5.Продуктивність праці (Пп): сутність, показники і методи її вимірювання.

Продуктивність праці – кількість споживної вартості, виробленої за одиницю робочого часу або витрати робочого часу на виробництво одиниці споживної вартості.

Пряма характеристика рівня продуктивності праці є виробіток продукції (робіт чи послуг) одним працюючим за одиницю робочого часу.

(2.26)

де Q – загальний обсяг продукції, виготовленої за період в натуральних, умовно-натуральних, умовно-натуральних трудових одиницях виміру;

Т – сумарні витрати часу або середньоспискова чисельність працюючих у цьому періоді;

Виробіток у натуральному виразі застосовується в тих випадках коли випускається однорідна продукція. Для розширення можливостей використання показників виробітку в натуральному виразі в деяких галузях використовують умовно-натуральні вимірювачі продукції. Трудомісткість або складність виготовлено окремих видів продукції.

Приведення всього товарного випуску до одного умовного сорту здійснюється за допомогою перевідних коефіцієнтів трудомісткості.

Умовно-натуральний метод здатний відображати дійсний рівень продуктивності при використанні показника повної трудомісткості. Недоліком цього методу є те, що на підприємствах майже немає технологічно обґрунтованих норм трудомісткості.

Трудовий метод вимірює продуктивність праці за рівнем витрат праці на виготовлення одиниці продукції.

Зворотною характеристикою продуктивності праці є трудомісткість.

(2.27)

Трудомісткість використовують, як базу для визначення загального розміру витрат праці на виробництво продукції або для розрахунку загальної кількості виробленої продукції в трудових вимірниках.

Розрізняють:

• нормативну;

• планову;

• фактичну трудомісткість продукції.

Нормативна – це нормовані витрати праці на виготовлення продукції згідно з запланованим фондом робочого часу, за діючими нормами часу. виробітку, нормами обслуговування.

Планова – витрати праці на виготовлення виробу на основі нормативної чи фактичної трудомісткості базового періоду з врахуванням їх зниження у плановому періоді.

В залежності від одиниць обліку витрат робочого часу розраховують продуктивність праці (Пп) – годинну денну, місячну та річну.

Середньогодинна продуктивність праці (годинний виробіток) – характеристика кількості продукції виробленої за одну годину роботи.

Загальні витрати праці можуть бути виражені в людино-годинах, людино-днях або в середньосписковій чисельності робітників і працюючих.

Середня продуктивність праці за один день залежить від рівня використання робочого часу в межах робочого дня.

Залежно від вимірників робочого обсягу продукції виділяють:

• натуральний (умовно-натуральний);

• трудовий;

• вартісний

Методи вимірювання продуктивності праці.

Натуральний : продуктивність праці – це виробіток продукції одним працівником за певний час періоду.

(2.28)

Натуральні показники продуктивності праці конкретні і прості, але на них не впливають зміни цін та матеріаломісткості і використовуються для характеристики ефективності праці на підприємствах, що виробляють однорідну продукцію.

Трудовий метод – передбачає розрахунки загального обсягу продукції за допомогою трудових вимірників (добутком кількості конкретної продукції та фактичної трудомісткості).

(2.29)

де Q_i•t_факт – загальний обсяг продукції в трудових вимірниках;

Т- фактичні загальні витрати праці на виробництві.

Коефіцієнт виконання норм:

(2.30)

де Т_н – нормативна трудомісткість загального обсягу продукції в певному періоді;

Т – фактична трудомісткість загального обсягу продукції в певному періоді.

Вартісний метод – для підприємств з різновидною продукцією, при чому об’єм виробництва визначається з урахуванням виробничих витрат при випуску продукції:

(2.31)

(2.32)

де О – обсяг продукції у вартісних показниках;

Т – сумарні витрати часу.

Основним вартісними показниками продуктивності праці у промисловості є виробництво нормативної чистої продукції та товарної продукції в порівняльних цінах на одного працюючого основної діяльності.

Умовна чиста продукція

УЧП= ЧП-А_в=Q-М-А_в=ЗП+П_р (2.33)

Q=М+А_в+ЗП+П_р (2.34)

де ЧП – чиста продукція;

А_в – амортизаційні відрахування;

Q – обсяг робіт;

М – (матеріаломісткість) матеріальні витрати в складі товарної продукції;

ЗП – заробітна плата в нарахуванні;

П_р – прибуток.