21. Класифікація рахунків за видами контрагентів, характером операцій і ступенем зниження ліквідності.

Всі рахунки розміщені за п-пами:

- за видами контрагентів

- за функціями КБ,

- за п-пом ліквідності

За видами контрагентів призначено рахунки 1 розділу – міжбанківські операції.

За функціями КБ поділ рахунків за видами операцій КБ

За п-пом ліквідності ( депозитні операції – для їх обліку призначені рахунки для поточних операцій ї строкових, теж саме і для кредитних операцій.)

22. Організація аналітичного обліку в кб. Параметри і форми аналітичного обліку. Формування номера аналітичного рахунку та нумерація рахунків доходу бюджету.

Організація аналітичного обліку базується на нових підходах до параметрів аналітичних рахунків, що в цілому визначає окремий блок питань у загальній програмі реформування б/о в банках Укр. Параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізують інформацію про операції контрагентів банку, є неодмінною умовою акумуляції бази даних для формування фін. і статис. звітності.

Залежно від сфери застосування їх поділяють на параметри: контрагентів, документів, договорів, безпосередньо аналітичних рахунків.

Усі параметри аналітичного обліку класифіковані на обов’язкові і необов’язкові.

Обов’язкові вводяться з урахуванням вимог НБУ щодо звітності.

Необов’язкові визначаються банком самостійно.

Серед обов’язкових параметрів аналітичних рахунків визначають : загальні (застосовуються до всіх рахунків) і спеціальні (до окремих груп аналітичних рахунків залежно від економічного змісту операцій, що відображаються на цих рахунках).

До номера аналітичного рахунка можуть включатися лише певні параметри з усього можливого їх набору, решта параметрів зберігаються поза номером рахунка і використовуються в разі виконання операцій та побудови звітності.

Формування номера аналітичного рахунку та нумерація рахунків доходу бюджету.

Усі номери рахунків аналіт. обліку, крім рахунків бюджету формуються за схемою:

ААА А В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

1. ААА А- номер балансового рахунку (4 знака)

2. В – ключовий розряд (1 знак)

3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ – інформація про аналітичний рахунок (до 9 знаків)

Довжина № рахунка не є фіксованою. Мінімальна 5 , мах – 14.

Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно.

Інакше проводиться нумерація рахунків доходів бюджету:

нумерація рахунків 2500, 2510,2560 ведеться за схемою –

ААА А В 7 ССС NNN ЕЕ

1. ААА А - номер балансового рахунку (4 знака)

2. В – ключовий розряд (1 знак)

3. ССС – Символ звітності банку (3 знаки)

4. NNN – код міністерства (3)

5.ЕЕ – додаткова хар-ка рахунка (2)

Розряди ССС і NNN заповнюються відповідно до бюджетної класифікації.

Додаткова хар-ка рахунка може містити порядковий № відділення Держказначейства

23. Предмет, об’єкти контролю.

Контроль — це процес, який забезпечує відповід­ність функціонування керованого об'єкта прийнятим управлінським рішен­ням та направлений на успішне досягнення поставлених цілей. Контроль – це процес логічного, систематичного, інформаційного обслуговування управління. Основна мета контролю — це об'єктивне вивчення фактичного стану справ у різних галузях суспільного та державного життя, виявлення тих факторів та умов, які негативно відображаються на виконанні прийнятих рішень та досяг­ненні поставлених цілей. Сукупність методів та прийомів, які застосовуються обліково-операцій­ними працівниками для контролю банківських операцій, називають внутрішньобанківським контролем.

Головне завдання такого контролю — забезпечення законності операцій, які виконуються, та збереження цінностей.

Контроль на всіх ділянках обліково-операційної та касової роботи ор­ганізовує головний бухгалтер банку. Велика роль у здійсненні внутрішньобанківського контролю належить операційним працівникам.

Предметом контролю є:

* фінансові активи (надані позики, розміщені власні депозити, кош­ти, вкладені в цінні папери);

* основні засоби та інші активи;

* фін-госп процеси, депозитні та кредитні операції;

* фінансові результати, фінансовий стан банку;

* організаційні форми управління (сукупність відділів та служб, їх взаємозв'язок).

Результатом контролю можуть бути висновки про стан об'єктів, ре­альність статей балансу, фінансовий стан, достовірність бухгалтерського обліку, законність господарських операцій.

Предметом внутрішньобанківського контролю є стан економічних, організаційних, інформаційних і деяких інших характеристик системи, яка знаходиться у сфері здійснення контролю.

Об'єкти контролю поділяються на такі групи:

* ресурси: засоби праці, трудові ресурси, фінансові ресурси, не ма­теріальні активи;

* господарські процеси: економічні процеси, забезпечення робочою силою, матеріально-технічне забезпечення, забезпечення фінансо­вими ресурсами;

* економічні результати діяльності банку;

* організаційні форми управління й організаційна структура апара­ту управління;

* функції управління;

* методи управління.

Тобто, об'єктом контролю в банках є: * сам банк, його підрозділи; * операції, що здійснюються банком; * облік та звітність; * діяльність банків.

24. Види контролю та порядок його здійснення.

Контроль — це процес, який забезпечує відповід­ність функціонування керованого об'єкта прийнятим управлінським рішен­ням та направлений на успішне досягнення поставлених цілей. Контроль – це процес логічного, систематичного, інформаційного обслуговування управління. Внутрішньобанківський контроль буває: поточним і наступним.

Поточний внутрішньобанківський контроль здійснюється в процесі документообігу та при укладенні угод. Поточному контролю підлягають усі документи й облікові записи. Поточний банківський контроль містить еле­менти попереднього і наступного контролю. Як зазначалося раніше, завдя­ки його проведенню значною мірою можна виявити і запобігти здійсненню операцій, які документально невірно оформлені або є незаконними та не­правомірними.

Головним завданням поточного контролю є :

1. Перевірка законності операції та можливості її здійснення за ха­рактером і станом рахунку, на якому вона повинна бути відобра­жена, перевірка оформлення документа і його строку.

2. Перевірка повноважень посадових осіб на виконання операцій з рахунками у банку.

3. Перевірка записів і залишків на особових рахунках аналітичного обліку.

4. Зіставлення підсумкових даних різних облікових реєстрів за опе­раційний день.

5. Перевірка відповідності даних каси щодо операцій з готівковими .

На кожній стадії документи і записи в обліку підлягають: первинному і додатковому контролю.

Додаткового контролю зазнають операції з видачі готівкових грошей, операції за рахунками ощадних банків, з виплат перека­зів і пенсій, з позик індивідуальних позичальників, підкріплень кас, операції з іноземною валютою і коштовними металами, з фондами і основними засо­бами банків, їх капіталовкладеннями й адміністративно-управлінськими ви­тратами.

У банках поряд з поточним контролем необхідно здійснювати наступний контроль. Він проводиться для встановлення правильності, законності і доцільності вже виконаних операцій і відображення їх в обліку.

Завданням наступного внутрішньобанківського контролю є: встановлення законності виконаних операцій, пра­вильності їх документального оформлення і відображення в обліку; роз­криття причин виявлених порушень та дотримання правил здійснення опе­рацій і ведення бухгалтерського обліку; забезпечення дійових заходів для усунення виявлених недоліків.

Наступна щоденна перевірка документів має за мету суцільне спостере­ження за дотриманням операційними працівниками встановленого порядку контролю і оформлення документів, особливо їхньої законності і відповід­ності правилам, що встановлені для кожного виду операцій.