55. Заходи щодо зниження ризиків.

Аналіз фін. стану суб'єкта інв. ді-ті та очікуваних проектних ризиків являє собою обов’язкову умову прийняття рішень щодо кредитування проектів.

Залежно від виду проекту розробляється система заходів протидії ризикам: *розподіл ризику між учасниками проекту; *заставні операції та гарантування; *страх.; лімітування.

Розподіл ризику між учасниками проекту - такий захист дає можливість засновникам проекту переносити частину своїх ризиків на інших учасників проекту.

Позички під заставу – позички, забезпечені з боку позичальника заставними активами. Найвагомішим заходом щодо захисту інвестицій є їх страх. Інв., особливо довгострокові, зазнають різного роду ризиків, причому з багатьма невідомими небезпеками, які чекають на інвестора. Саме тому вкладення капіталу на тривалий строк завжди обґрунтовується оціночними розрахунками будь-яких ризиків і обов'язково страхується та перестраховується.

В Україні згідно із Законом «Про страхування» Кабінетом Міністрів розроблено «Положення про порядок здійснення діяльності страховими посередниками». Це Положення регулює порядок здійснення діяльності страховими посередниками, що виконують два види підприємницької діяльності – агентську та брокерську.

Агентська ді-ть – ді-ть від імені та за дорученням одного або кількох страхувальників з рекламування, консультування, пропонування страх. послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладанням та виконанням договорів із страховою компанією.

Брокерська ді-ть – професійна підприємницька діяльність на користь страхувальника (цедента), метою якої є визначення потреб останнього у страхових послугах і підготовка договорів страхування. Страховий брокер здійснює свою діяльність на підставі договору про надання страхових брокерських послуг. Страх. брокер може укладати угоди на користь одного страхувальника в розмірі не більше ніж 35 % від загальної суми платежів за всіма угодами, що він здійснює впродовж року.

Особливості страх. інв. проектів висувають додаткові вимоги при укладанні договорів:

а) наявність у страхувальника договору (ліцензії чи патенту) на здійснення певного виду діяльності;

б) обов'язковий додаток до заяви інвестора про страхування інформації, яка дозволяє судити про міру ризику інвестування в кожному конкретному випадку.

Зазначення у договорі строку компенсації збитків при страхуванні інвестиційної діяльності дає можливість нагромаджувати страхові внески, формувати резерви майбутніх виплат. Страхова компенсація може бути виплачена і до закінчення строку дії договору страх., якщо внаслідок будь-якої події стає наявним неминучий крах інвестиційного проекту.

Сукупність заходів із страхування ризиків, зміни ціни товару, що реалізується, курсів валют і відсотків називається хеджуванням. Сутність хеджування полягає в регулярному продажу валюти на строк чи в обмін відсотків за валютами, в яких здійснюються інвестиції; продажу продукції проекту на товарній біржі з майбутньою поставкою за фіксованою ціною. При хеджуванні використовуються загальновідомі фін. інструменти: опціони, ф'ючерси, валютні та відсоткові свопи, кепси та коларси.

Існує ще один засіб зниження ризиків – лімітування об'єктів інв., розмірів кредитів, видатків, продажів тощо. Інвестор, як правило, обмежує розміри вкладень при капіталізації інвестицій, перешкоджаючи цим створенню зайвих запасів матеріалів, конструкцій, обладнання. Фінансування здійснюється поступово – траншами, тобто ризику підлягають окремі грошові потоки, а не весь обсяг інвестицій.