48. Внутрішньобанківський аудит розрахункових операцій.

Аудит розрахункових операцій виявляє правомірність розрахункових операцій і дотримання розрахункової дисципліни згідно із нормативними документами НБУ.

У процесі перевірки з’ясовується дотримання:

- визначеного порядку відкриття і закриття рахунків клієнтів банку;

- встановлених лімітів залишків грошей в касі клієнтів;

- запровадженого порядку розрахункового обслуговування згідно з укладеною з клієнтом угодою;

- розрахункової дисципліни за рахунками;

- законодавство щодо здійснення безготівкових розрахунків.

Типові помилки:

- неповна комплектація юридичних справ клієнтів;

- порушення черговості платежів;

- порушення ліміту видачі готівки з рахунків клієнтів;

- виправлення в розрахункових документах;

Несвоєчасність розрахунку за поданими клієнтами платіжними дорученнями тощо.

Аудит розрахункових операцій дає можливість здійснювати правомірність розрахункових операцій і дотримання розрахункової дисципліни. У ході аудиторської перевірки перевіряють:

1. Обґрунтованість відкриття і правильність ведення рахунків контрагентів та клієнтів Б (поточних, бюджетних, депозитних) як в національній так і в іноземній валютах:

а) достовірність і повнота документів, необхідних для відкриття рахунку;

б) правильність реєстрації рахунків, що відкриваються;

в) умови зберігання юридичних справ клієнтів;

г) правильність ведення рахунків згідно вимог НБУ.

2. Дотримання правил здійснення безготівкових розрахунків (оформлення документів, умови проведення з використанням тієї чи іншої форми розрахунків, термін проведення розрахунків, правильність відображення в бух. обліку).

3. Стан дебіторської та кредиторської заборгованостей.

4. Оцінка обліку розрахункових операцій (законність проведених розрахунків, черговість платежів, дотримання цільового призначення коштів і правильність відображення в обліку)

49. Організація обліку ко у кб

Касові операції банку становлять досить ве­ликий обсяг роботи і характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що його покладено на банківську систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.

Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування контра­гентів (клієнтів), забезпечують тим самим збереження їхніх кош­тів, а також сприяють додержанню емісійно-касової дисципліни.

Основні аспекти банківської діяльності за цими напрямами викладено в інструкції «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України».

Постановою Правління НБУ передбачено, що за касове обслуговування банк бере з клієнта плату в розмірі, передбаченому договором на касо­ве обслуговування, але не більше 1,0 % від виданої суми готівки. Плату за касове обслуговування бюджетних організацій, вій­ськових частин рекомендується встановлювати в менших розмі­рах з урахуванням того, що доходи, одержані від комплексного обслуговування державного бюджету, покривають у цілому від­повідні витрати банку. Видача готівки підприємствам зв'язку на виплату пенсій здій­снюється безкоштовно на підставі того, що Національний банк підкріплює каси банків на ці операції безкоштовно.

Підприємства можуть мати у касі готівку в межах лімітів за­лишку готівки в касі, що встановлюється щорічно, а за необхідності ліміти можуть переглядатися протягом року.

Для проведення касових опера­цій у банку створюється структурний підрозділ — касовий апа­рат, який проводить приймання та видачу го­тівки, здійснює весь обсяг супутніх операцій: перераху­нок інкасованої виручки, розмін грошових купюр і обмін їх на монету, оформлення і видачу грошових чекових книжок. Керівництво банку самостійно вирішує питання про струк­туру касового апарату.

Операційна каса — це структурний підрозділ банків, який про­водить операції з касового обслуговування клієнтів. Залишок гро­шей в операційній касі обмежено певним лімітом, що визначається за узгодженням з відповідною установою НБУ за­лежно від обсягу готівкового обороту конкретного банку та умов його роботи.

Операційна каса може включати окремі види кас, а саме: при­буткову, видаткову, вечірню, перерахункову грошової виручки. Як правило, основний обсяг готівки в системі банків проходить через прибутково-видаткові каси.

Робота касового апарату проводиться в окремих, спеціально обладнаних приміщеннях. Для зберігання готівки операційної каси в банках призначено грошові сховища. У грошових сховищах також зберігаються ко­шти резервних фондів Національного банку України, іноземна валюта, золото (дорогоцінні метали), інші цінності. Кожна окрема шафа, металевий стелаж, полиця, на яких розмі­щено гроші (цінності) у грошовому сховищі, замикаються завіду­вачем каси. Ключі зберігаються в окремій шафі.

Облік прийнятих у сховище грошових білетів, монет та інших цінностей ведеться в книзі обліку готівки операційної каси та в книзі обліку грошей у резервних фондах.

Відповідальним за зберігання грошей (цінностей), що перебу­вають у грошових сховищах, є керівник банку, його головний бу­хгалтер та завідувач каси. Кожен із цих працівників має окремий ключ від грошового сховища та особисту печатку. Лише цими трьома ключами відмикаються й замикаються грошові сховища, і тільки наяв­ність усіх трьох печаток свідчить про опечатування сховища.

Працівники обліково-операційного апарату здійснюють пере­вірку всіх розрахунково-грошових документів і забезпечують ві­дображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Цей апарат очолює головний бухгалтер банку. Саме на головного бухгалтера, який підпорядковує­ться безпосередньо керівникові банку, покладено контроль за ви­користанням коштів, незалежно від джерела їх формування. Об­ліково-операційний апарат банку працює за принципом відпові­дальних виконавців.

За операційними працівниками закріплюється ведення відпо­відних рахунків, у тому числі і поточних рахунків контрагентів. Конкретні обов'язки працівників обліково-операційного апарату визначаються головним бухгалтером банку.

Принцип відповідальних виконавців, яким доручається одно­осібно оформляти і підписувати розрахунково-грошові докумен­ти, поширюється і на касовий апарат. Основні аспекти банківської діяльності за цими напрямами викладено в інструкції «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 за № 69.

Усі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, громадські та інші підприємства, організації, установи незалежно від форми власності та видів діяльності, а також особи, що є суб'єктами підприємницької діяльності і мають поточний рахунок у банку, зобов'язані зберігати свої грошові кошти в устано­вах банків. За потреби вони можуть одержати готівку з установ банку для розрахунків з оплати праці, грошових виплат та заохо­чень, купівлі цінних паперів, виплати дивідендів, гонорарів, сти­пендій, пенсій, витрат на службові відрядження, господарські по­треби тощо.