- •Передмова
- •Глава 1
- •Глава 2
- •1. Основні ознаки держави
- •3. Виникнення держави
- •4. Історичні типи держави
- •5. Загальна характеристика та основні ознаки правової держави
- •Література
- •Глава з
- •Література
- •Глава 4
- •1. Поняття народовладдя
- •2 Там само.
- •2. Організація народовладдя та його основні інститути
- •Глава 5 держава, право та громадянин
- •1 Спиноза б. Избранньїе произведения. — м., 1957. — т. 2. — с. 261.
- •Глава 6 функції держави
- •2. Види функцій держави
- •Глава 7 форми держави
- •4. Державний режим
- •Глава 8 механізм держави
- •Література
- •Глава 9 основні сучасні концепції держави
- •1. Теорія правової держави
- •3. Теорія еліт
- •Глава 10
- •1. Основні ознаки права
- •2. Походження права
- •3. Принципи права
- •4. Функції права
- •5. Право і суспільство
- •7. Право і демократія
- •Глава 11
- •Глава 12 правосвідомість і правова культура
- •1. Правосвідомість
- •2. Правова культура
- •Глава 13 норми права та інші соціальні норми
- •3. Структура норми права
- •Глава 14
- •1. Поняття правоутворення
- •2. Правотворчість
- •Глава 15 система права і система законодавства
- •1. Система права
- •2. Система законодавства
- •Глава 16 реалізація норм права
- •3. Основні стадії процесу застосування норм права
- •Глава 17 правові відносини
- •2. Суб'єкти права
- •4. Юридичні факти
- •Глава 18
- •1. Правова поведінка
- •2. Правомірна поведінка
- •Глава 19
- •1. Поняття законності
- •2. Поняття правопорядку
- •3. Державна дисципліна
- •Глава 20 правове регулювання та його механізм
- •3. Місце і роль держави
- •Глава 21
- •Глава 22 основні сучасні концепції права
- •Глава 23 порівняльне правознавство
- •1 Див.: Максимейко н. Сравнительное изучение истории права, Всту-пительная лекция / Записки Харьковского университета. — Харьков, 1899. - Вьіп. 1.-с. 1—14.
- •Література
- •Глава 24 романо-германська правова сім'я
- •Глава 25 англосаксонська правова сім'я
- •3. Право інших країн англосаксонської правової сім'ї
- •Глава 26 мусульманське право
- •1 Сюкияйнен л.Р. Мусульманское право. — м., 1986. — с. 86. ІЛі ,ю 289
- •4. Судове право
- •5. Міжнародне право
- •Глава 27 сім'я традиційного права
- •1. Загальна характеристика сім'ї традиційного права
- •2. Звичаєве право Африки
- •3. Далекосхідне право
- •Замість післямови
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Навчальне видання
3. Принципи права
Принципи права — це його основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображують суттєві положення права. Принципи права за своєю сутністю є узагальнені відображення об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, людства в цілому. Притаманна принципам права властивість універсального та абстрактного засвоєння соціальної дійсності зумовлює їх особливу роль у
108
структурі правової системи, механізмі правового регулювання, правосвідомості і т. ін.
Правові принципи є синтезуючими засадами, об'єднуючими зв'язками, ідеологічною основою виникнення, становлення і функціонування багатьох правових явищ. Вони визначають нормоутворюючу і правозастосовну діяльність, координують функціонування механізму правового регулювання, є критеріями оцінки правності (правової природи) рішень органів держави і дій громадян, формують правове мислення і правову культуру, цементують систему права. Принципи права виникають при наявності відповідних об'єктивних умов, мають історичний характер чи відображують результати раціонального, наукового осмислення закономірностей розвитку об'єктивної дійсності.
Форми існування принципів права різноманітні: у вигляді вихідних засад правових теорій і концепцій, як правові орієнтації суб'єктів права, змісту правових норм чи їх угруповань, вимог правового регулювання, правових цінностей і т. ін. Правові принципи у формально-юридичному аспекті знаходять своє відображення у нормах права завдяки їх формулюванню в статтях нормативно-правових актів чи деталізацію у групі норм права і відображення у відповідних статтях нормативно-правових актів.
Призначення правових принципів полягає у тому, що вони: 1) здійснюють універсальне і узагальнене закріплення основ суспільного ладу; 2) забезпечують одноманітне формулювання норм права та їх вплив на суспільні відносини у формі правового регулювання та інших видів правового впливу (інформаційного, ціннісно-орієнтаційно-го, психологічного, системоутворюючого і т. ін.).
Дія принципів права не обмежується тільки через правову систему чи механізм правового регулювання, вони, крім цього, безпосередньо впливають на виникнення і стале існування конкретних правових відносин, природних прав і обов'язків людини. У розвинутих правових системах правові принципи найчастіше виконують роль перехідної ланки від суспільних відносин до систем права і правового регулювання.
Залежно від функціонального призначення і об'єкта відображення принципи права поділяються на соціально-правові і спеціально-правові. Соціально-правові принципи відображують систему цінностей, що властиві суспільству і мають чи повинні мати правову форму виразу і забезпечення (домінування загальнолюдських цінностей над інте-
109
ресами класів, націй і т. ін., єдність суспільних і особистих інтересів). Спеціально-правові принципи узагальнюють засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища і поділяються на загально-правові, міжгалузеві, галузеві принципи, принципи інститутів.
Загальноправовими принципами є:
-
принцип гуманізму — домінування у формуванні і функціонуванні правової системи невід'ємних природних прав і свобод людини;
-
принцип рівності громадян перед законом — всі гро мадяни незалежно від національної, статевої, релігійної й іншої належності, посадового стану мають рівні загально громадянські права і обов'язки, несуть рівну відповідаль ність перед законом;
-
принцип демократизму — право, законодавство адек ватно відображують волю народу, формуються через безпо середню і посередню форми демократії;
-
принцип законності (правності) — здійснення всіх правових форм діяльності держави, функціонування грома дянського суспільства, громадян на основі і у відповідності з нормами права, природними правами і обов'язками лю дини;
-
принцип взаємної відповідальності держави і особи — не тільки особа відповідальна перед державою, але й дер жава перед особою. Вони пов'язані взаємними правами і обов'язками.
Міжгалузеві принципи на відміну від загальноправових діють не в усіх галузях права, а в певних їх групах. Наприклад, принцип здійснення правосуддя тільки судом чи принцип матеріальної відповідальності. Галузеві принципи притаманні окремим галузям права. Дія принципів правових інститутів відповідно обмежена їх предметом регулювання.