3. Принципи права

Принципи права — це його основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значу­щістю, вищою імперативністю і відображують суттєві поло­ження права. Принципи права за своєю сутністю є уза­гальнені відображення об'єктивних закономірностей роз­витку суспільства, людства в цілому. Притаманна принци­пам права властивість універсального та абстрактного за­своєння соціальної дійсності зумовлює їх особливу роль у

108

структурі правової системи, механізмі правового регулю­вання, правосвідомості і т. ін.

Правові принципи є синтезуючими засадами, об'єдну­ючими зв'язками, ідеологічною основою виникнення, ста­новлення і функціонування багатьох правових явищ. Вони визначають нормоутворюючу і правозастосовну діяльність, координують функціонування механізму правового регулю­вання, є критеріями оцінки правності (правової природи) рішень органів держави і дій громадян, формують правове мислення і правову культуру, цементують систему права. Принципи права виникають при наявності відповідних об'єктивних умов, мають історичний характер чи відобра­жують результати раціонального, наукового осмислення за­кономірностей розвитку об'єктивної дійсності.

Форми існування принципів права різноманітні: у ви­гляді вихідних засад правових теорій і концепцій, як пра­вові орієнтації суб'єктів права, змісту правових норм чи їх угруповань, вимог правового регулювання, правових цін­ностей і т. ін. Правові принципи у формально-юридичному аспекті знаходять своє відображення у нормах права завдя­ки їх формулюванню в статтях нормативно-правових актів чи деталізацію у групі норм права і відображення у відпо­відних статтях нормативно-правових актів.

Призначення правових принципів полягає у тому, що вони: 1) здійснюють універсальне і узагальнене закріп­лення основ суспільного ладу; 2) забезпечують одноманітне формулювання норм права та їх вплив на суспільні від­носини у формі правового регулювання та інших видів правового впливу (інформаційного, ціннісно-орієнтаційно-го, психологічного, системоутворюючого і т. ін.).

Дія принципів права не обмежується тільки через право­ву систему чи механізм правового регулювання, вони, крім цього, безпосередньо впливають на виникнення і стале існування конкретних правових відносин, природних прав і обов'язків людини. У розвинутих правових системах пра­вові принципи найчастіше виконують роль перехідної лан­ки від суспільних відносин до систем права і правового регулювання.

Залежно від функціонального призначення і об'єкта відображення принципи права поділяються на соціально-правові і спеціально-правові. Соціально-правові принципи відображують систему цінностей, що властиві суспільству і мають чи повинні мати правову форму виразу і забезпе­чення (домінування загальнолюдських цінностей над інте-

109

ресами класів, націй і т. ін., єдність суспільних і особистих інтересів). Спеціально-правові принципи узагальнюють за­сади формування та існування власне права як спе­цифічного соціального явища і поділяються на загально-правові, міжгалузеві, галузеві принципи, принципи інститутів.

Загальноправовими принципами є:

1. принцип гуманізму — домінування у формуванні і функціонуванні правової системи невід'ємних природних прав і свобод людини;

2. принцип рівності громадян перед законом — всі гро­ мадяни незалежно від національної, статевої, релігійної й іншої належності, посадового стану мають рівні загально­ громадянські права і обов'язки, несуть рівну відповідаль­ ність перед законом;

3. принцип демократизму — право, законодавство адек­ ватно відображують волю народу, формуються через безпо­ середню і посередню форми демократії;

4. принцип законності (правності) — здійснення всіх правових форм діяльності держави, функціонування грома­ дянського суспільства, громадян на основі і у відповідності з нормами права, природними правами і обов'язками лю­ дини;

5. принцип взаємної відповідальності держави і особи — не тільки особа відповідальна перед державою, але й дер­ жава перед особою. Вони пов'язані взаємними правами і обов'язками.

Міжгалузеві принципи на відміну від загальноправових діють не в усіх галузях права, а в певних їх групах. Наприклад, принцип здійснення правосуддя тільки судом чи принцип матеріальної відповідальності. Галузеві прин­ципи притаманні окремим галузям права. Дія принципів правових інститутів відповідно обмежена їх предметом ре­гулювання.