63. Організація внутрішньобанківського аудиту за проведенням депозитних операцій.

Система внутрішнього контролю здійснення депозитних опе­рацій передбачає такі перевірки:

• відповідності залучення й розміщення депозитів у межах термінів і лімітів, установлених Правлінням банку;

• залучення всіх депозитів за процентною ставкою, визначе­ною угодою, і нарахування процентів методом, передбаченим на­казом щодо облікової політики на даний фінансовий рік;

• визначення системою бухгалтерського обліку механізму реє­страції депозитів для забезпечення достовірного і своєчасного запису: сум депозитів; термінів нарахування та сплати процентів; термінів погашення депозитів; процентних ставок.

Здебільшого це досягається засобами аналітичного обліку.

В ході проведення аудиту депоз операцій осн. завд є:

1) з’ясувати правомірність здійснення операцій із залучення коштів у відповідність до наданих ліцензій.

2)встановити відповідність залучення та розміщення депозитів у межах термінів і лімітів , що встан правлінням банку.

3) з’ясувати правильність приймання та розміщення усіх депозитів за % ставкою, яка застосовується Б відповідно до запропонованою облікованою депозитною політикою

4) перевірка дотримання опер процедур

5) перевірка своєчасності та достовірності відображення в обліку номіналу депозитів, терміну нарах та сплати %, термінів погашення депозитів, застосув % ставок.

Інформаційним джерелом для перевірки депоз операцій є первинні документи та звітні форми:

1)депозитні угоди

2)юридичні справи клієнтів

3)журнали реєстро(відкрит, закрит рах, депоз договорів)

4) регістри бух обл. (меморіальні ордери, особові рах вкладників, відомості нарах %).

64.Звітність банків за депозитними операціями

Форми звітності

- 1-ДКБ Баланс банку

- 10-КБ Оборотно-сальдовий баланс

- 2-КБ Звіт про прибутки та збитки Б

- № 350 Звіт про суми і % ставки за депозитами

- № 341 Звіт про залишки за депозитами

- № 353 Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями ( за галузями економіки)

- № 361 Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями (за видами економічної діяльності)

- № 362 Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями (за формами власності)

- № 381 Довідка про залучені кошти та їх залишки для визначення розміру обов’язкових резервів

65.Правові основи та загальні питання організації обліку кредитних операцій.

Кредитна операція банку — це вид актив­них операцій, пов'язаних із наданням клієнтам коштів у тимчасо­ве користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів за настання умов, передбачених кредитною угодою. До кредит­них відносять також послуги банку з надання гарантій, поручництв, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, видачу кредитів у формі обліку векселів та операцій репо. До заборгованостей за кредитними операціями, що станов­лять кредитний портфель банку, належать:

• строкові депозити, розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;

• кредити, надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;

• рахунки суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом, за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями;

• кошти, надані суб'єктам господарської діяльності (СГД) за операціями репо;

• кредити, надані у формі обліку векселів, та сумнівна забор­гованість за ними;

• кредити СГД за внутрішніми торговельними, експортно-імпорт­ними, іншими операціями в поточну та інвестиційну діяльність;

• сумнівна заборгованість за кредитами, що надані СГД;

• кредити, надані центральним і місцевим органам державного управління, та сумнівна заборгованість за ними;

• кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, які надані фізичним особам;

• сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам;

• гарантії, акцепти та авалі, що надані банкам;

• сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, вида­ними іншим банкам;

• гарантії та авалі, надані клієнтам;

• сумнівні гарантії, надані банкам та клієнтам;

• зобов'язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам.

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Облік зазначених елементів кредитного портфеля ґрунтується на принципах, загальновживаних у міжнародній практиці, зокрема: • безперервності діяльності установи банку; • стабільності правил бухгалтерського обліку; • обережності; • поділу звітних періодів (нарахування доходів та витрат); • датування операцій; • переваги змісту над формою; • оцінки активів та пасивів; • окремого відображення активів і пасивів.

Кредити поділяються на овердрафт, факторинг, дисконтуван­ня (облік) векселів, кредити строкові та субординовані.

Кредити поділяються на міжбанківські та кредити суб'єктам господарсь­кої діяльності.

Кредити, видані суб'єктам господарської діяльності, у свою чергу, поділяються на дві великі групи: • кредити в поточну діяльність; • кредити в інвестиційну діяльність.

Бухгалтерські проведення за кредитною операцією стосуються:

1) обліку номіналу кредиту та зміни основної суми боргу;

2) обліку процентних та комісійних доходів.

Облік номіналу кредиту залежить від методу виплати процентів: • за період; • на період.

У разі застосування методу «за період» проценти можуть ви­плачуватися періодично або в кінці терміну, визначеного кредит­ною угодою, а номінальна сума кредиту і сума, що переказується на поточний рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок банку), збігаються. Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди списую­ться банком самостійно меморіальним ордером з поточного ра­хунка позичальника.

За застосування методу «на період» проценти можуть сплачува­тись повністю або частково в момент видачі кредиту, тобто аван­сом. Оскільки суму, що переказується на поточний рахунок по­зичальника, буде зменшено на суму процентів, сплачених «на пе­ріод», у фінансовому обліку окремо обліковується сума номіналу кредиту та сума процентів, що сплачена авансом. Протягом дії кредитної угоди сума авансових процентів має бути амортизована.

Протягом терміну дії кредитної угоди основна сума номіналу кредиту зменшується на суми, що сплачуються позичальником на погашення заборгованості.

Нарахування процентів за кредитами — це функція кредитно­го або фінансового підрозділу банку, котрий передає до бухгал­терії відомість нарахування процентів, на підставі якої проводя­ться бухгалтерські записи Для кожного позичальника — клієнта даного банку щодо суми нарахованих процентів оформляється меморіальний ордер у двох примірниках.

Облік комісійних доходів за кредитними операціями залежить від природи цих доходів. Розрізняють комісії непроцентного ха­рактеру та комісії, що прирівняні до процентів, які обчислюють­ся пропорційно сумі та терміну операції і обліковуються за прин­ципом нарахування.

Методика обліку кредитних операцій і відображення їх у фін звітності.

Здійснення кред операцій супроводжується виконанням таких обл. процедур: реєстрація і відкриття позичкового рах; обл. п/б зобов’язання з кредитування (кредитна угода); обл. надання кредиту; обл. операцій з обл. документів, які супроводжують (строкове зобов’язання); обл. застави, гарантії, поручительства; обл. нарахування і сплати % дох і комісійних дох; обл. погашення кредиту; обл. прострочених, сумнівних, безнадійних кредитів; обл. прострочених, сумнівних, нарахованих дох; фор-ня і вик-ня резервів під кредитні ризики; зберігання і ведення картотеки; відображення кредитних операцій у фін звітності (Ф-1, 2, 3).