- •Передмова
- •Глава 1
- •Глава 2
- •1. Основні ознаки держави
- •3. Виникнення держави
- •4. Історичні типи держави
- •5. Загальна характеристика та основні ознаки правової держави
- •Література
- •Глава з
- •Література
- •Глава 4
- •1. Поняття народовладдя
- •2 Там само.
- •2. Організація народовладдя та його основні інститути
- •Глава 5 держава, право та громадянин
- •1 Спиноза б. Избранньїе произведения. — м., 1957. — т. 2. — с. 261.
- •Глава 6 функції держави
- •2. Види функцій держави
- •Глава 7 форми держави
- •4. Державний режим
- •Глава 8 механізм держави
- •Література
- •Глава 9 основні сучасні концепції держави
- •1. Теорія правової держави
- •3. Теорія еліт
- •Глава 10
- •1. Основні ознаки права
- •2. Походження права
- •3. Принципи права
- •4. Функції права
- •5. Право і суспільство
- •7. Право і демократія
- •Глава 11
- •Глава 12 правосвідомість і правова культура
- •1. Правосвідомість
- •2. Правова культура
- •Глава 13 норми права та інші соціальні норми
- •3. Структура норми права
- •Глава 14
- •1. Поняття правоутворення
- •2. Правотворчість
- •Глава 15 система права і система законодавства
- •1. Система права
- •2. Система законодавства
- •Глава 16 реалізація норм права
- •3. Основні стадії процесу застосування норм права
- •Глава 17 правові відносини
- •2. Суб'єкти права
- •4. Юридичні факти
- •Глава 18
- •1. Правова поведінка
- •2. Правомірна поведінка
- •Глава 19
- •1. Поняття законності
- •2. Поняття правопорядку
- •3. Державна дисципліна
- •Глава 20 правове регулювання та його механізм
- •3. Місце і роль держави
- •Глава 21
- •Глава 22 основні сучасні концепції права
- •Глава 23 порівняльне правознавство
- •1 Див.: Максимейко н. Сравнительное изучение истории права, Всту-пительная лекция / Записки Харьковского университета. — Харьков, 1899. - Вьіп. 1.-с. 1—14.
- •Література
- •Глава 24 романо-германська правова сім'я
- •Глава 25 англосаксонська правова сім'я
- •3. Право інших країн англосаксонської правової сім'ї
- •Глава 26 мусульманське право
- •1 Сюкияйнен л.Р. Мусульманское право. — м., 1986. — с. 86. ІЛі ,ю 289
- •4. Судове право
- •5. Міжнародне право
- •Глава 27 сім'я традиційного права
- •1. Загальна характеристика сім'ї традиційного права
- •2. Звичаєве право Африки
- •3. Далекосхідне право
- •Замість післямови
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Навчальне видання
2. Походження права
Праворозуміння неможливе без висвітлення історичних аспектів виникнення, становлення і розвитку права, але різноманіття тлумачень сутності права, його змістовних характеристик накладає свій відбиток і на проблеми право-утворення.
Класовий підхід до праворозуміння зумовив і дослідження походження права через призму класогенезу, тісний зв'язок виникнення права з утворенням приватної власності, класів та держави. Нормативістська інтерпретація походження права акцентує увагу на виникненні права як системи правових норм, що утворюються і захищаються державою і тому здебільше залежать від останньої. Соціологічний підхід до права дозволяє розглянути історію розвитку права в більш широкому контексті, беручи за критерій його періодизації безпосередньо ступінь розвитку суспільства, в тому числі його докласову, класову і пост-класову фази. Крім того, важливо виділити не тільки етапи (стадії) сталого функціонування суспільства, але й стадії переходу від одного до іншого ступеня його розвитку.
Право являє собою міру свободи у взаємодії між суб'єктами. Ця міра може усвідомлюватись суб'єктом чи ні, але вона зумовлена матеріальними обставинами життя суб'єкта, його відносинами з іншими суб'єктами, а тому існує об'єктивно. Тобто шукати право там, де ще немає поділу соціуму на окремих суб'єктів, недоцільно. Проте і там, де є цей поділ, але він не усвідомлюється суб'єктами, права суб'єктів в єдності його об'єктивного і суб'єктивних значень немає. Крім того, випадкові можливості і діяння
107
,11
суб'єктів, які не мають кількісно масового характеру, також не є правом. Ці обмеження дозволяють підійти до розгляду докласової стадії виникнення права, більш вірно, соціального права, як сукупності прав суб'єктів.
Склад первісного суспільства характеризується своїм поділом на роди та племена, йому ще не властиве виокремлення особи як індивіда, а нерозвинутість свідомості не дозволяє окремому роду, племені чи індивіду адекватно усвідомлювати ті можливості, що складаються у процесі розвитку суспільства. Тобто як поділ первісного суспільства на роди, невиокремленість індивіда з роду, так і усвідомлення обставин життя лише поколіннями, підводить до висновку щодо існування права як соціального права, яке має характер звичаїв, стихійно формується, належить роду як цілому і усвідомлюється членами роду тільки як необхідність певної поведінки у відповідних обставинах. Це так зване "примітивне", "традиційне" право родового устрою суспільства. З розвитком родових відносин міжродове право трансформується у внутрішньородове, тобто права роду по відношенню до його членів і, навпаки, права членів роду по відношенню один до одного. Але це все ще звичаєве право.
Виникнення юридичного права пов'язане з утворенням держави як форми організації суспільства, механізму забезпечення його сталого існування і розвитку. Як виникнення держави пов'язане з утворенням класів, тобто поділом членів суспільства відповідно до наявної власності, а з іншого боку, їх об'єднанням за територією, а не за родовими і племінними зв'язками, так і виникнення юридичного права пов'язане з необхідністю зберігання цілісності суспільства і здійснення державної влади, визначенням сфери незалежності, непідвладності свободи членів суспільства.