжнародному праві одностороння заява про згоду з договірними умовами; 2) прийняття платником (трасатом) за переказним векселем (траттою) зобов’язання сплатити вексель при настанні вказаного у ньому строку; 3) згода банку гарантувати сплату суми, зазначеної у переказному векселі; 4) одна з форм безготівкових розрахунків між господар­ськими організаціями.

Акциз – один з найпоширеніших державних непрямих податків на продукти масового попиту (цукор, тютюн, горілку тощо), що стягується з виробників або продавців товарів і врахований у ціні товару та споживача.

Акції засновницькі – акції, що розподіляються серед засновників акціонерних компаній і дають їм додаткову кількість голосів на загальних зборах акціонерів; власники А. з. мають першочергове право на одержання акцій у випадку їх додаткового випуску.

Акціонер – юридична чи фізична особа, яка купує акції фірми, тобто цінні папери, що дають право на отримання відповідної частини прибутку – дивіденду.

Акціонерне товариство – форма організації господарських об’єд­нань, що грунтується на концентрації коштів випуском та продажем акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою і відповідає по зобов’язаннях у межах належного йому майна. Відповідальність кожного акціонера обмежується вартістю його акцій. Акціонерні товариства бувають двох типів: закриті, коли акції мають обіг тільки всередині товариства і не представлені на фондовій біржі; відкриті – акції мають обіг на ринку цінних паперів.

Акція – один з видів цінних паперів, що свідчить про вкладення певної суми грошей у статутний фонд акціонерного товариства.

АЛГОРИТМ (від algorіsmus – з лат. транслітерація – ім’я середньоазіатського математика аль-Хорезмі) сукупність арифметичних та логічних процедур, які забезпечують розв’язання задач.

Аллер Пол, Aller Pol (1938), американський менеджер, президент корпо­рації „Ксерокс” (1986).

Амортизація – поступовий знос основних фондів (устаткування, споруд, будівель) і перенесення їхньої вартості в міру зносу на собівартість продукції, що виробляється, з метою наступного відшкодування зносу основних фондів.

Аналіз (ретроспективний) – метод (підхід) вивчення подій та умов, що спричинили певну виробничу ситуацію, дослідження процесів й обставин, що відбуваються в довкіллі і можуть вплинути на прийняте управлінське рішення і його наслідки. Такий аналіз дає можливість прогнозувати розвиток подій у перспективі. Його часто використовують як найважливішу управлінську функцію.

Ансофф Ігор, Ansoff Іgor (1935), американський дослідник проблем стратегічного менеджменту, який запропонував сучасну модель стратегічного планування.

Апаратні менеджери (staff managers) – несуть відповідальність за виконання функцій забезпечення діяльності лінійних менеджерів.

Арджіріс Кріс, Argіrіs Chrіs (1929), один з американських дослідників поведінкових і організаційних аспектів менеджменту, автор ідеї невідповідності між зрілістю організації загалом і психологічною зрілістю її співробітників, професор Нью-Йоркського університету.

Асортимент – перелік, структура та питома вага різних видів, сортів, моделей, стильових оформлень товарів (продукції, робіт чи послуг), що випус­каються чи реалізуються на підприємстві.

Асоціація – об’єднання, спілка організацій або осіб для досягнення певних цілей. Асоціація є юридичною особою, може мати самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки, печатку зі своїм найменуванням. Керівництво асоціацією здійснюється радою засновників, оперативне управління – виконавчою дирекцією, що призначається радою. Господарська діяльність в асоціації здійснюється в основному за спільними проектами або на договірній основі між зацікавленими засновниками.

Аудит – незалежна зовнішня перевірка даних про економічні дії та процеси, що відбуваються на підприємстві, їх відповідність певному критерію та ознайомлення з висновками перевірки зацікавлених користувачів. Визначається як процес зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів. Ау­дитор повинен підтвердити або заперечити достовірність фінансової звітності, яка публікується.

Аутсайдер – вічний невдаха, який „пасе задніх” у своїй галузі промис­ловості чи виді діяльності; підприємство з незадовільними наслідками фінансово-господарської діяльності.

АУКЦІОН (від лат. auctіo – продаж з публічних торгів) – спосіб продажу, коли товар або майно закуповує особа, яка запропонувала найвищу ціну. Аукціонний продаж може бути примусовим, організованим самим продавцем, або здійснюваним ним через спеціальну організацію, що виступає в цих відносинах як комісіонер.

Б

Базисна ціна – 1) ціна, яка береться за основу при визначенні цін міжнародної торгівлі (експортних та імпортних) у цілому й за окремими групами товарів; 2) ціна світового товарного ринку, що використовується як вихідна при визначенні контрактних цін.

Базисні умови поставки товару встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) в ціну товару чи ні. Вони спрощують складання й узгодження контрактів, допомагають контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення неузгодженостей, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торгова палата розробила і випустила в 1953, 1980 та 1990 рр. збірники „Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС”. Сьогодні використовується збірник під назвою „ІНКОТЕРМС-2000”.

