33. Облік готової продукції.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договору із замовником, відповідає технічним умовам і стандартам. Облік готової продукції ведеться за первісною вартістю. Однак протягом місяця у поточному обліку можуть використовуватись облікові ціни. Вартість готової продукції, випущеної з виробництва, реалізованої замовнику, визначена в облікових цінах у кінці місяця, доводиться до первісної вартості шляхом відображення відхилення первісної вартості від облікової ціни. Випуск з виробництва готової продукції і оприбуткування її на складі здійснюється на підставі накладної, яка складається у двох примірниках. Один примірник використовується для оприбуткування продукції на складі, другий - повертається цеху, який випустив продукцію. Основні реквізити накладної: назва продукції, одиниця виміру, кількість, облікова ціна, вартість, підписи контролера відділу технічного контролю цеху, майстра чи начальника цеху, а також завідувача складу про приймання продукції.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 «Готова продукція».

34. Нематеріальні активи та їх облік.

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

• права користування природними ресурсами;

• права користування майном;

• права на знаки для товарів і послуг;

• права на об’єкти промислової власності;

• авторські та суміжні з ними права;

• гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);

• інші нематеріальні активи.

Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

За дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Для обліку нематеріальних активів за їх групами до рахунка 12 «Нематеріальні активи» передбачені такі субрахунки: 121,122, 123,124, 125, 126, 127.

35. Облік тари та тарних матеріалів.

Виробничі підприємства одержують сировину, матеріали і реалізують готову продукцію, як правило, у тарі.

У бухгалтерському обліку тара поділяється на такі види:

• тканина мішкова — мішки, кулі тощо;

• скляна — пляшки, банки тощо;

• інша жорстка тара, папір, деревоволокнисті і деревостружкові матеріали, деревина і комбіновані матеріали на їх основі з полімерними синтетичними металевими покриттями;

• металева комбінована на основі металу з полімерними синтетичними покриттями.

До тарних матеріалів належать деталі, матеріали, призначені для виготовлення або ремонту тари, що використовуються для пакування продукції.

Облік тари провадять також окремо за такими групами:

1. Поворотна тара заставна.

2. Поворотна тара незаставна.

3. Тара, що виконує одноразовий оборот.

4. Матеріали і деталі, призначені для виготовлення і ремонту тари, використовуваної для пакування продукції.

5. Тара з-під імпортних товарів.

Синтетичний облік тари здійснюється на активному рахунку «Виробничі запаси», субрахунок «Тара і тарні матеріали» . На цьому субрахунку обліковують усі види тари, включаючи тару власного виробництва, а також матеріали і деталі, призначені для її виготовлення і ремонту.

Затрати на виготовлення нової тари на підприємствах, які пакують у неї продукцію, обліковуються на рахунку «Затрати виробництва» (відповідний субрахунок).

Тару, яка призначена для постійного зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах або багаторазового використання (з метою здійснення технологічного процесу виробництва — цистерни, металеві і дерев’яні діжки та ін.), обліковують на рахунках:

«Малоцінні і швидкозношувані предмети» (тара, яка служить менш як один рік, незалежно від її вартості, і тара вартістю, нижчою від ліміту, за одиницю, незалежно від терміну служби) до або більше одного року або «Основні засоби» (тара понад зазначений ліміт при терміні служби більш як один рік).