3.Методи визначення необхідного обсягу капітальних вкладень.

Планування капітальних вкладень на підприємство включає 2 етапи:

1. Обчислення необхідного обсягу виробничих інвестицій на розрахунковий період.

2. Визначення джерел фінансування.

Встановлення необхідного обсягу виробничих вкладень залежить від економічної ситуації на ринку:

1. Ринковий попит на продукцію підприємства задовольняється повністю, і це не вимагає нарощування обсягів виробництва на даному підприємстві

В цьому випадку повинно здійснюватись лише просте відтворення оборотних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань. Необхідний розмір капіталу визначається на основі даних про потребу в повному устаткуванні, цін на нього з врахуванням вартості вантажу.

2. Попит на продукцію підприємства є зростаючим, тому має зміст нарощування обсягів виробництва продукції, з метою збільшення приросту продукції.

В цьому випадку необхідне розширення відтворення оборотних фондів і нарощування виробничої потужності підприємства шляхом реконструкції, технічного переозброєння, розширення виробництва за попередньо розробленим проектом.

Такий проект складається за розділами:

I.Зведені техніко-економічні показники.

II.Заходи по окремим напрямам технічного, технологічного та організаційного розвитку.

III. Потреба в устаткуванні.

Для визначення необхідного обсягу капітальних вкладень в цій ситуації користуються методом прямих розрахунків за даними кошторису.

3. Попит на пропоновану підприємством продукцію різко зменшився (вона втратила конкурентоспроможність).

Підприємство повинно модернізувати виробництво для випуску нової продукції. В цій ситуації слід здійснити докорінну перебудову техніко-економічної бази підприємства.

Розрахунок необхідного обсягу капітальних вкладень проводять аналогічно попередній ситуації, але враховують значні обсяги капітальних витрат на маркетинг, дослідження, можливу диверсифікацію виробництва (нова техніка).

В умовах ринкової економіки розмір капітальних вкладень виробництва залежить

1. від очікуваної норми прибутку

2. від ставки банківського відсотка (якщо очікувана норма прибутку буде більше ставки банківського відсотка, то при інших рівних умовах інвестування з економічної точки зору є доцільним)

Рис. 7.1 Джерела формування фінансових коштів підприємства

3. від темпів інфляції (при довгострокових інвестиціях значно знижується майбутній реальний розмір прибутку).

4. від розміру заощаджень (обсяг капітальних вкладень залежить від пропорції розподілу одержаного кожним робітником доходу на споживання і заощадження)

Ефективна реалізація вище вказаних чинників базується на виваженій державній політиці (інвестиційній):

• регулювання сфер і об’єктів інвестування;

• удосконалення системи оподаткування;

• удосконалення механізму амортизаційних відрахувань;

• підвищення ефективності приватизаційного процесу;

• забезпечення мотивації і захисту інвестиції.

4.Шляхи найефективнішого використання одноразових витрат.

Шляхи:

1. Поліпшення структури виробництва, що забезпечує найвищу рентабельність виробництва.

2. Поліпшення технічної структури за рахунок збільшення частки витрат на машини та обладнання.

3. Впровадження передової технології та прогресивного обладнання тобто досягнення технологічного прогресу.

4. Застосування індустріального будівництва

5. Скорочення тривалості виробництва.

6. Зниження собівартості будівельно-монтажних робіт і підвищення ефективності.

7. Удосконалення організації праці і виробництва на підприємстві.