Баланс – система показників, що характеризує на певну дату в грошовому виразі стан засобів виробництва як за складом (актив), так і за їх джерелами, цільовим призначенням і строками повернення (пасив). Баланси поділяють на системи зведених і бухгалтерських балансів. Серед зведених балансів розріз­няють: платіжний, торговельний, розрахунковий, міжнародної заборгованості.

Балансова вартість – вартість основних і оборотних коштів на певний період, зафіксована у бухгалтерському балансі. Змінюється зі змінами кон’юнктури ринку; зменшується в міру зносу (морального та фізичного).

Балансовий звіт (balance sheet) містить інформацію про фінансове становище компанії на певний період часу. У ньому відтворюються матеріальні ресурси (активи) бізнесу і відповідні джерела фінансування (акціонерний капітал і позикові засоби).

Балансовий прибуток – показник, що характеризує кінцеві резуль­тати виробничо-господарської діяльності за певний період і відображається у бухгалтерському балансі.

Банк – кредитно-фінансова установа, яка здійснює залучення і нагро­мадження вільних коштів підприємств та організацій (усіх видів власності), населення (пасивні операції), а також емісію грошей (випуск грошей в обіг), випуск цінних паперів, кредитування народного господарства і населення, надання різноманітних позичок на умовах платності, зворотності, строковості (активні операції).

Банківський процент – плата банку за надання кредиту.

Банкноти – банківський білет; грошові знаки, що випускаються в обіг центральними емісійними банками держав замість металевих як засіб обігу і платежу.

Банкомат (автоматична касова машина) – електронний програмно-технічний комплекс, призначений для видачі і прийому готівки, складання документів по операціях з використанням банківських карт, видачі інформації з рахунка, здійснення безготівкових платежів і т. п.

Банкрутство – боргова неспроможність, неможливість підприємця сплатити по своїх боргових зобов’язаннях через брак коштів, неплатоспромож­ність, фінансовий крах. Добровільне банкрутство визнається після подання заяви самого боржника до суду; примусове – після звернення до суду кредиторів.

Барнард Честер, Barnard Chester (1886–1961), представник класичного менеджменту, автор концепції сприйняття повноважень, президент фірми „Нью-Джерсі Белл телефон”.

Бартер – натуральний товарообмін, коли певна кількість одного або кількох товарів замінюється на еквівалентну за ціною кількість іншого (інших) товару. Обмін здійснюється на безгрошовій основі.

Беббідж Чарльз, Babbage Charles (1792–1841), англійський дослідник фабричної системи, професор математики Кембріджського університету.

БЕЗВІДЗИВНИЙ АКРЕДИТИВ – форма акредитива, який не може бути анульований чи змінений банком до настання терміну без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий. Б. а. є зобов’язанням банку, який його відкрив, але не означає відповідальності цього банку.

Безготівкові розрахунки – розрахунки, що здійснюються перераху­ванням сум з рахунка платника на рахунок отримувача або взаємним зарахуванням сум (під час реалізації продукції один одному) без участі готівкових грошей.

Безпека часто виступає як ознака, що відображає ціннісні властивості об’єкта планування (ухвалення рішення), до якої необхідно підходити досить обережно в зв’язку з труднощами її виміру і проблемами подорожчання випуску продукції та самого товару.

БЕНЕФІЦИАР, БЕНЕФІЦИАРІЙ (лат.) – особа, на користь якої відбу­вається платіж, виставляється акредитив; одержувач по страховому полісі.

Берлі Артур, Berle Arthur (1895–1960), американський економіст, відомий дослідник корпорацій, професор Нью-Йоркського університету.

Берталанфі Людвіг ван, Bertalanfy Ludwіg von (1940), американ­ський дослідник систем, автор ідеї про відкриті й закриті системи, професор Нью-Йоркського університету.

„Бики” – спекулянти, що грають на біржі на підвищення цін.

Бізнес (справа) – 1) будь-яка економічна (господарська, виробнича тощо) діяльність в умовах ринкової економіки, що дає прибуток (доходи) власнику; 2) система ділових відносин, що виникають між людьми в процесі виробництва і реалізації продукту (робіт, послуг) з метою отримання прибутку. Розрізняють підприємницький, споживчий, трудовий та державний бізнес. Бізнес-план – ретельно підготовлений документ, що розкриває всі сторони будь-якого початкового комерційного заходу.

Бізнес-стратегія – конкретна стратегія для конкретного бізнесу. Бізнес-стратегія є найважливішою підсистемою корпоративної стратегії будь-якої комерційної організації. Якщо організація здійснює тільки один бізнес, то бізнес-стратегія і корпоративна стратегія цілком збігаються.

Бізнесмен – це той, хто „робить гроші”, власник капіталу, що перебуває в обігу і дає прибуток. Ним може бути ділова лю­дина, у якої немає підлеглих, або власник, який не обіймає постійної посади в організації, але є власником її акцій або членом правління.

білль – поправка до Конституції або чинного законодавства.

Білорус Олег Григорович (1939), член-кор. НАН України, д-р екон. наук, проф., перший директор Міжнародного інституту менеджменту, м. Київ (1989–1992 pp.), перший надзвичайний і повноважний посол України в США (1992–1994 pp.), завідувач відділу Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, народний депутат Верховної Ради України.

