4.Зміст тактичних планів:

1. Маркетингова діяльність.

2. Виробнича діяльність:

• випуск продукції в натуральному і вартісному виразі;

• обгрунтування виробничої програми підприємства.

3. Науково-дослідні роботи: відтворюються заходи щодо створення нових технологій.

4. Праця, кадри і соціальний розвиток колективу.

5. Капіталовкладення та капітальне будівництво: обсяг капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт.

6. Матеріально-технічне забезпечення.

7. Організація виробництва і заходи щодо удосконалення форм і методів організації і виробництва, праці та управління.

8. Природоохоронна діяльність.

9. Зовнішньо – економічна діяльність.

10. Затрати, прибуток, рентабельність.

11. Фінансова діяльність.

Показники плану:

• За економічним змістом:

• натуральні;

• вартісні.

• За економічним призначенням:

• кількісні;

• якісні.

Кількісні показники – абсолютний обсяг виробництва і ресурсів.

Якісні показники – за їх умовою визначається ефективність використання виробничих ресурсів і всього виробництва.

• За способом характеристики предмету:

• абсолютні;

• відносні.

5.Оперативно-календарне планування

Оперативне планування - один з важелів (рычаг) управління виробництва, засіб довго-, коротко-, середньострокових планів.

Оперативне планування об’єднує два напрямки:

1. Календарне планування – розробка оперативних планів та напрямів виготовлення і випуску продукції.

2. Диспетчеризація (оперативний облік, контроль та регулювання виконання оперативних планів).

Основні завдання оперативного планування:

1. Забезпечення виконання плану виробничої діяльності.

2. Встановлення режиму роботи підприємства.

3. Максимальне скорочення тривалості виробничого циклу, обсягів незавершеного виробництва.

Оперативне планування здійснюється на рівні цехів і дільниць.

Основні елементи оперативного планування:

1. Планово-облікові одиниці виміру продукції .

2. Планово-обліковий період, на який розробляється оперативний план.

3. Нормативи просування виробництва.

Міжцехове оперативне планування – погодження номенклатури заготовок деталей, вузлів та строки їх пересування між цехами.

Системи оперативного планування:

• по детальна;

• комплектна;

• на замовлення.

Вибір системи визначається типом виробництва і складом особливостей продукції.

Подетальна система: за планово-облікову одиницю використовується деталь певного найменування.

Види подетальної системи:

а). Складська система – рівень завантаженості та рівномірність випуску продукції визначається необхідністю підтримання складських запасів певних розмірів; використовується при великій кількості застосованих стандартних вузлів та деталей.

б). Система планування за нормами технологічних запасів: забезпечення виробничого процесу необхідними вузлами. Застосовується при серійному виробництві та великосерійному.

в). Система планування за строками подачі: в її основі лежать встановлені строки, засоби випуску партії деталей з урахуванням технологічних запасів та строків міжцехових подач в умовах серій і великосерійного випуску продукції при розробці оперативного плану і кожного разу по-різному. При цій системі в масовому виробництві встановлюються строки.

г). Система планування за тактом потоку: єдиний такт випуску продукції . Така система застосовується в масовому виробництві з широким використанням поточного виробництва.

Комплексна система – за облікову одиницю беруть об’єднані за певними ознаками комплекти деталей або вузлів.

Найбільш поширені підсистеми:

• комплектно-вузлова;

• комплектно-групова;

• машино-комплектна.

а). Комплектно-вузлова: за планову одиницю беруть вузловий комплект. Ця система характерна для виробництва складної продукції з тривалим виробничим циклом.

б). Комплектно-групова: вона застосовується, коли визначаються деталі і вузли, що мають загально-технологічний процес (однакова періодичність запуску, випуску). Використовується як і машино-комплектна для виробництва нескладних виробів з невеликою кількістю деталей.

в). Машино-комплектна найбільш проста система за планово-облікову одиницю використовується машинокомплект, тобто повний комплект деталей.

Система оперативного планування на замовлення характеризується встановленням строків запуску-випуску продукції конкретного замовника.

Замовлення є планово-обліковою одиницею для підприємства в цілому.

Застосовується ця система в одиничному та дрібносерійному виробництві.

Переваги поточного виробництва:

1. Зменшення вартості.

2. Краще використання обігових фондів.

3. Висока продуктивність.

Недоліки поточного виробництва:

1. Малозмістовна праця при жорсткому ритмі роботи.

2. Суперечливість між консервативною (конструктивно-технологічною стабільністю) і вибором динамічного виробництва і потреб ринку.

3. Вузька спеціалізація робочих місць їх розміщення за ходом технологічного процесу створюють труднощі при переході на випуск нової продукції.

Стратегічний напрямок розвитку техніки і виробництва, гнучкі автоматизовані системи (ГАС).

Найбільш перспективним напрямом є сукупність ГАС + автоматизоване проектування продукції: об’єднання верстатів з числовим програмним проектуванням роботів, багато функціональних маніпуляціонних автоматичних транспортних засобів.

Завдання диспетчерської служби:

1. забезпечення виконання графіків виробництва;

2. контроль за ритмічним і достатнім завантаженням всіх робочих місць;

3. виявлення і усунення простоїв;

4. використання технологічних та страхових запасів в разі виникнення перебоїв у виробництві.

Різниця між тактичним та стратегічним плануванням:

• часова різниця;

• за охопленням сфер впливу (стратегічними – ширше і глибше)

• сутня змістовність (в стратегічному відображаються місія і ціль, а в тактичному – сукупність засобів для досягнення цілей).

Додаток А

Типова загальна структура промислового підприємства.

Додаток Б

Виробнича структура машинобудівного підприємства.

Додаток В

Ресурси підприємства.

Додаток Г

Склад оборотних коштів підприємства

Додаток Д

Класифікація доходів підприємства

Додаток Е

Показник	код рядка	Показник за звітний період
1. Доход від реалізації продукції(робіт, послуг)	010	сума(+)
2. ПДВ	015	(-)
3. Акцизний збір	020	(-)
4. Витрати, які виключаються з виручки	025	(-)
5. Інші вирахування з доходу	030	(-)
6. Чистий доход(виручка) від реалізації продукції	035	(=)
7. Собівартість реалізованої продукції	040	(-)
8. Валовий: - прибуток; - збиток.	050 055	=(+) =(-)
9. Інші операційні доходи	060	(+)
10. Адміністративні витрати	070	(-)
11. Витрати на збут	080	(-)
12. Інші операційні витрати	090	(-)
13. Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток; - збиток.	100 105	=(+) =(-)
14. Доход від участі в капіталі	110	(+)
15. Інші фінансові доходи	120	(+)
16. Інші доходи	130	(+)
17. Фінансові витрати	140	(-)
18. Витрати від участі в капіталі	150	(-)
19. Інші витрати	160	(-)
20. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток; - збиток.	170 175	=(+) =(-)
21. Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	(-)
22. Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток; - збиток.	190 195	=(+) =(-)
23. Надзвичайні: - доходи; - витрати.	200 205	(+) (-)
24. Податки з надзвичайного прибутку	210	(-)
25. Чистий: - прибуток; - збиток.	220 225	=(+) =(-)

Методика визначення фінансових результатів