3.Поняття та види собівартості

Собівартість продукції – грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Він характеризує: ефективність всього процесу виробництва на підприємстві – рівень організації виробничого процесу, технічний рівень і продуктивність праці.

До собівартості продукції включають наступні витрати:

• на дослідження ринку;

• на підготовку та освоєння нової продукції;

• на виробництво продукції;

• на обслуговування виробничого процесу та управління ним;

• на збут продукції;

• розвідку, використання, і охорону природних ресурсів;

• набір і підготовку кадрів;

• раціоналізацію виробництва (крім капітальних витрат).

Використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію.

За умов самофінансування, зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

В залежності від часу формування витрат розрізняють:

• планову;

• фактичну;

• нормативну;

• кошторисну собівартість.

• Планова – (визначається перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану).

• Фактична – (відображає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку).

• Нормативна – (витрати на виробництво і реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів).

• Кошторисна – (характеризує витрати на виріб або замовлення, які виконуються в одноразовому порядку).

В залежності від місця формування витрат розрізняють:

• цехову собівартість(сума витрат на виробництво);

• виробничу собівартість (витрати грошові в межах всього виробництва);

• повну собівартість (сукупність виробничої собівартості та позавиробничих витрат).

Позавиробничі витрати – це витрати на вивчення ринку, рекламу продукції та її продаж, проведення ярмарків, витрати на маркетинг, постійні витрати організаціями збуту.

По способу обчислення на одиницю продукції:

• прямі витрати;

• непрямі витрати.

Залежно від зв’язку з обсягом виробництва:

• постійні (умовно-постійні);

• змінні.

Постійні є функцією часу, а не обсягу продукції, тобто загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції.

За складом продукції обчислюють:

• собівартість валової продукції;

• собівартість товарної продукції;

• собівартість реалізованої продукції;

В залежності від повноти витрат, що відносять до собівартості продукції:

• технічна собівартість – витрати на сировину, матеріали, енергію, що витрачені при виробництві витрати на оплату праці з відрахуваннями, ВУЕУ;

• виробнича – це технологічна собівартість + витрати, що пов’язані з управлінням;

• повна собівартість готової продукції – це виробнича собівартість + частина постійних витрат непов’язаних з виробництвом, які умовно відносять на даний вид продукції

• повна собівартість реалізованої продукції – це собівартість готової продукції + витрати пов’язані з реалізацією.

• Умовно-постійні (постійні) – це утримання та експлуатація будівель та споруд.

• Змінні витрати – загальна сума залежить від обсягу виробленої продукції (бувають: пропорційні та непропорційні)

1. Пропорційні;

2. Непропорційні:

а) прогресуючі;

б) дегресуючі.

Прогресуючі зростають більшою мірою, ніж обсяги виробництва. Виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва вимагає більших витрат (витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні і торгові витрати).

Дегресуючі зростають менше, ніж обсяг виробництва (витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, витрати на інструмент).

Поділ на постійні та змінні витрати дозволяє аналізувати залежність витрат і прибутку від обсягу виробництва та розрахувати критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному вимірі, менше якого виробництво стає збитковим.

Рис.8.1.Постійні витрати Рис.8.2.Змінні витрати

N_кр. •С_зм+С_пост=N_кр•Ц ( 8.1)

(8.2)

Протягом зростання обсягу продукції частина постійних витрат у загальній сумі знижується , зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу (Nкр) виробництво стає рентабельним.

А – постійні витрати;

Б – дегресуючі витрати;

В – пропорційні витрати;

Г – прогресуючі витрати.

В залежності від виду діяльності:

• Операційні – витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності;

• Витрати інвестиційні – витрати по інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства, надзвичайних подій, в наслідок сплати податків на прибуток, ПДВ, дивідендів.

За ступенем однорідності витрати поділяють на:

• Одноелементні – однорідні за складом і мають єдиний економічний зміст;

• Комплексні – різнорідні за складом, охоплюють декілька елементів;

В системі оподаткування виділяють:

• Валові витрати – це сума будь-яких витрат платників податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів, які придбаються , або використовуються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За тривалістю розрахункового періоду:

• місячна;

• квартальна;

• річна.

За складом продукції:

• товарна;

• валова;

• реалізована

• незавершеного виробництва.

Собівартість валової продукції (застосовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких нестабільна величина залишків незавершеного виробництва). По валовій продукції обчислюється виробнича собівартість, а по товарній і реалізованій – повна собівартість.

С_в=В_в-В_н.в. В_мпЗ_м.пл (8.3)

Де + приріст;

- зменшення;

С_в - виробнича собівартість;

В_в - сума витрат на виробництво згідно з кошторисом;

В_н.в. - витрати, які зрізних причин не включаються у виробничу собівартість;

В_мп - зміна залишків витрат майбутніх періодів;

З_м.пл. - зміна залишків майбутніх платежів.

Собівартість товарної продукції (обчислюється коригуванням собівартості валової продукції на зміну залишків незавершеного виробництва і позавиробничих витрат).

С_т=С_в-З_нв+В_пв (8.4)

Собівартість реалізованої продукції (обчислюється коригуванням вартості товарної продукції з використанням зміни залишків нереалізованої продукції).

С_р=С_т+(С_с.п-С_с.к)+(С_вп-С_вк) (8.5)

де С_сп, С_ск - собівартість залишків на початок і кінець розрахункового періоду;

С_в.п , С_в.к. - собівартість залишків відвантаженої продукції на початок і кінець року, яка не перейшла у власність покупця;

Середні витрати на одиницю продукції:

, грн. (8.6)

де С_пі - повна собівартість.

N_i - загальний обсяг продукції в натуральному виразі.