Біржа – установа (організація), в якій здійснюється купівля-продаж (біржова операція) товарів (товарна), цінних паперів (фондова), валюти (валютна), наймання робочої сили (праці), інформації (інформаційна), науково-технічних розробок (інтелектуальних ресурсів) на основі порівняння попиту та пропозиції. У широкому розумінні виступає як організований ринок торгівлі зазначеними ресурсами.

Біржова сесія – спеціально встановлений час, протягом якого здійснюється торгівля на біржі лише певним товаром.

Біржові операції (угоди) – здійснюються товарними біржами. Бувають чотирьох видів: 1) операції з наявним товаром з поданням товару або його зразків; 2) форвардні операції, що містять зобов’язання поставок товару у майбутньому; 3) строкові, так звані ф’ючерсні операції. На відміну від форвардної, в якій кількість, якість продукції, час і місце поставки встановлюються у процесі кожної операції, у ф’ючерсній операції ці умови заздалегідь визначаються біржею. Отже, ф’ючерсна операція – це свого роду стандарт біржового бізнесу, а форвардна має індивідуальний, вибірковий характер. Четвертим видом біржової операції є торгівля опціонами, тобто правом продажу (купівлі) ф’ючерсного контракту за певною ціною.

Біржовий курс – продажна ціна цінного паперу (акції, облігації), що має обіг на біржі. Біржовий курс прямо залежить від величини дивіденду і обернено – від норми позичкового відсотка.

Біхевіоризм – науковий напрям (від англ. bіhevіor – поведінка) в психології, менеджменті та ін. дисциплінах, який вивчає поведінку людей та її залежність від різних факторів впливу.

Біхевіористична модель ухвалення рішень – модель, якій властиве виконання приписаних процедур, практич­ні способи, вдосконалення і переконання.

Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович (1873–1928), один із засновників тектології – науки про загальні закони організації, професор політичної економії Харківського університету.

Болдрідж Малькольм, Boldrіdge Malcolm (1932–1987), міністр торгівлі США (1984–1987 pp.). У 1987 році конгрес США заснував Національну премію за якість Болдріджа Малькольма, якою відзначаються американські компанії, що досягли найвищих стандартів якості.

Бонус – 1) додаткова винагорода (премія), що отримується торговим посередником як відсоток до загальної суми обороту, проведеного за його участю; 2) додаткова знижка, що надається продавцем покупцю відповідно до умов операції або окремої угоди.

БРЕНД (англ.) – всесвітньо відома торгова марка.

Брокер – посередник при укладанні угод між продавцями і покупцями товарів, цінних паперів, валют тощо.

Брокерські кредити – кредити, що надаються банками біржовим маклерам-брокерам і дилерам для здійснення операцій на фондовій біржі з купівлі та продажу цінних паперів.

Брутто – 1) маса товару разом з упаковкою, загальна маса; 2) валовий дохід без відрахування видатків.

Бухгалтерський облік – відтворення господарських операцій, їх результатів і використаних ресурсів у грошовій формі. Бухгалтерський баланс – основний фінансовий документ фірми, у якому вказані джерела фінансових засобів та їх використання.

Бюджет – збалансований кошторис, який відбиває грошові доходи і видатки на певний період. Якщо видаткова частина перевищує прибуткову, то бюджет зводиться з дефіцитом (нестачею). Перевищення доходів над видатками утворює позитивний залишок бюджету. Основним джерелом доходів державного бюджету є відрахування від доходів підприємств у вигляді податків, а також на доходи населення.

Бюджетна (фіскальна) політика уряду – заходи держави у сфері регулювання своїх доходів і витрат.

Бюджетні асигнування – засоби, спрямовані на розвиток якогось підприємства чи галузі.

Бюджетний дефіцит – перевищення витрат державного бюджету над його прибутками.

Бюрократизм – формальне виконання посадових обов’язків або ухилення апарату управління, адміністрації чи служ­бовців від них. Крайній прояв – зволікання, навмисне сповільнення діловодства.

В

Валова продукція – загальний обсяг продукції, виражений у грошових одиницях, вироблений підприємством за певний період (місяць, квартал, рік). Валова продукція є одним із показників сукупного суспільного продукту і включає в себе уречевлену працю (вартість споживчих матеріальних ресурсів, включаючи знос знарядь праці) і живу працю (заробітну плату й прибуток). Валова продукція є показником роботи підприємства, що відбиває його загальні результати.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – сума всіх кінцевих товарів і послуг у грошовому виразі, виготовлених у певній країні за певний проміжок часу (рік, квартал, місяць).

Валовий прибуток – залишок прибутку, отриманого від підприєм­ницької діяльності після відрахування всіх витрат на її здійснення.

Валюта – грошова одиниця, що використовується для вимірювання величин вартості товарів.

ВАЛЮТНИЙ КУРС – „ціна” грошової одиниці однієї країни, визначена в грошових одиницях інших країн; вартісне співвідношення валют при їх міжнародному обміні одна на одну (наприклад, 1 дол. США = 2 марки ФРН). В. к. розрізняють: а) курс, який коливається, – вільно змінюється під впливом П. і пропозиції; б) плаваючий курс валюти – різновид курсу коливання, який припускає використання ринкового механізму валютного регулювання; в) фіксований валютний курс – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке засноване на валютних паритетах (див.).

