1.2. Загальні характеристики організацій

1. Організація та її ресурси

2. Поділ праці в організаціях

3. Структура організації

1. Організація – це відкрита система взаємодіючих і керованих частин (підрозділів, людей і т. ін.), що працюють із визначеною метою, змістом, місією і має у своєму розпорядженні ресурси: фінансові; матеріальні (устаткування і т. ін.); людські; інформаційні; часові.

Управління в організаціях – це процес розподілу і руху п’ятьох видів ресурсів із заздалегідь заданою метою у заздалегідь розробленому стратегічному плані з безупинним контролем підсумків роботи.

Організації цілком залежні від навколишнього світу, тобто як від своїх ресурсів, так і від споживачів. Термін зовнішнє середовище означає економічні умови, споживачів, профспілки, урядові акти, законодавство, організації, що конкурують, систему цінностей у суспільстві, техніку і технологію.

2. Будь-які організації створені завдяки суспільному поділу праці. Горизонтальний поділ праці – це поділ усієї роботи на складові компоненти між учасниками трудового процесу. Робота розподіляється за професійною ознакою. Класичним зразком горизонтального поділу праці на виробничому підприємстві є маркетинг, виробництво і фінанси. Це основні види діяльності, що повинні успішно функціонувати, щоб фірма домоглася визначеної мети.

Оскільки робота в організації поділяється на складові частини, хтось має координувати її.

Вертикальний поділ праці відокремлює роботу з координування дій від самих дій. Діяльність з координування роботи інших людей – власне і є управління. Вертикальний поділ праці здійснюється за такими напрямками:

• загальне керівництво – розробка і реалізація основних перспективних напрямів діяльності організації;

• технологічне керівництво – розробка і впровадження прогресивних технологій; раціоналізація виробничих процесів на основі впровадження сучасних методів управління, комплексної механізації й автоматизації виробництва;

• економічне керівництво – стратегічне й оперативне планування, аналіз економічної діяльності організації, організація маркетингу, фінансової діяльності, стимулювання праці;

• оперативне управління – складання оперативних планів, розміщення виконавців по робочих місцях, інструктаж працівників, організація систематичного контролю за виробничим процесом і його наслідками;

• управління персоналом – добір, розміщення і розвиток персоналу (людського капіталу) організації.

3. Всі організації незалежно від сфер діяльності, мають структуру, що додає їм цілісності, здатності реалізувати свою місію (призначення). Структура організації – сукупність зв’язків і взаємин рівнів управління і функціональних сфер, побудованих у такій формі, що дає змогу найбільш ефективно досягти цілей організації. Елементи структури організації одержали назви департаментів, управлінь, відділів. Структурні підрозділи організації – це групи людей, діяльність яких свідомо спрямована і координується на досягнення загальної мети.

Для того, щоб організація могла домогтися реалізації цілей, діяльність її структурних елементів має координуватись з допомогою вертикального поділу праці. Тому управління є суттєво важливою діяльністю для організації. Управлінська праця упродовж тривалої еволюції виділилась в особливу категорію суспільної праці.