1.Облік доходів від різних видів діяльності.

Для обліку доходів і результатів різних видів діяльності передбачено рахунки класу 7.

Згідно з міжнародними стандартами, доходи бувають двох видів:

1. Звичайні,

в тому числі:

- операційні;

- фінансові.

2. Надзвичайні.

Діапазон можливостей використання рахунків класу 7 доволі широкий: десять синтетичних рахунків, а кількість субрахунків до них може сягати 90; в свою чергу, до кожного з цих субрахунків у разі потреби можуть відкриватися до десяти рахунків третього порядку тощо.

Доходи, зароблені підприємством протягом періоду, реєструються залежно від їх видів на рахунках 70-78 разом з усіма непрямими податками, котрі цю реалізацію супроводжують. Ці ж самі доходи, але вже "очищені" від різного роду непрямих податків, групуються за ознаками належності їх до: основних, фінансових, інших звичайних, а також надзвичайних доходів і переносяться на відповідний субрахунок рахунка 79: рахунки 791-794.

Для кожного виду діяльності - окремий дохідний рахунок

2.Первинний облік персоналу. Використання робочого часу і виробітку.

Облік персоналу — важлива складова кадрового менеджменту та кадрового діловодства.

Документи, за якими здійснюється облік персоналу, визначено нормативно-правовими актами, зокрема Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання документів.

У зміцненні трудової дисципліни та підвищенні продуктивності праці важливу роль відіграють контроль своєчасності явок на роботу, облік відпрацьованого часу та часу залишення роботи.

У кожній бюджетній установі встановлено певний трудовий режим, що включає систему реєстрації виходу та уходу з роботи, розпорядок трудового дня, регламентацію праці щодо вихідних і робочих днів та ін.

Контроль за дотриманням розпорядку трудового дня здійснюється за допомогою табельного обліку і формалізується у вигляді табеля обліку використання робочого часу.

Крім табельного обліку, у бюджетних установах здійснюється нормування робіт у годинах за допомогою нормованих завдань. Тобто для виконання відповідних функцій та обсягу робіт встановлюється норма обслуговування.

Щодо бюджетних установ існує державна регламентація робочого тижня. Відповідно до Кодексу законів про працю в Україні робочий тиждень не перевищує 40 годин, при цьому він може бути як п’ятиденним, так і шестиденним.

3. Методи нарахування амортизації основних засобів та облік їх взносу.

Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1. Прямолінійний метод.

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Переваги: цей метод відрізняється легкістю розрахунку. вартість об’єкта ОЗ списується рівними частинами протягом усього строку його експлуатації.

Недоліки: не враховується моральний знос об'єктів ОЗ та фактор підвищення витрат на ремонти у міру його експлуатації (особливо в останні роки використання об’єкта ОЗ)

2. Метод зменшення залишкової вартості.

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Переваги: протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення.

Недоліки: передбачає обов'язкову наявність ліквідаційної вартості, необхідної для розрахунку норми амортизації. Якщо ж ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то складова (ЛВ : ПВ)1/Т також дорівнюватиме нулю. Отже, річна сума амортизації виявиться такою, що дорівнює первісній вартості

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості.

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Цей метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

Переваги: протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення.

Цей метод дає можливість протягом першої половини корисного строку використання основних засобів відшкодувати до 60 — 70 % їх вартості

4. Кумулятивний метод.

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

Переваги:

1) У перші роки, коли інтенсивність використання об’єкта ОЗ максимальна, амортизується більша частина його вартості.

2) У перші роки накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта ОЗ, що амортизується.

Недоліки: певна трудомісткість

5. Виробничий метод.

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації.

Переваги: цей метод дуже раціональний. Зручно застосовувати при визначенні амортизації автотранспорту залежно від його пробігу, верстатів та будь-якого виробничого обладнання.

Недоліки: застосування пов'язане з трудністю визначення виробітку окремих об'єктів ОЗ. Наразі не зовсім зрозуміло, як буде використовуватися цей метод у зв’язку із введенням обов’язкового мінімально допустимого строку амортизації ОЗ

Знос необоротних активів – сума амортизації об’єкту необоротних активів з початку їх корисного використання.

Облік зносу основних засобів відображається за рахунком 13 "Знос необоротних активів" за субрахунком - 131 "Знос основних засобів". На даному субрахунку обліковується знос будівель і споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, робочої худоби, транспортних засобів, виробничого (включаючи пристрої) та господарського інвентарю, багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку.

Синтетичний облік нарахування зносу основних засобів бюджетними установами здійснюється в меморіальному ордері форми 274, дані якого заносяться в книгу "Журнал-головна".

Для нарахування зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу.