- •1. Поняття інвестиційного кредиту.
- •2. Об'єкти інвестиційного кредитування.
- •3. Суб'єкти (учасники) інвестиційного кредитування.
- •4. Переваги кредитного методу фін-ня інвест. Проектів.
- •5. Принципи банківського інвестиційного кредитування.
- •6. Види банківського інвестиційного кредитування.
- •7. Вибір об'єктів для банківського інвест. Кредитування.
- •8. Ціна банк. Інвест. Кред. Та фактори, що її зумовлюють.
- •9. Процес організації банк. Інвестиційного кредитування.
- •10. Розгляд заявки на інвестиційне кредитування.
- •11. Вивч. Кредитоспром. Та фін. Стану позичальника.
- •12. Форми забезпечення банківського інв. Кредиту.
- •13. Розрахунок сум погашення заборг. За інв. Позичками.
- •14. Визначення строку користування інв. Позичкою.
- •15. Кред. Угода (договір), признач., склад і порядок склад.
- •16. Контроль (моніторинг) у процесі банк. Інв. Кред.
- •17. Експертиза банком документів обґрун-ня інв. Поз-ка.
- •18. Експертиза інвестиційного проекту.
- •19. Фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту.
- •20. Розрах. Показн.Иків еф-ті реальних інв. Проектів.
- •21. Оцінка інв. Проекту в умовах невизначеності.
- •22. Зміст і хар-ка держ. Інв. Кредитування.
- •23. Особливості організації держ. Інвест. Кредитування.
- •24. Харак-ка джерел та порядок погашення держ. Кредиту.
- •25. Процес контролю за державним інвест. Кредитуванням.
- •26. Податкове інв. Кредитування: поняття та види.
- •28. Держ. Інв. Кред-ня фіз. Осіб.
- •29. Умови надання споживчих інвестиційних кредитів.
- •30. Порядок уклад. Кред. Угоди в системі спож. Інв. Кред.
- •31. Страхування об’єктів споживчого кредитування.
- •33. Принципи оцінки об'єктів нерух. При іпот. Кред-ні.
- •34. Методи оцінки об'єктів нерух. При іпот. Кредитуванні.
- •35. Викор. Фін. Лівереджу та методу інв. Групи при іпот. Кр.
- •36. Традиц. Техніка іпот.-інв. Аналізу як методу оцінки нерух.
- •37. Особливості оцінки землі при іпотечному кред-ні.
- •38. Зміст, об’єкти та види лізингу.
- •39. Фін. Ліз. - джерело фін.-ня інв. Пр-ів, ознаки та організ.
- •40. Учасники ліз. Операцій, їх взаємовід. Та регулювання.
- •41. Порядок визн. Розміру ліз. Платежу. Графік ліз. Плат: зміст і порядок склад.
- •42. Ліз. Контракти, їх види, зміст і порядок укладання.
- •43. Лізинг в Укр.: стан і перспективи розвитку.
- •44. Міжнар. Інв. Кредит, його роль у розвитку ек. Укр.
- •45. Порядок залуч. Іноз інв. Кред. Під гарантії Уряду Укр.
- •46. Інв. Кред-ня в Укр. Міжнар. Б реконст. Та розв (мбрр)
- •47. Інв. Кред-ня в Укр. Європ. Банком реконст. Та розв.
- •48. Інв. Кред-ня в Укр. Ін. Фін.-кред. Організаціями.
- •49. Ефективність залучення іноз. Інв. Позичок.
- •50. Визначення проектних ризиків.
- •51. Оцінка проектів за методами аналізу ризику інв.
- •52. Визначення кредитних ризиків.
- •53. Управління кредитними ризиками.
- •54. Управління відсотковими ризики.
- •55. Заходи щодо зниження ризиків.
- •1. Поняття інвестиційного кредиту
4. Переваги кредитного методу фін-ня інвест. Проектів.