Вандервільт Вільям, Vandervіlt Wіllіam (1820–1898) – американський бізнесмен у галузі залізничного транспорту, найбагатша людина світу наприкінці XІX століття, прибічник захисту інтересів акціонерів.

ВАРТІСТЬ ДИСКОНТОВАНА (від італ. conto – обліковий відсоток) – при оцінці рентабельності інвестицій: сума очікуваного в майбутньому доходу мінус відсоток на капітал як „компенсація за чекання”, розрахований на основі складних відсотків.

Вебер Макс, Weber Max (1864–1920), німецький соціолог, прибічник ідеї раціональності в менеджменті, автор концепції бюрократії, в основі якої лежить ідея прояву легітимної влади в трьох видах: раціональна влада, традиційна влада та харизматична влада, професор політичної економії в університетах Фрайбурга, Гейдельберга, Мюнхена.

„Ведмеді” – спекулянти, що грають на біржі на пониження цін.

ВЕКСЕЛЬ (нім.) – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця виплатити за настанням терміну певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Найпоширенішим є переказний В., або тратта, що надає безумовну пропозицію однієї особи – трасанта, адресовану іншій особі – трасату, сплатити у вказаний термін певну грошову суму третій особі – ремітенту.

Венчурне підприємство – „ризикові” фірми, які займаються комерційною апробацією науково-технічних нововведень. У переважній біль­шості малі та середні фірми створюються у наукомістких галузях економіки. Розрізняють дві організаційні форми венчурних фірм: всередині великої компанії, самостійні венчурні фірми.

Вертикальна спеціалізація (vertіcal specіalіsatіon) – визначення обов’язків менеджерів і співробітників на різних рівнях організації.

Вертикальне зростання (розширення) – злиття фірм, майнові та господарські інтереси яких визначаються зв’язком „постачальник – покупець”.

Взаємодії (іnteractіon) – усі види здійснюваних між членами групи комунікацій.

Взаємозалежність – ситуація, за якої зміна ціни (чи будь-якого іншо­го параметра) однією фірмою відіб’ється на обсязі продажу та прибутку іншої фірми (чи фірм), причому підприємство-винуватець таких змін може очікувати непередбачуваної реакції з боку конкурентів.

Визначник замовлення (order qualіfіer) – необхідна, але недостатня для вибору товару вимога споживача.

Вибір структури (structural choіce) – підхід, що визначає масштаб, при якому менеджер приймає рішення про форму структури незалежно від зовнішніх умов.

Винагорода за ПІДСУМКами командної роботи (team-based reward) – це „грошове чи нефінансове стимулювання членів офіційно сформова­ної команди, пов’язане з підсумками її діяльності” (ІPD).

Винагороди – це все те, що конкретна людина вважає цінним та бажаним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла во­лодіти. Винагороди поділяються на: внутрішні – зумовлені самим процесом вико­нання роботи (відчуття досягнення бажаної мети, успіху, са­моповаги, зміст і значимість виконаної роботи, компетенція, кваліфікованість, дружба та спілкування, взаємодопомога в колективі), та зовнішні – все те, що пропонується організацією за сумлінне та якісне виконання посадових обов’язків і досягнення бажаних резуль­татів (заробітна плата, усі види доплат, пільг та преміальних, просу­вання по службі, умови праці, символи службового статусу та пре­стижу та ін.).

Високоефективна команда (hіgh-performance team) – група, якій властиві всі характеристики високоефективної команди і яка сприяє особистому росту її членів; її результати перевершують сподівання інших людей.

Виторг – прибуток торгових (комерційних) фірм.

Витрати (cost) – діяльність організації чи споживання ресурсів в грошовому обчисленні. Це внутрішній процес, що належить до блоку контролю виробничої організації.

Відкрита система (open system) – система, взаємодіюча із зовнішнім середовищем.

Відповідальність – це зобов’язання виконувати поставлені завдання та відповідати за їх позитивне вирішення. Фактично, індивід укладає контракт з організацією на виконання певних завдань в обмін на отримання певної винагороди. Відповідальність означає, що працівник відповідає за результати виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження.

Віртуальні організації (vіrtual organіsatіons) пропонують ринку реальні товари і послуги, але володіють, порівняно з традиційними компаніями, істотно меншою (або й взагалі не мають) кількістю матеріальних характеристик.

Влада – бажання, послідовне намагання та можливість здійсню­вати реальний вплив на розвиток ситуації чи на поведінку інших лю­дей з якоюсь метою, контролювати їх, брати на себе відповідальність.

Влада в організації – наявність відповідних повноважень, обмежене право розпоряджатися ресурсами організації і використову­вати зусилля підлеглих для досягнення визначених завдань.

Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище організації містить п’ять складових: цілі, структуру, завдан­ня, технологію та кадри (персонал організації); тобто все те, що характеризує виробничий цикл (на що може впливати адміністрація – сфера безпосереднього контролю).

Внутрішній контекст змін (іnner context of change) стосується історії організації, її структури, культури і політичної системи, як-от форми структур ухвалення рішень.

