3. Державна дисципліна

На особливу увагу заслуговує питання про дисципліну. Дисципліна є найважливішим соціальним чинником, що має безпосередній вплив на життя суспільства і кожної людини. Від рівня дисципліни значною мірою залежать успіхи в економічній діяльності, якість соціального обслу­говування.

Дисципліна і правопорядок взаємопов'язані і характери­зують у суспільстві взаємозв'язок людини із своїм трудо­вим колективом, суспільством, масою інших людей. Став­лення людини до питань дисципліни є одним із показників рівня соціалізації — здатності усвідомлювати, підтриму­вати і розвивати соціальні взаємодії.

Дисципліна — це певний порядок поведінки людей, що забезпечує узгодженість їх дій у колективі, суспільному і державному житті. Існує ряд різновидів дисципліни залеж­но від того, що регулює і якими нормами стверджується порядок поведінки людей: дисципліна державна, громад­ська, партійна, трудова, договірна, технологічна, військова і т. ін.

Державна дисципліна — це дотримання всіма органі­заціями і громадянами встановленого державою порядку Діяльності державних органів, підприємств і установ по виконанню покладених на них обов'язків. Державна дис­ципліна передбачає свідоме позитивне ставлення громадян До встановленого правопорядку, що виражає інтереси всьо­го населення. Дисципліна сприяє розвитку соціально-полі­тичної активності громадян, являє собою невід'ємну рису Демократії. Державна і громадська дисципліна — важливі Форми вияву соціальної відповідальності особи. В дотри­манні державної і громадської дисципліни виявляється по­літична, правова і моральна культура громадян.

Важливим видом дисципліни є трудова дисципліна, пов язана із виконанням правил внутрішнього трудового Розпорядку. Актуальним завданням нашого суспільства є

213

удосконалення дисципліни, виконання законів, підзаконних актів, договорів, інших обов'язкових рішень. У система­тичній роботі щодо зміцнення правопорядку, законності, дисципліни потрібно домагатися стабільності правових актів, щоб нове рішення приймалося лише після виконання попереднього рішення або виникнення нових обставин.

Чинним трудовим законодавством передбачено загальні вимоги дисципліни: вчасний прихід на роботу, дотримання встановленої тривалості робочого дня, використання робо­чого часу для продуктивної праці, вчасне і точне виконан­ня розпоряджень адміністрації тощо. Ці норми і вимоги не можуть охопити всі сторони виробничого процесу. Тому в трудовому законодавстві і визначається додаткове коло обов'язків працівників, пов'язаних із дотриманням техно­логічної дисципліни.

Проте законність і державна дисципліна не тотожні, обсяг їх нормативної основи не збігається. Якщо законність опирається лише на правові акти загального характеру (правові норми), то державна дисципліна, як і решта видів дисципліни, — ще й на конкретні розпорядження, тобто на індивідуальні акти.

Усталеність дисципліни залежить від рівня правового виховання. У правовій практиці діє принцип: незнання закону не звільняє правопорушника від відповідальності; скоївши правопорушення, не можна посилатися в своє ви­правдання на незнання закону.

Отже, основна вимога будь-якого виду дисципліни — це найсуворіше виконання законів та інших, заснованих на законах, нормативних та індивідуальних актів. Законність є серцевина, основа дисципліни. Це й визначає тісний їх взаємозв'язок і взаємозалежність. Зміцнення державної дисципліни невіддільне від процесу зміцнення законності.

Питання для засвоєння матеріалу:

1. Як Ви визначаєте поняття "законність"?

1. Яке існує співвідношення між законністю та доціль­ ністю?

2. Що означає принцип верховенства закону?

2. Який існує зв'язок між законністю та правовою куль­ турою?

3. Який зміст вкладається у поняття "принцип єдності законності"?

214

6 Які ще є інші принципи законності?

7. Який зміст вкладається у поняття "режим закон­ ності"?

8. Як можна сформулювати поняття "законність"? Які гарантії законності?

9. Як Ви розумієте зміст поняття "правопорядок"?

10. Який зв'язок існує між законністю, правопорядком та громадським порядком?

11. Як Ви розумієте зміст поняття "дисципліна"? Які є види дисципліни?

12. Яке співвідношення існує між законністю, правопо­ рядком та державною дисципліною?

Література

Конституція України. — К., 1996.

Афанасьев В.Г. Обеспечение законносте в деятельности

органов внутренних дел. — М., 1987. Белявский А.В. Придворов Н.А. Охрана чести и достоин-

ства личности в СССР. — М., 1971. Боннєр А.Т., Квиткин В.Т. Судебннй контроль в области

государственного управлення. — М., 1973. Буржуазная конституция на современном зтапе. —

М., 1983. Вопросн совершенствования правового регулирования и

укрепления социалистической законносте и правопо-

рядка. — Омск, 1988. Всероссийское Учредительное собрание. Первмй и един-

ственньш день его занятий (5—6 января 1918 года).

Стенографический отчет. — Одесса, 1918 /Перепечат-

ка/. — К., 1991. Гавриленко Д.А. Правовое государство и дисциплина. —

Минск, 1991. Государственная дисциплина и ответственность. — К.,

1991.

Государственная дисциплина и социалистический право­порядок. — М., 1985.

Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая фор­ма деятельности. — М., 1987. Гранин А.Ф. Гарантии социалистической законносте в

деятельности органов внутренних дел. — К., 1982. Гусарєв С.Д. Теорія держави та права. Альбом схем. —

К., 1997.

215

Долгова А.И. Знать и исполнять закон. — М., 1987.

Дюрягин И.Я. Гражданин и закон. — М., 1989.

Защита прав личности в гражданском процессе. — М., 1986.

Збірник нормативних актів України з питань правопо­рядку. — К., 1993.

Ковалев В.А. Буржуазная законность: теоретические ил-люзии и судебно-полицейская реальность. — М., 1986.

Кристи Н. Пределм наказания. — М., 1985.

Лазарев В.В., Попов Л.Л., Розин Л.М. Правовме основи обеспечения охранн общественного порядка. — М., 1987.

Петрухин И.Л. Правосудне: время реформ. — М., 1991.

Чечот Д.М. Как защитить своє право (Юридические советн гражданам). — М., 1987.

216