11. Вивч. Кредитоспром. Та фін. Стану позичальника.

Аналіз кредитоспром. та фін. стану позичальника є першим і найголовнішим етапом процесу банк. інв. Кред-ня.

На підставі оцінки фін. ді-ті банк приймає рішення щодо можливості надання інв. кредиту або припинення кредитних відносин з клієнтом.

Критерії оцінки фін. стану позичальника встановлюються кожним банком сам-но його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій з урахуванням вимог Положення НБУ “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями”.

У результаті аналізу кредитоспром. та фін. стану визнач. кількісні параметри, що характеризують господарську діяльність позичальника:

• ліквідність. Коеф. абс. ліквід. показує, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені швидколіквідними грош. коштами та ЦП, тобто спроможність поз-ка швидко розрах. за зобов'язаннями. Коеф. загальної ліквідності показує чи вистачить у під-ва всіх оборотних засобів для ліквідації боргових зобов. Коеф. платосп-ті - спроможність під-ва щодо погашення коротко строк. зобов.

• економ. та фін. стабільність. Показників економ. стабільності: Оборотність запасів - відображає забезпеченість вироб. циклу необхідними обіговими коштами. Оборотність дебіторської заборг-ті -швидкість вивільнення коштів із дебіторської заборгованості. Оборотність кредиторської заборгованості - швидкість погашення кред. заборгованості.

Коефіцієнти фін. стабільності і незалежності: Коеф. фін. стабільності – високе його значення не є ознакою цілковитого благополуччя. Коеф. фін. незал. - відношення суми власних коштів до валюти балансу. Коеф. маневреності власних коштів - ступінь мобільності використ. власних коштів.

• прибутковість. Рентабельність - співвідношення прибутку до обсягу реалізації або ін. кількісного показника.

• перспективи грошових потоків.

Крім оцінки кредитосп-ті позичальників на основні фін. коеф. при інв. кредитуванні можуть використовуватись і такі способи, які базуються на основі аналізу:

1) грошових потоків; Передбачає визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу і відпливу коштів.

2) ділового ризику. Передбачає виділення найвагоміших чинників ділового ризику (надійність позичальників, сезонність поставок, тривалість зберігання товарів, рівень цін на товари, ризик введення держ. обмежень на ввезення і вивезення імпортних товарів тощо), їх формалізацію, оцінку в балах і визначення на цій основі класу кредитоспроможності того чи ін. конкретного позичальника. Аналіз ступеня ділового ризику у клієнта дозволяє банкові спрогнозувати достатність джерел погашення позички.

12. Форми забезпечення банківського інв. Кредиту.

Формою забезпечення повернення банківської позички - конкретне джерело погашення боргу, юр. оформлення права кредитора на його використання та організацію контролю банку за достатністю даного джерела.

Особливістю інвестиційного кредитування є те, що кредит не може бути бланковим (незабезпеченим), т.ч. в Укр. за зак-ом банки можуть використовувати лише такі форми забезпечення:

• застава – спосіб забезпечення зобов’язання. Заставою може бути забезпечена лише дійсна вимога, тобто договір застави не має самостійного хар-ру, його не можна укладати поза договором, виконання якого він забезпечує.

• гарантія – порука у тому числі:

а) платіжна гарантія – безумовне зобов'язання при настанні гарантійного випадку перерахувати банку певну суму;

б) гарантія завершення проекту, яка включає зобов'язання спонсорів не відмовлятися від здійснення проекту:

в) гарантія забезпечення постачання всім необхідним фірмою, яка займається реалізацією проекту:

г) додаткова гарантія у формі депозиту спонсора або фірми, які реалізують проект, у банку-кредиторі;

• передоручення (цесія) на користь банку вимог і рахунків до третьої особи;

• іпотека – це різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички в банку;

• страхова угода.

Предмет застави не повинен бути переданий у заставу по ін. зобов’язаннях позичальника або бути предметом ін. зобов’язань, у тому числі договору оренди чи лізингу.

У випадку, коли підприємство надає в заставу державне майно, то воно має отримати дозвіл на заставу в Фонді держмайна України.

Оцінка якості застави для позичальників – юридичних осіб є одним із засобів забезпечення повернення інвестиційного кредиту. Для оцінки надійності застави викор. такі критерії:

• співвідношення вартості заставного майна і суми кредиту;

• ліквідність заставного майна;

• здатність Б здійснювати контроль за заставним майном.