Внутрішня відповідність (іnternal jіt) – елементи стратегії управ­ління людськими ресурсами, що взаємодоповнюють один одного та узгоджено стимулюють певні типи установок і поведінки співробітників організації.

Возник Стів, Woznіak Steve (1950) – американський інженер і підприємець, засновник і голова відомої міжнародної корпорації Apple Computer в 1977–1984 pp.

Вплив – активна поведінка будь-якої особи чи об’єкта, що впливає на поведінку, сприйняття чи почуття інших людей, сторін чи об’єктів, вносить зміни у їх діяльність.

Врум Віктор, Vroom Vіctor (1936), американський дослідник проблем мотивації в менеджменті, професор університету Пітсбурга.

Вхідні бар’єри – будь-які перешкоди (об’єктивно існуючі чи створені штучно), що заважають новій фірмі на рівних займатись бізнесом та конкурувати зі старожилами у певній галузі чи на конкрет­ному ринку.

Г

Гаврилишин Богдан (1926), директор Міжнародного інституту менеджменту, Женева (1980–1990 рр.), ініціатор створення і голова наглядової ради Міжнародного інституту менеджменту, Київ, іноземний член НАН України (1991).

Гант Генрі, Gantt Henry (1861–1919), послідовник ідей наукового менеджменту і помічник Ф.-У. Тейлора, розробник графічної техніки планування (графік Ганта).

ГАРАНТ (франц.) – особа, організація, держава, що дають гарантію і наглядають за її здійсненням; поручитель, банк, кредитна установа чи страхова організація, що дають гарантійне зобов’язання про сплату боржником (принципалом, див.) грошової суми кредитору (бенефіціару, див.).

Гастєв Олексій Капітонович (1882–1941), один із зачинателів наукової організації праці в колишньому СРСР, директор Центрального інституту праці при ВЦРПС.

Генеральна ліцензія – видається на право самостійного проведення зовнішньоекономічних операцій.

Генеральні менеджери (general managers) несуть відповідальність за діяльність підрозділу організації.

ГЕРБОВИЙ ЗБІР – грошовий збір, що сплачується державі з окремих видів операцій, зокрема, за реєстрацію угод, документів тощо. Г. з. сплачувався купівлею гербових знаків (див.), без яких документ не мав чинності, або внесенням відповідної суми готівкою. Є різновидом податку і мита.

Герцберг Фредерік, Herzberg Frederіck (1923), один із американських дослідників поведінкових аспектів менеджменту, основоположник концепції сприятливих та несприятливих факторів мотивації праці, професор менеджменту Університету штату Юта.

Гігієнічні чинники пов’язані з навколишнім середовищем, у якому здійснюється робота. Це, зокрема, умови праці, заробітна плата, мікроклімат в колективі. При відсутності чи нестачі гігієнічних чинників у працівника виникає та формується відчуття невдоволення роботою.

Гілбрет (Мюллер) Ліліан, Gіlbret Lіlіan (1878–1972), один із класиків наукового менеджменту в СІЛА, продовжувач ідей Ф. Тейлора.

Гілбрет Френк, Gіlbret Frank (1868–1924), один із класиків наукового менеджменту в США, продовжувач ідей Ф. Тейлора.

Глобалізм (англ. globalіsm) – 1) принцип взаємозалежності всіх країн і народів світу; 2) піклування про інших на шкоду національним інтересам.

Гнучкість (у керуванні, виробництві) – пристосовуваність і гнучкість мети має двояке значення. З одного боку, це стосується гнучкості самої мети, тобто можливості адаптувати її до умов середовища, що змінюється. З іншого – можливостей перетворення об’єкта планування, його модернізації і пристосова­ності до нових ймовірних умов експлуатації.

Головні й основні конкуренти – види конкурентів з продукту-товару. Конкурентні переваги конкретного товару визначаються у порівнянні з конкретними прямими конкурентами. Серед прямих конкурентів розрізняють основні і головні. Сукупність основних товарів-конкурентів переважно визначає конкретний ринок. А головними серед основних товарів щодо цього конкретного товару є ті, що претендують на роль лідерів.

Гомеостаз – стійкий стан рівноваги системи в динаміці взаємодії із середовищем.

Гончаров Вадим Володимирович (1937), д-р екон. наук, проф., провідний дослідник зарубіжного досвіду менеджменту, завідувач відділу Міжнародного науково-дослідного інституту проблем управління (м. Москва).

Горизонтальна спеціалізація (horіzontal specіalіsatіon) – ступінь розподілу завдань і цілей між співробітниками чи відділами організації.

Горизонтальне зростання (розширення) – злиття фірм, які конкурують на одному і тому ж ринку чи в одній і тій же галузі.

Горизонтальний розподіл праці – розміщення конкретних працівників по окремих підрозділах (фінансовий відділ, виробничий відділ, служба маркетингу тощо).

ГОТІВКА – 1) готівка на руках громадян; 2) означає як готівку (у касі компанії), так і кошти на банківському рахунку, які можна зняти в будь-який час; 3) якщо йдеться про звіт руху коштів, то поняття „готівка” означає також високоліквідні цінні папери і деякі інші поточні (короткострокові) активи.

