Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоргалки_инвестиционное кредитование.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.11.2018
Размер:
569.86 Кб
Скачать

43. Лізинг в Укр.: стан і перспективи розвитку.

...перебуває на межі свого формування. Такий вид бізнесу розпочав своє форм-ня як нова форма фін-ня поч. 1998 р. із прийняттям ЗУ “Про лізинг”, до цього лізинг як різновид орендних операцій регламент. законами “Про оподат. приб. під-тв”, “Про госп. тов-ва”, “Про під-ва в Укр.”.

За останні 3 роки обсяг ліз.послуг в Укр. зріс майже на 30% та склав, однак весь обсяг лізингу не перевищує 10-12% його попиту в пром-ті Укр. Сьогодні ЗУ „Про фін. лізинг” слід розглядати у комплексі із ЗУ “Про Б і БД”, “Про інв. ді-ть”, “Про опод. приб. під-тв”, “Про ПДВ”.

Банки розширюють свої можливості стаючи не лише засновниками ліз. компаній, а й їх кредиторами, гарантами, посередниками та лізингоотрим. Для того щоб стимулювати участь банків у процесі організації лізингу, слід надавати податкові пільги (за податком на прибуток) банківським закладам при здійсненні ними довгостр. ліз. операцій, і тим самим стимулювати інтереси Б як суб'єктів ліз. ринку.

Ін. шляхом мобілізації фін. коштів може стати використ. товарних кредитів та іноз. інв., які виступають альтернативою «коротких» та «дорогих» кредитів, що їх пропонують українські банки для кредитування лізингових угод.

Перспективи розвитку: Значну увагу необхідно приділити перспективним для ліз. бізнесу в Укр. сферам економіки – с\г, транспорт, авіабудівельна пром-ть, нафтогазовий комплекс, харчова пром-ть.

С\г - перспективи великі, оскільки перебудова агропром. комплексу шляхом розукрупнення і реорганізації колгоспів та створення фермерських госп. висунула на передній план проблему технологічної їх оснащеності. Адже у платоспром. покупця с\г техніки фактично не існує.

Лізинг в екологічній сфері є складною проблемою, яка може бути успішно розв'язана при залученні економічних, виробничих. соціальних та наукових структур, тому що на відміну від звичайних схем лізинг екологічного обладнання в даному випадку повинен мати таку схему. Упровадження локальних технологій очистки токсичних стічних вод пром-ті дасть змогу радикально розв'язати проблему поліпшення екологічного стану водного басейну Укр. та реалізувати принципи раціонального природокористування.

Для розвитку ліз. бізнесу слід розробити та здійснити систему організаційно-економ. заходів щодо стимулювання та держ. підтримки лізингу в Укр. Лише в цьому випадку можливе швидке зростання такого дуже потрібного виду бізнесу, за допомогою якого досягається подвійна мета: розширюються ринки збуту продукції, реанімується ді-ть ви-ів засобів вир-ва, а господарюючі суб'єкти ринку, у тому числі нові підпр. структури, отримають можливість розвивати свою вироб. базу.

44. Міжнар. Інв. Кредит, його роль у розвитку ек. Укр.

Іноз. кредит - рух позичкового капіталу у сфері міжнар. економ. відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою %. Цілі залучення:

1) з метою входження у світовий ринок, де вона має стати частиною світової ек-ки. 2) для отримання кредитів для трансф. стр-ри ек-ки Укр., зміни в ній народногосп. пропорцій, створення умов повної економ. рівноваги.3) отримання кредитів під залучення критичного імпорту, передусім енергоносіїв, яких в Укр. обмаль, для розвитку національного вир-ва та особистого споживання. 4) отримуються кредити для виживання конкретних урядів.

До основних реальних джерел залучення Україною іноз. коштів належать:

  • позички таких між нар. фін. організацій, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР);

  • кредити іноз. держав та їх угруповань типу Європейської Спільноти (ЄЄ);

  • кредити держав – постачальниць енергоносіїв;

  • розміщення ЦП у вигляді облігацій держ. позик на зовн. ринках, а також на внутр. ринку при купівлі їх нерезидентами;

  • гранти, субсидії, стипендії тощо як науково-тех. допомогу від між нар. фін. організацій та з країн розвинутої ек-ки.

Для кредитів між нар. фін. організацій харак. такі функціональні спрямування.

МВФ надає позички переважно на покриття дефіциту платіжного балансу, бюджету, на закупівлю критичного імпорту тощо при загальному векторі всіх цих напрямів на підтримку національної валюти за умов ринкових відносин.

Світовий банк, - кредити, спрямовані на розвиток конкретних галузей економіки.

Кредити ЄБРР підтримують розвиток малого та середнього бізнесу.

Усі кошти МВФ та значна частина грошей Світового банку траншами направляються безпосередньо до ДБ Укр., а згодом МФУ визначає, як вони будуть використані

Іноз. інв. кредит – економ. відносини між державами, іноз. банками і фірмами з приводу фін-ня інв. ді-ті на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою відсотка.

Специфікою іноз. інв. кредиту є те, що він бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях; бере участь у зміні форм вартості, забезпечує безперервність відтворення, обслуговуючи всі його фази.

Суб'єктами іноз. інв. кредиту є держ. структури, банки, між нар. та регіональні валютно-кредитні організації, під-ва (фірми) та ін. юр. особи, окремі громадяни – представники різних країн.

3 осн. види іноз. інв. кредиту.

  1. Держ. кредит - надається на двосторонній і багатосторон. основі, включаючи позички між нар. організацій;

  2. Банк. кредит, пов'язаний з кредитними відносинами між банками різних країн;

  3. Комерц. кредит - обслуговує інв. процес під-тв (фірм).

На міжнар. позичковому ринку іноз. інв. кредит відіграє подвійну роль: позитивну та негативну.

Позитивна роль. Він сприяє інтернаціоналізації виробництва та обміну, утворенню та розвитку світового ринку, поглиблює між нар. розподіл праці. Крім того, він забезпечує сприятливі умови для іноземних приватних інвестицій, сприяє зміцненню позицій нац. під-тв, банків, які мають відношення до міжнародного капіталу.

Негативна Інв.кредит - знаряддя конкурентної боротьби країн за ринки збуту, сфери застосування капіталу, джерела сировини, за переваги в основних сферах науково-технічного прогресу.