31. Страхування об’єктів споживчого кредитування.

Спож. інв. кредит – кредит, що надається тільки в нац. валюті фіз. особам – резидентам Укр. на придбання з інв. метою нерух., споживчих товарів тривалого користування.

КБ надають інв. споживчі кредити фіз. особам на комерційній основі при дотриманні принципів цільової спрямованості, забезпечення, строковості, платності та поворотності та у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів та послуг, які є об'єктом кредитування.

Обов'язковою умовою надання інвестиційного споживчого кредиту є страх-ня об'єктів кредитування на користь банку протягом усього періоду корист. позичкою.

Страх. спож. кредитів здійснюється на випадок настання неплатоспроможності тих позичальників, які отримали банківські чи товарні кредити на спож. потреби. Оскільки користувачами спож. кредитів є фіз. особи, то осн. ризики виникнення їх неплатоспроможності пов’язані з їх смертю або неможливістю в подальшому отримувати очікуваний доход.

При страх. спож. кредитів страхувальником є як правило позичальник – фіз. особа. В умовах поступового погашення кредитів споживчі кредити мають амортизаційний характер, коли рівними частками здійснюється погашення боргу і %. Страх-ня таких кредитів набуває виду термінового страхування зі спадною страховою сумою. Якщо в договорі страхування споживчого кредиту приймає участь банк, то він може виступати страхувальником і застрахованим.

Страхувальник подає заяву в двох примірниках, копію кредитного договору, довідку про погашення кредиту.

Страхова сума встановлюється пропорційно частці відповідальності страховика, обумовленої в договорі, до суми заборгованості.

Страх. кред. ризиків у розвинених країнах світу передбачає як обов'язкову умову так зване супутнє страх-ня. Зміст його полягає в тому, що позичальник кредиту страхує життя, працездатність, дожиття до закінчення строку договору. Це означає, що на строк дії кредиту страхується позичальник.

При укладанні страхових договорів з обох видів страх-ня від-ті враховують кредитоспроможність позичальника. При цьому страхова компанія повинна самостійно перевірити дані про кредитоспроможність позичальника.

Під кредитоспроможністю розуміють наявність у суб'єкта господарювання передумов, необхідних для отримання кредиту, та здатності повернути наданий кредит у строк. Висновок про кредитоспром. роблять на основі аналізу: фін. стану, стану фін. результатів і кредитної історії позичальника.

В Укр. даним видом страх. займаються страхові компанії створені при банках або контрольовані банками.

32. Хар-ка іпотечного інв. кредитування.

Іпотечний інв. кредит – особливий вид ек. відносин з приводу надання кредитів під заставу нерух. майна на фін-ня інв. заходів. Особливістю є те, що заставою для його надання може виступати та нерухомість, на купівлю якої, він береться.

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також КБ. Позичальниками можуть бути юр. та фіз. особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.

Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Інв. позички під заставу нерухомості є або короткостр. кредитами на будівництво, які погашаються протягом кількох місяців чи тижнів, або довгостр. позичками на 25 - 30 років.

Характерні ознаки інв. іп. кред-ня;

• середній розмір кредиту під заставу значно перевищує середній розмір ін. кредитів, особливо споживчих та кредитів малим фірмам;

• тривалий строк користування кредитом (від 15 до 30 років);

• більший ризик, адже можливі зміни ек. умов, % тощо,

• при видачі кредиту під заставу більш важливим, ніж дохід поз., є стан та вартість його майна – об'єкта кредитування;

• під час прийняття рішення про видачу кредиту дуже важливою є компетентна оцінка відповідного майна.

Оцінюючи заявки на одержання іпотечних позичок, кредитори повинні враховувати такі моменти.

1. Співвідношення суми запланованого позичальником платежу та ціни покупки заставного майна. Чим вище відношення суми кредиту до ціни покупки, тим менше позичальник зацікавлений у дотриманні всіх умов договору, оскільки має менше майна у власності.

2. Видача іпотечних кредитів часто означає, що позичальник у подальшому буде здійснювати в банку інші операції (вносити кошти на депозит тощо).

3. Стабільність залишків на депозитних рахунках – основний фактор визначення обсягів та видів іпотечних кредитів, що видаються банком.

4. Кредитування під заставу нерухомості (житлових приміщень) передбачає, що кредитний інспектор банку повинен уважно проаналізувати такі аспекти кредитної заяви:

а) розмір та стабільність доходу клієнта;

б) розмір заощаджень клієнта та джерело початк. внеску.;

в) відношення позич. до збереження заставного майна;

г) динаміка %ставок у випадку, якщо кредит під заставу нерухомості виданий на основі плаваючої ставки, тощо.