Кредитування на відміну від інших джерел фінансування інвестиційних проектів найкраще відповідає новим умовам управління та господарювання, за яких широко використовуються заходи економічного впливу, зокрема: повернення, платність та диференціація умов кредитування, а необхідність погашення кредиту сприяє посиленні режиму економії в процесі реалізації проекту та є засобом контролю за окупністю інвестицій. Крім того, для інвестора існують й інші суттєві причини, за яких вибирається саме такий метод фінансування.
Особлива різниця між власними та позичковими коштами полягає в тому, що відсоткові платежі нараховуються до податків, тобто включаються у валові витрати, а дивіденди нараховуються з прибутку, який залишається на підприємстві.
Однак кредитне фінансування для підприємства є більш ризикованим, бо відсотки за кредит та основну частину боргу треба повертати незалежно від прибутковості інвестиційного проекту.
Незважаючи на це, в процесі формування джерел фінансування інвестиційних проектів інвестор повинен завжди використовувати “золоте правило” інвестування: чим більший ризик інвестування, тим більша прибутковість.
5. Принципи банківського інвестиційного кредитування.
1. Сьогодні в Укр. строк інвестиційного кредиту залежить від ряду факторів: цільове призначення кредиту; “довжини” кредитних ресурсів; співвідношення попиту та пропонування аналогічних кредитів; розміру інв. проекту; рівня інфляції; національного законодавства та традиційної практики інв. кредитування. Але, в будь-якому випадку він не може бути коротшим, ніж строк окупності інвестицій.
2. У процесі кредитування підприємств банк вимагає не тільки своєчасно повернути позичку, а й сплатити відповідний відсоток за користування нею. Т. ч., обов'язковим є принцип платності. Рівень ставок за кредитами залежить від % за депозит, терміну користування позичкою і від ступеня ризику, що виникає у зв'язку з кредитною операцією. Чим більший термін, на який надаються позички, і вищий ступінь ризику, тим більша відсоткова ставка за інвестиційний кредит.
3. Цільовий характер кредитування. Хоча в сучасних умовах комерційні банки переходять від кредитування об'єкта до кредитування суб'єкта, цільовий характер інвестиційних кредитів залишається. Основними об'єктами при інвестиційному кредитуванні є капітальні витрати на відтворення основних та оборотних фондів підприємства. Перевага надається заходам щодо створення, освоєння і впровадження принципово нових видів техніки, устаткування, товарів народного споживання, що користуються попитом.
Видача інвестиційного кредиту здійснюється лише за умови окупності заходу, що кредитується, з розрахунку забезпечення максимальної рентабельності для даної галузі, а також у разі наявності умов повернення кредиту за рахунок загальних результатів діяльності того підприємства, організації чи установи, що бере кредит.
4. Принцип забезпеченості, - має на меті захист інтересів банку від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Специфікою інвестиційного кредиту є те, що, по-перше, він не може бути бланковим (незабезпеченим); і по-друге, банки вимагають від фірм, компаній або організацій забезпечення інвестиційного кредиту реальними активами проекту, до яких можуть належати лише: застава на нерухоме майно (земля, механізми, будови) та застава на рухоме майно (обладнання та інші виробничі активи). Усі інші види забезпечення можуть бути прийняті банком лише як додаткові.
Крім основних принципів організації банківського інвестиційного кредитування вирізняють і особливі принципи, які визначають специфіку інвестиційного кредитування:
-
обґрунтування життєдіяльності об'єкта кредитування:
-
участь у реалізації інвестиційного проекту кваліфікованих та надійних партнерів:
-
облік і розподіл усіх ризиків проекту (мати на увазі, що кредитний ризик вище інвестиційного ризику);
-
урегулювання правових аспектів і розробка конкретних скоригованих дій реалізації інвестиційного кредитування.
Дотримання цих принципів – необхідна умова успішної реалізації банківського інвестиційного кредитування.