4. Юридичні факти

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин. Без юридичних фактів пра­вовідносини неможливі. Отже, юридичні факти, як і право-суб'єктність, є необхідною умовою виникнення, зміни або припинення правовідносин. За різними ознаками юридичні факти поділяються на такі видові групи:

1. За юридичними наслідками: а) правоутворюючі — на основі яких суб'єкти набувають певних прав та обов'яз­ки (наприклад, при досягненні певного віку суб'єкт має право брати участь у виборах депутатів); б) правозмі-нюючі — що тягнуть за собою збільшення або зменшення

обсягу певних прав чи обов'язків (так, службове підви­щення розширює компетенцію посадової особи); в) право-припиняючі — що ліквідують певні права і обов'язки, носієм яких суб'єкт був до виникнення цих фактів (звіль­нення особи з посади судді анулює її права та обов'язки, що були пов'язані з зайняттям цієї посади).

2. За складом: а) прості — що складаються з одного факту, якого досить для настання юридичних наслідків; б) складні — що являють собою певну сукупність окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків. Так, для виникнення пенсійних відносин необхідна су­ купність таких юридичних фактів: досягнення особою обу­ мовленого законом віку; наявність у неї трудового стажу; рішення відповідного органу про призначення пенсії.

3. За тривалістю у часі: а) одноактні — що складають­ ся з одноразового акту їх виявлення (купівля квитка, що дає право на проїзд у транспорті); б) триваючі (або юри­ дичні стани) — тривала у часі ознака (перебування у шлюбі, перебування на дійсній службі у Збройних Силах).

4. За відношенням до волі суб'єктів: а) події — від­ буваються незалежно від волі суб'єктів (стихійне лихо, природна смерть людини); б) дії — відбуваються по волі суб'єкта (подача заяви про прийом на роботу). В свою чергу, дії поділяються на: а) правомірні — що відповідають вимогам норм права; б) протиправні — що не відпо­ відають вимогам правових норм.

Правомірні юридичні факти поділяються на: а) юридичні акти — дії, що спеціально чиняться з метою виникнення певних юридичних наслідків (подача заяви про прийом на роботу); б) юридично значущі вчинки — дії, що не мають на меті спричинення юридичних наслідків, але вони вини­кають в силу закону (знахідка скарбу).

Як юридичні факти можуть виступати правові презумп­ції. Презумпція — це припущення про наявність або від­сутність певних фактів, що спираються на зв'язок між фактами, які припускаються, та такими, що існують, і це підтверджується наявним життєвим досвідом. Презумпція не є достовірним фактом, а фактом, що припускається з великою мірою ймовірності і застосовується в юридичній практиці як засіб, що полегшує досягнення істини у вирі­шенні справи.

Правова презумпція — це закріплене в законодавстві припущення про наявність або відсутність певних юридич­них фактів. Правові презумпції поділяються на: а) пре-

194

зумпції, що не можуть бути спростовані — це закріплені в законі припущення про наявність або відсутність певних фактів, які не підлягають сумнівам, а тому не потребують доказу (наприклад, презумпція недієздатності неповноліт­нього); б) презумпції, що можуть бути спростовані — це закріплені в законі припущення про наявність або від­сутність певних фактів, які мають юридичне значення до того часу, поки у відповідності із встановленою процеду­рою не буде встановлене інше (презумпція невинності).

Питання для засвоєння матеріалу:

1. Як Ви розумієте поняття і ознаки правових відносин?

2. Як Ви розумієте юридичний і фактичний зміст пра­ вовідносин?

3. Які існують види правовідносин і критерії їх кла­ сифікації?

4. Як Ви розумієте поняття і види суб'єктів права?

5. Як Ви розумієте поняття "правосуб'єктність" та її елементи?

6. Як Ви розумієте поняття і види об'єктів права?

7. Як Ви розумієте поняття юридичних фактів?

8. Як Ви розумієте види юридичних фактів та критерії їх класифікації?

9. Як Ви розумієте поняття і види правових презумпцій?

Література

Гревцов Ю.И. Правовьіе отношения и осуществление права. — Л., 1987.

Гусарєв С.Д. Теорія держави та права. Альбом схем. — К., 1997.

Дубин А.П. Обьект правоотношения. — Саратов, 1980.

Дубин А.П. Диалектика правоотношений. — Саратов, 1983.

Исаков В. Б. Юридические фактьі в советском праве. — М., 1984.

Леушин В.И. Возникновение и формирование правоотно­шений / Социально-психологические аспектьі право­вого регулирования. — Свердловск, 1975.

Леушин В.И., Разуваев В.И. Проблема правоотношений и методологические предпоснлки ее решения / Методо-логия советского правоведения. — Свердловск, 1978.

Проблемн теории государства и права. — М., 1987.

Синюков В.Н. О понятий юридического факта в общей теории права / Вопросн теории государства и пра­ва. — Саратов, 1986.

Синюков В.Н. Функции юридических фактов / Вопросн теории государства и права. — Саратов, 1988.

Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросн теории право­отношений. — М., 1980.

Трофимов Н.А. Правовне и нравственнне отношения в системе бнтие — общественное сознание / Методоло-гия советского правоведения. — Свердловск, 1978.

Халфина Р.О. Общее учение о правоотношений. — М., 1974.

Шабуров А.С. Некоторне социально-психологические ас-пектн правоотношений / Социально-психологические аспекти правового регулирования. — Свердловск, 1975.

Явич Л.С. Право и общественнне отношения. — М., 1971.

196