45. Облік операцій при розрахунках платіжними вимогами- дорученнями.

Клієнти—учасники безготівкових розрахунків можуть вико­ристовувати також вимоги-доручення. Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів і передається безпосередньо платнику не ме­нше ніж у двох примірниках.

Доставляти вимоги-доручення до платника може й банк одер­жувача через банк, що обслуговує платника, якщо це обумовлено договором про розрахунково-касове обслуговування одержувача коштів, у якому передбачаються спосіб та термін доставляння вимог-доручень.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину (від руки чи із засто­суванням технічних засобів — незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до бан­ку, що його обслуговує.

Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та яку зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищу­вати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом двадцяти календарних днів з дати оформлення одер­жувачем.

У разі відмови сплатити вимогу-доручення платник повідом­ляє про її мотиви безпосередньо одержувачу в порядку і строки, визначені в договорі, що укладений між ними.

У разі виконання банком платіжних доручень (тобто їхньої проплати) в обліку кредитуються поточні рахунки одержувачів коштів і дебетуються рахунки платників, якщо платник та одер­жувач обслуговуються однією установою банку. Якщо ж вони мають відкриті рахунки в різних банках, то, виконуючи умову платіжного доручення, банк списує кошти зі своїх кореспондент­ських рахунків у кореспонденції з дебетом рахунків платників.

При використанні вимоги-доручення у банку утримувача здійснюється проведення: Дт 2600 Кт 1200

Дт 1200 Кт 2600

При розрахунках з використанням платіжних вимог-доручень здійснюються такі бухгалтерські проводки:

1. Суб’єкти обслуговуються в 1 установі банку

Дт 2600 (платник) Кт 2600 (одержувач)

2. Суб’єкти обслуговуються в різних установах Б:

- У Б платника: Дт 2600 (платник) Кт 1200

- У Б одержувача: Дт 1200 Кт 2600 (одержувач)

46. Облік операцій при розрахунках чеками.

Розрахункові чеки використовуються в без­готівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб для скоро­чення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги). Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових переказів з рахунка чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають оплаті готівкою.

Рахунковий чек – документ, що містить письмове розпорядження власника чека (чекодавця) уста­нові банку (банку - емітенту), що веде його рахунок, сплатити пред'явнику чека зазначену в чеку суму коштів. Чек подається платником підприємству – одержувачу безпосередньо під час здійснення господарської операції на відміну від платіжного доручення. Чекові книжки (рахун­кові чеки) виготовляються на спеціальному папері і є бланками суворої звітності.

Чекова книжка видається на суму, що не перевищує залишку коштів на ра­хунку чекодавця. Термін дії чекової книжки — один рік, розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — три місяці з дня їх видачі. День оформлення чекової книжки або розрахункового чека не враховується.

1) клієнт подає заяву до установи банку про видачу чекової розрахункової книжки, згідно із заявою банк депонує кошти на рахунку 2602 «Кошти в розрахунках» (аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»): Дт 2600 Кт 2602

2) клієнт сплачує комісійні банку за видачу чекової книжки: Дт 2600 Кт 6110 («Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування»)

3) списання бланків чекової книжки: Дт 9110 Кт 9821 «Бланки суворого звіту»;

4) після надходження чека від чекоутримувача банк-емітент здійснює їх оплату:

* клієнти в одній банківській установі: Дт2602 Кт 2600 (отримувач)

* клієнти в різних банківських установах: Дт 2602 Кт 1200 (І банк)

Дт 1200 Кт 2600 (ІІ банк)