26. Основні організаційні форми контролю в банках: сутність, мета, завдання.

Основні організаційні форми контролю в банках можна виділити в 2 підсистеми:

- Підсистема зовнішнього контролю, яка включає такі форми як: Державний контроль; Відомчий (банківський нагляд); Незалежний (аудиторський) контроль.

- Підсистема внутрішнього контролю у вигляді: Акціонерного контролю; Внутрішньо-технологічного контролю; Внутрішнього аудиту.

Державний контроль здійснюють Рахункова палата Верховної Ради України, Контрольні управління при Адміністрації Президента України.

Відомчий контроль здійснює Національний банк.

Головним завданням банківського нагляду є контроль за дотриманням ліквідності, платоспроможності банківської системи, забезпечення безпеки всіх кредиторів і вкладників банку. Банківський нагляд за етапами і формами його здійснення поділяють на: вступний, попередній, поточний

Вступний контроль передбачає: перевірку обсягу капіталу, джерел внесків до статутного капіталу банків та складу їх учасників; перевірку кваліфікаційних та професійних якостей працівників; реєстрація банків, представництв банків нерезидентів, які ство­рюються на території України.

Попередній контроль - встановлення контролю з боку НБУ за визначеними для банків обмеженнями та вимогами відповідно до розроблених періодич­них форм звітності;проведення комплексного аналізу звітності банків та їх розра­хунків економічних нормативів. Мета попереднього контролю — забезпечити перевірку дотримання банками встановлених вимог, розумне (з оптимальним ризиком) ведення ними власних справ.

Поточний контроль здійснюється шляхом проведення як комплексних, так і тематичних перевірок банків; визначення мети, засобів та методів перевірки діяльності банків на місці.

Незалежний контроль - перевірка стану бухгалтерського обліку, до­стовірність фінансової чи статистичної звітності, а також стан кореспондент­ських відносин між банківськими установами, касової роботи, операцій за безготівковими розрахунками.

Мета міжнародного аудиту — перевірити та підтвердити фі­нансову звітність, а також визначити притаманні банківській установі ризи­ки та дати оцінку її діяльності, надання висновку про те, наскільки вірно фі­нансова звітність характеризує фінансове положення, результати операцій і грошові потоки у відповідності з міжнародними стандартами обліку.

Підсистема внутрішнього контролю в банку:

З метою забезпечення надійності, законності, ефективності, а також безпеки банківських операцій та діяльності кожен комерційний банк повинен мати внутрішній механізм, який захищає від потенційних помилок, втрат та різноманітних порушень. Саме цю роль виконує внутрішній контроль банку у вигляді акціонерного, внутрішньотехнологічного контролю та внутрішнього аудиту.

Внутрішній контроль — це система організації роботи банку, до якої належать усі заходи, що вживаються банком для контролю за своїми акти­вами, запобігання шахрайству, зведення до мінімуму помилок.

Внутрішній контроль банку здійснюють: спостережна рада; ревізійна комісія; правління (рада директорів); функціональні підрозділи; служба внутрішнього аудиту.

Внутрішньотехнологічний контроль - це сукупність про­цедур, що забезпечують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку та достовірність і повноту інформації.

Бухгалтерський контроль - це сукупність процедур, що забезпечують збереження активів банку та достовірність звітності, що складається службою бухгалтерського обліку на основі даних, отриманих від функціональних підрозділів.

Адміністративний контроль - це сукупність процедур, які дозволяють визначити законність здійснюваних операцій, ступінь виконання стратегічних і поточних планів, ефективність залучення і використання ресурсів: методи закріплення повноважень та обов'язків; методи контролю, що застосовує керівництво для проведення моніторингу результатів роботи; принципи та практика у сфері трудових ресурсів тощо. Його мета - забезпечення відповідної стандартизації внутрішньобанківських процесів, координація дій підрозділів, удосконалення організаційної структури управління, проведення комплексного аналізу тощо. Адміністративний контроль дозволяє виявити ризики і вжити ефективних заходів щодо їх мінімізації.

Адміністративний контроль включає організаційну структуру банку, а також процедури й документи, пов'язані з процесом вироблення рішень та отримання санкції керівництва на проведення операції.

Фінансовий контроль - це перевірка дотримання встанов­лених лімітів, правильності і доцільності дій керівників усіх рівнів і органів управління, оцінку ризиків та фінансового стану банку. Він спрямований на перевірку дотримання встанов­лених лімітів, правильності і доцільності дій керівників усіх рівнів і органів управління, оцінку ризиків та фінансового стану банку. Фактично - це комплекс заходів щодо ефективного управління ліквідністю, доходами і витратами

.Сферою правового контролю є експертні оцінки договірних відносин щодо здійснюваних банком угод і операцій, перевірка право­мірності формування капіталу, обґрунтованості розподілу прибутку тощо.

Контроль за видами діяльності передбачає об'єктивне обсте­ження і всебічний аналіз типів банківського бізнесу та видів діяль­ності з метою підвищення їх ефективності.

Внутрішній контроль це опис проведення конкретної банків­ської операції (опис операції; визначення відповідальності; розподіл обов'язків між виконавцями операції).