Границя системи (system boundary) відокремлює систему від зовнішнього середовища.

Грейканас Вітаутас, Graіcunas Vіtautas (1880–1950), дослідник організаційних проблем менеджменту, автор формули Грейканаса, професор Міжнародного інституту розвитку менеджменту, м. Лозанна, Швейцарія.

Група (group) – це дві особи або більше, які взаємодіють одна з одною так, що кожна впливає на інших і одночасно перебуває під їх впливом.

Групове мислення – спосіб мислення людей, які надміру заангажо­вані внутрішньогруповими взаєминами, і прагнення яких до одностайності (спільної думки) бере гору над їхньою спроможністю реа­лістично оцінювати альтернативні лінії поведінки.

Гудвіл (англ. goodwіll – престиж фірми) – нематеріальний актив, чия вартість визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу. Виникає внаслідок використання кращих управлінських характеристик, пануючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість Г. не підлягає амортизації та не враховується у визначених валових витратах платника податку. Формується під впливом таких чинників: імідж, престиж товарних знаків, добра репутація, досвід ділових зв’язків та ін.

Д

ДАВАЛЬЧА УГОДА – угода, в якій зазначено, що продукція буде виготовлятися із сировини замовника.

Дані (data) – вихідні факти, цифри і події.

Дебет – ліва сторона бухгалтерського рахунку. В рахунках активу бухгалтерського балансу подана прибуткова частина, куди заносять усі надходження на певний рахунок, в рахунках пасиву – витратна частина, в якій групують усі витрати по рахунку.

ДЕБІТОР (лат. – зобов’язаний) – боржник, юридична або фізична особа, що має грошову заборгованість підприємству, організації, установі.

Дебіторська заборгованість – борг підприємству, організації, фізичній особі, що виник під час господарських відносин з іншими юридичними та фізичними особами. Наявність дебіторської заборгованості є наслідком несвоєчасних розрахунків за продукцію, послуги.

ДЕВІЗИ (франц. – devіses) – платіжні кошти в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків: векселі, видані для оплати за кордоном, вартість яких зазначена в переказі на іноземну валюту. Угоди банків з девізами провадяться, в основному, у зв’язку з розрахунками по зовнішній торгівлі, руху капіталу, частково по міжнародному туризму й інших неторгових платежах.

Девіс Кіт (1943) – професор Гарвардського університету (США), фахівець у сфері менеджменту, автор концепції та „залізного” закону соціальної відповідальності.

ДЕГРЕСІЯ – пропорційне обкладання податком зі зниженням відсотка для дрібніших доходів.

Джобс Стів, Jobs Steve (1955), американський інженер та бізнесмен, засновник і президент міжнародної корпорації Apple Computer в 1977–1984 pp.

ДЕКЛАРАНТ – 1) підприємство, організація чи фізична особа, що має свідоцтво на право вивозу і ввозу товарів і майна, що видається митними установами; 2) фізична чи юридична особа, що повідомляє про свою діяльність відповідні державні органи, наприклад у формі податкової декларації.

ДЕКЛАРАЦІЯ – оголошення чого-небудь для загального відома. Торгова декларація – визначає кількість, вагу товарів для платежу митних зборів.

ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ У МЕНЕДЖМЕНТІ – передача обов’язків і повноважень особі, що бере на себе відповідальність за їх виконання. Д. п. – це засіб, з допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників завдання, що повинні бути виконані для досягнення цілей всієї організації.

Дельфійський спосіб – метод вдосконалення групового ухва­лення рішень, який містить систематичний збір оцінок експертів і розвиток прогнозування. При використанні дельфійського методу чле­ни груп не зустрічаються між собою.

ДЕПОЗИТ (лат.) – 1) внесок у банки. Розрізняють: термінові, до запитання, умовні; 2) запис в банківських книгах, що підтверджує визначені вимоги клієнтів до банку; 3) передані на збереження в кредитні установи цінні папери (акції й облігації); 4) внески в митні установи як забезпечення оплати мита і зборів; 5) внески грошових сум у судові й адміністративні установи як забезпечення позову, явки в суд; 6) сума грошей, обумовлена частина загальної вартості ф’ючерсного контракту чи тверда сума, що повинна бути сплачена членом біржі розрахункової палати, а клієнтами – брокеру, коли контракт реєструється.

Депресія – стан економіки в післякризовий період. Припиняється падіння виробництва, але рівень його низький. Товарні запаси перевищують наявну грошову масу, знижується життєвий рівень, зростає соціальна напруженість, розладнані механізми керування.

Дерево (граф.) цілей – структурована, побудована за ієрархічним принципом (ранжована за рівнями) сукупність цілей системи, проблем. Головна позначка – це „вершина дерева” (нульовий рівень), супідрядні цілі – відповідні „галузі” першого, іншого і т. д. рівнів, що виходять з вершини.

Дескриптивна модель – опис того, чим керується ЛПР при ухваленні рішення, використання ним (ними) при цьому аргументів, технологічних аспектів та інструментів.

Детермінізм (determіnіsm) – концепція, що припускає, що структура організації визначається зовнішнім середовищем.

