4. Характерні риси податкової системи:

• пряма пропорційна залежність відрахувань в бюджет від доходів суб’єктів господарювання;

• уточнення ставок податків з урахуванням економічної кон’юктури;

• рівність умов оподаткування як для підприємств, організацій, так і для фізичних осіб.

• ясність та визначеність умов визначення податків.

• стимулювання впливу податкової системи на макроекономічні процеси і пропорції, вирішення питань соціального характеру та захист інтересів населення.

Принципи оподаткування:

• стабільність;

• обов’язковість;

• соціальна справедливість;

• передбачення відповідних пільг.

Мета оподаткованого регулювання:

• економічний вплив на процес нагромадження власних фінансових ресурсів суб’єктів ринку з урахуванням вилучення їх доходів;

• формування централізованих бюджетних коштів держави за рахунок податкових надходжень.

Тема№18: Прогнозування і планування діяльності підприємства.

1. Прогнозування розвитку підприємств.

2. Загальна характеристика планування , його види та методи.

3. Стратегічне планування.

4. Зміст тактичного планування.

5. Оперативно-календарне планування

1.Прогнозування розвитку підприємств.

Прогнозування розвитку підприємства – наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його стану в майбутньому.

Принципи прогнозування:

1. Цільова направленість.

2. Системність.

3. Безперервність.

4. Збалансованість.

5. Оптимальне використання ресурсів.

6. Адекватність об’єкту і предмету планування.

7. Послідовне вирішення невизначеності.

Методи прогнозування:

Залежно від джерел інформації, технології її обробки, одержаних результатів методи прогнозування поділяють на 2 групи:

1. Фактографічні методи:

- екстраполяція;

- метод функцій (базується на використанні автокореляційних функцій);

- методи кореляційних і регресійних моделей (полягає в пошуку математичних формул, що характеризують статистичний зв’язок одного показника з іншим);

2. Евристичні методи (передбачає здійснення прогнозних розробок), за допомогою логічних прийомів:

- інтуїтивні:

а) метод експертних оцінок (збирання необхідної інформації, фляхом анкетування) застосовується 2 підходи: індивідуальні та групові оцінки.

б) метод мозкової атаки (заключається в проведенні дискусій);

- аналітичні:

а) метод морфологічного аналізу (ґрунтується на комбінаторці);

б) метод побудови „дерева цілей”;

в) метод інформаційного моделювання;

г) метод оптимізації.

2.Загальна характеристика планування , його види та методи

Планування – процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.

Принципи прогнозування:

1. – Вибір та обґрунтування цілей;

П’ять основних цілей направленості:

• господарсько-економічна;

• науково-технічна;

• виробничо-технологічна;

• економічна;

• соціальна.

2. – Принцип системності;

3. – Принцип безперервності;

4. – Оптимальність використання застосовуваних ресурсів;

5. - Збалансованість – визначальна умова в обгрунтуванні плану (відповідають взаємозв’язаними розділами та показниками плану).

6. – Принцип адекватності системи планування;

Системність і планування повинні охоплювати всі види діяльності.

В умовах ринку зростаюче значення надається прогнозуванню; в залежності від тривалості планового періоду.

Планування поділяють на:

1. Перспективне – охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове планування.

Середньостроковий план - більш деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства (повна номенклатура виготовлюваної продукції і конкретні інвестиції і фінансові показники).

2. Поточне – плани на конкретний період.

Оперативно-календарне планування – календарна взаємоузгодженість виробничої програми між структурними підрозділами з урахуванням послідовності та параметрів виробничого процесу.

Ядром системи планів підприємства є стратегія розвитку, при розробці якої використовуються результати аналізу зовнішнього середовища, виконання прийнятих стратегічних та тактичних планів.

Методи планування:

1. – Вихідна позиція для розробки плану:

• ресурсний – при монопольному становищі підприємства або при слабо розвинутій конкуренції;

• цільовий – за потребами.

2. – Принципи визначення планових показників:

• метод екстраполяції, що досягнено зараз, буде збережено в майбутньому;

• інтерполятивний метод (рух від встановленої мети до обчислення проміжних показників).

3. – Способ розрахунку планових показників:

• дослідно статистичний метод;

• фактичний метод;

• нормативний метод.

4. – Узгодженість ресурсів та потреб:

• балансовий метод;

• матричний метод.

5. – Варіантність планів:

• інтуїтивний;

• економіко-математичне моделювання.

6. – Спосіб використання розрахункових операцій:

• ручний;

• механізований;

• автоматизований.

7. – Форма подання планових показників:

• табличний;

• логічно-структурний;

• лінійно-графічний.

З посиленням конкурентної боротьби початковим моментом планування стають потреби ринку (попит на продукцію).