4.Система показників та чинники зростання ефективності виробництва

Після вибору найбільш ефективного варіанту визначається економічна ефективність від його використання. Розрахунки економічного ефекту базуються на порівнянні показників прийнятого та базового варіанту без урахування дисконтування одноразових затрат. За базу в залежності від поставленої мети приймаються такі показники:

1). Узагальнюючі показники ефективності виробництва:

• рентабельність виробництва;

• виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів;

• прибуток на одиницю загальних витрат;

• рівень задоволення потреб ринку.

2). Показники ефективності використання праці:

• темпи зростання продуктивності праці;

• відносне вивільнення працівників;

• трудомісткість одиниці продукції;

• коефіцієнтні використання корисного фонду робочого часу;

• зарплатомістність одиниці продукції.

3). Показники ефективності використання виробничих фондів:

• загальна фондовіддача;

• рентабельність ОФ;

• фондовіддача акт. частини ОФ;

• матеріаломістність одиниці продукції;

• фондомістність.

4). Показники ефективності використання фін. коштів:

• оборотність ОК;

• рентабельність ОК;

• відносне вивільнення ОК;

• строк окупності інвестицій;

• рентабельність інвестицій;

• питомі капіталовкладення.

Чинники зростання ефективності:

1. Джерела підвищення ефективності:

• зростання прод-сті праці;

• зниження фондомісткості, з/пмісткості, трудомісткості;

• раціональне використання природних ресурсів.

2. Основні напрямки розвитку на вдосконалення:

• врахування досягнень НТП;

• покращення структури виробництва;

• поліпшити організацію праці;

• досягнення конкурентоспроможності послуг;

• планування і мотивація діяльності;

• зовнішньоекономічна діяльність.

3. За місцем реалізації у системі управління виробництвом:

1. Внутрішні чинники:

• тверді

• м’які

Тверді:

• технологія;

• устаткування;

• м-ли та енергія;

• вироби;

М’які:

• працівники;

• організація та системи;

• методи роботи;

• стиль управління;

2. Зовнішні чинники:

• державна ек. та соц. політика;

• інституціональні механізми;

• інфраструктура;

• структурні зміни.

Тема№13: Інноваційні процеси.

1. Загальна характеристика поняття і класифікація. Вплив на виробництво.

2. Технічний розвиток НТП. Технічний розвиток підприємств.

3. Організаційний прогрес, суть, напрями і тенденції. Суспільні форми організації виробництва.

4. Оцінка ефективності інноваційних процесів.

1. Загальна характеристика поняття і класифікація. Вплив на виробництво.

Інноваційні процеси – сукупність безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних і якісно нових змін.

Результатом інноваційного процесу є новини, а їх впровадження в практику визначається нововведенням.

За своїм характером інноваційні процеси поділяють на:

• технічні новини (новшества) – нові продукти, вироби, технологія їх виготовлення, засоби виробництва;

• організаційні нововведення;

• економічні нововведення, методи господарського управління наукою і виробництвом;

• соціальні (активізація людського чинника);

• юридичні (нові документи).

За масштабністю і ступенями впливу на діяльність інноваційні процеси поділяють:

• локальні об’єкти (в окремому підприємстві);

• глобальні об’єкти.

Технічні новини обумовлюють відповідні організаційні нововведення, які вимагають певних змін в економічному механізмі діяльності і обумовлюють позитивні зміни в соціальній сфері.

На результативність діяльності впливають технічні та організаційні нововведення, інші впливають опосередковано.

Економічні наслідки впливу на виробництво технічних та організаційних нововведень:

1. Скорочення діяльності виробничого процесу.

2. Зростання продуктивності праці.

3. Зниження собівартості продукції.

4. Поліпшення якості.

5. Зростання прибутку і рентабельності.

Соціальні наслідки інноваційних процесів:

1. Підвищення життєвого рівня.

2. Поліпшення умов і підвищення безпеки життєдіяльності.

3. Поліпшення естетичних якостей.

4. Підвищення кваліфікації робітників.

Формули основних показників, що характеризують ефективність сукупності запроваджених впродовж року нових технічних та організаційних рішень:

Приріст обсягу виробленої продукції:

(13.1)

де Ч_вп – чисельність вивільнених робітників;

П_р – продуктивність праці у розрахунковому періоді, тис грн на чол.;

О_гр – обсяг виробленої продукції, тис. один.

Приріст продуктивності праці:

(13.2)

де У_пр – зростання продуктивності праці у розрахунковому році;

Ч_ф – фактична чисельність персоналу;

П_б – продуктивність праці у базовому періоді.

Приріст фондоозброєності праці:

(13.3)

де І¹_f – темп зростання фондоозброєності праці в розрахунковому році;

Ф_осн – вартість основних виробничих фондів;

f⁰ – фондоозброєність праці в базовому році

Приріст фондовіддачі:

(13.4)

де І_F – темп зміни фондовіддачі за розрахунковий рік;

F⁰ – фондовіддача базового року;

Частка економії від запровадження ТОН у загальних витратах на виробництво продукції:

(13.5)

де Д¹ – середня зарплата одного працівника в розрахунковому році;

р¹ – загальна сума прибутку в розрахунковому році;

Приріст рентабельності:

(13.6)

Де Р_р – рівень рентабельності у розрахунковому році, %;

П_зр – загальна сума прибутку;

С_вир – загальна вартість виробничих фондів;

Q_н – приріст обсягу виробленої продукції.