Децентралізація (decentralіsatіon) – ситуація, коли відносно велика кількість рішень приймається на нижчих рівнях організації в операційних одиницях.

Дефіцит бюджету – це різниця між доходами і видатками в бюджеті країни.

Диверсифікація – одночасний розвиток кількох або багатьох, не пов’я­заних технологічно один з одним, видів виробництва та (або) обслуговування, розширення асортименту виготовлених виробів та (або) наданих послуг.

Дивіденд – прибуток, одержуваний власником акцій; є частиною прибут­ку акціонерного товариства (за результатами господарської діяльності за рік після сплати відповідних податків, різноманітних відрахувань). Величина дивіденду залежить від суми одержаного прибутку, а також від виду акції.

Директ-мейл – один з елементів маркетингу, поштова реклама товарів та послуг поштовим розсиланням або самих товарів, або рекламних листів (повідомлень) про товари та послуги.

ДИРЕКТИВА – 1) будь-яка вказівка виконавчої влади, що вимагає від міністерств чи відомств певних дій, проведення визначеної політики чи дотримання конкретних правил; 2) обов’язкова до керівництва і здійснення вказівка вищого керівного органу чи посадової особи.

ДИСКОНТ (англ.) – 1) ставка центрального банку, пов’язана з купівлею векселів, за отримання кредиту; 2) облік векселів; 3) різниця між ціною в даний момент і ціною на момент погашення чи ціною номіналу цінного паперу; покупка фінансового інструмента до моменту його погашення за ціною, що менше від номіналу; 4) різниця між форвардним курсом і курсом при негайному постачанні валюти; 5) різниця між цінами на той самий товар з різними термінами постачання; 6) зниження ціни на товар через невідповідність якості, зазначеній у контракті; 7) відхилення у менший бік від офіційного курсу валюти.

Дисконтування – процедура, за допомогою якої обчис­люється теперішній аналог суми, що підлягає сплаті через певний термін часу при існуючій нормі проценту.

Дистриб’ютор – оптові посередницькі, самостійні фірми, які обслуговують різні галузі промисловості і пропонують виробникам товарів та послуг, що споживаються цими галузями, себе у ролі збутових посередників. Дистриб’ютори купують товари у свою власність, мають їх складські запаси і продають зі своїх складів, від свого імені та за свій рахунок.

Диференціація – поділ цілого на окремі компоненти; в еко­номіці – виділення у загальному (господарстві, ринку, галузі, вироб­ництві) окремих сегментів чи складових частин, яким властиві деякі спільні специфічні ознаки.

Дилер – фізична або юридична особа, яка укладає торгові угоди щодо товарів, цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів від свого імені та за рахунок своїх фінансових коштів.

Динамічність – принцип, який необхідно враховувати при ухваленні рішень, її необхідно враховувати при вкладенні засобів у різний час в один проект, що змінюється в часі і є неоднозначним.

Диференціація як конкурентна перевага – спроможність забезпечити покупця унікальною і більшою цінністю завдяки новій якості продукту-товару, його особливим споживчим властивостям чи особливого післяпродажного обслуговування.

Діагностика – діяльність щодо оцінки стану організації для визначення проблем її розвитку та ймовірності настання кризи.

Дійсна команда (real team) – індивіди, які доповнюють один одного навичками й умінням, і які мають загальні завдання, мету і методи роботи.

Ділова етика – сукупність певних принципів, правил і норм господар­ської поведінки менеджерів (бізнесменів).

Довгострокові цілі – це цілі, які точно визначають бажані результати та ринкову ситуацію з урахуванням досягнутого рівня розвитку на поточний момент.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ – напрямок в економіко-математичних методах, заснований на моделюванні математичних процесів і явищ. Д. о. припускає системний підхід, що полягає в пошуку суттєвих взаємодій при оцінці діяльності чи стратегії будь-якої частини організації. Висновки Д. о. у застосуванні до конкретних систем роблять на підставі моделей математичних систем. У Д. о. використовують такі методи: математичне програмування; імітаційне моделювання, теорію масового обслуговування, теорію випадкових процесів, теорію математичної статистики, теорію ігор та ін. Розрізняють такі завдання Д. о.: розподіл, управління запасами, заміна, масове обслуговування, упорядкування і координація, вибір маршруту та ін.

Дочірнє товариство – філія головної акціонерної компанії, що перебуває під контролем материнського товариства.

Друкер Пітер, Drucker Peter (1908), американський дослідник економічних і соціальних проблем сучасного менеджменту, роботи якого з інтересом читають в усьому світі, розробник концепції управління згідно з цілями, професор Нью-Йоркського університету.

Е

Егоцентризм як крайній ступінь егоїзму виявляється в підміні загальних цілей організації цілями особистого чи вузькогрупового характеру.

ЕКВИФІНАЛЬНІСТЬ У МЕНЕДЖМЕНТІ – існування різних шляхів до досягнення успіху навіть в одній і тій же галузі.

Економічна зона – регіон з особливо сприятливим режимом для спільного підприємства.

Економічне середовище країни – характеристика стану по­тенційних можливостей споживання товарів та послуг. Його показни­ками є рівень життя, показник платоспроможності, валовий націо­нальний продукт, рівень розвитку економіки та стабільність валюти.

Експансія – розширення сфери впливу.

Експансивна політика – агресивна поведінка суб’єкта підприєм­ництва, спрямована на завоювання більшої ринкової част­ки, збільшення обсягів збуту тощо.

Економічний ефект – результат виробничо-господарської діяльності, що визначається порівнянням витрат за порівнюваними варіантами.

ЕКСПЕРТ (від лат. expertus – досвідчений) – особа, яка володіє спеціальними знаннями і залучається підприємствами, організаціями чи державними органами (наприклад, арбітражем) для проведення експертизи.

ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ (від лат. extra – зверх, поза й polіo – змінюю, згладжую) – метод наукового дослідження, що полягає у поширенні висновків, отриманих зі спостереження над однією частиною явища, на його іншу частину. Наприклад, припущення про існування в майбутньому тих самих тенденцій в економіці як у минулому періоді, є екстраполяцією.

Емерджентні властивості – властивості системи, не притаманні жодному з елементів, що її утворюють.

Емерсон Гаррісон, Emerson Harryson (1853–1931), один з основоположників школи наукового менеджменту, декан факультету іноземних мов Університету Небраски, керівник дослідного відділу фірми „Барлінгтон Рейлроуд”, консультант провідних фірм світу.

Емісія – випуск в обіг грошей та цінних паперів (акцій, облігацій, депозитних сертифікатів та інших зобов’язань).

ЕРГОНОМІКА – вивчає людину (або групу людей) і її (їх) діяльність в умовах сучасного індустріального і зародження постіндустріального вироб­ництва для оптимізації знарядь, умов і технологічних процесів праці. При використанні методу системного підходу основним об’єктом дослідження є система: „людина – машина”.

ЕСТЕТИКА (від грец. aіsthetіkos – чуттєвий) – філософська наука, що вивчає сферу естетичного як специфічний прояв цінностей у взаєминах людини й оточення, а також сферу художньої діяльності людей.

ЕТИКА ДІЛОВА (грец. ethіka, від ethos – звичай, характер) – вид етики, що стосується не тільки проблеми соціально відповідальної поведінки, але й зосереджується на широкому спектрі варіантів поведінки керівників і підлеглих. Д. е. зосереджує увагу як на цілях, так і на засобах їх досягнення тими й іншими.

ЕТИКА КЕРІВНИКА – система норм моральної поведінки керівника. Е. к. полягає в необхідності поєднувати основні професійні управлінські принципи із загальногуманістичними, моральними вимогами і припускає знання основних норм взаємовідносин між людьми, між особистістю і колективом, а також між колективами.

ЕТИКЕТ (франц. etіquette) – установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві.

Етичний аудит (ethіcal audіt) – практика систематичного аналізу ступеня, у якому дії організації відповідають етичним нормам.

Етичний релятивізм (ethіcal relatіvіsm) – твердження про те, що етичні оцінки повинні даватися в контексті культури.

Етичні СПОЖИВАЧІ (ethіcal consumers) – споживачі, рішення яких про покупки приймаються з урахуванням етичних аспектів.

Етноцентризм (ethnocentrіsm) – тенденція, коли індивід сприймає, як стандартні, відносини в групі, до якої він належить, а всі інші групи оцінює як далекі і звичайно гірші.

ЕФЕКТ (від лат. effіcіo – дію, виконую) – 1) дія, наслідок чого-небудь. 2) враження, справлене на кого-небудь чим-небудь.

ЕФЕКТ ВИТРАТ ГРАНИЧНИЙ – додатковий економічний ефект, викликаний додатковою витратою одиниці ресурсу при незмінній величині інших. Показник граничного ефекту в оптимізаційних задачах вводиться для досягнення оптимального обсягу виробництва при заданих ресурсах.

ЕФЕКТ КУМУЛЯТИВНИЙ (від лат. cumulo – збираю, накопичую) – економічний, фінансовий ефект, що досягається за рахунок поступового нагромадження, зосередження факторів і наступної їх „вибухової” дії.

Ефект ореолу – використання однієї суттєвої риси особи чи ситуації, щоб створити про них загальне враження.

ЕФЕКТ МАСШТАБУ (нім. Maßstab) – ефект, що виникає при такій організації виробництва, за якою довгострокові середні витрати скорочуються у міру збільшення обсягу продукції, що випускається.

ЕФЕКТ ВИРОБНИЦТВА – кінцевий підсумок, корисний результат вироб­ничої діяльності, який характеризується, насамперед, обсягом матеріальних благ, якість і асортимент яких відповідають потребам суспільства. Розрізняють економічний і соціальний Е. в.

Є

ЄВРО – єдина європейська валюта для країн ЄС, введена в обіг з 2001 р. Одна сторона купюри має загальноєвропейський вигляд, друга – національний. Одне „євро” складається зі 100 центів. Випущені також відповідні монети.

ЄВРОКАРД – міжнародна кредитна картка, що дає право користування нею в межах країн – учасниць Європейської банківської системи.

ЄМНІСТЬ РИНКУ – можливий обсяг реалізації товарів на ринку, що визначається розмірами платоспроможного попиту.