2.Реалізація і охорона права власності.

Власник об’єктів промислової власності отримують виключне право на їх використання за допомогою патентів на винахід, промисловий зразок. корисну модель, а також свідоцтво на товарний знак.

Патент – виданий державним органом документ, який дає особі або організації виключне право використовувати зазначене патентом технічне рішення.

Патент має дві частини:

• патентну грамоту (видається патентовласнику);

• патентний опис.

Правова охорона товарних знаків і знаків обслуговування здійснюється за допомогою свідоцтва, яке засвідчує його приорітет.

На моделі на видається патентна грамота. Патент видається на п’ять років.

® - товарний знак.

- знак обслуговування.

НОУ-ХАУ – раціоналізаторські пропозиції.

Гудвіл – є власністю підприємства, немає спеціального правового захисту.

Реалізація прав власності на нематеріальні ресурси здійснюється у формі ліцензійної угоди. Ліцензією називається дозвіл використовувати технічне досягнення протягом певного строку за обумовлену винагороду.

Ліцензійна угода – договір на використання патентів, НОУ-ХАУ, товарних знаків.

Добровільна ліцензія характерна тим, що ліцензіар передає дозвіл використати об’єкти права ліцензіанту на підставі договору.

Примусова ліцензія видається на підставі рішення державного органу проти волі патентовласника.

Звичайна ліцензія – залишає ліцензіару право особистої експлуатації технічного рішення і можливість укладати аналогічні угоди з іншими ліцензіантами.

Виключна ліцензія передає ліцензіанту право виключного користування об’єктом ліцензії, але ліцензіар залишає за собою право користуватися ліцензією.

Безпатентна ліцензія – регулює, щодо об’єктів. які не захищені патентом.

За використання об’єкту ліцензійною угоди ліцензіант сплачує ліцензіару певну винагороду у формі періодичних відрахувань або поутальної виплати (одноразової).

За обсягом прав на використання ліцензії бувають:

• звичайна – залишає ліцензору право особистої експлуатації технічного рішення дає можливість укладати угоди з іншими ліцензіатами.

• виключна – передає ліцензіату право виключного користування об’єктом ліцензії, але ліцензатор залишає за собою право користуватися ліцензією.

• повна – означає перехід до ліцензіата всіх прав

Періодичні відрахування (роялті) встановлюються у вигляді ставок до обсягу чистих продаж або до собівартості виробництва,або у розрахунку на одиницю ліцензійної продукції.

Пашуальна виплата-одноразова виплата-одноразова винагорода,за право користування об’єктом ліцензійної угоди і являє собою фактичну ціну ліцензійної продукції.

3.Оцінка і амортизація нематеріальних активів

У міжнародній практиці існує декілька методів оцінки нематеріальних активів:

1. За собівартістю (власні нематеріальні активи, що створені самим підприємством);

2. За покупною вартістю (якщо нематеріальні активи, купують в процесі діяльності підприємства);

3. За ринковою вартістю (підприємство приймає рішення про продаж будь-яких своїх нематеріальних активів або вкладають в статутний фонд іншого підприємства)

4. За погодженням сторін (при зарахуванні до статутного фонду підприємства таких нематеріальних активів, як організаційні витрати).

Первинна вартість нематеріальних активів зараховується до статутного фонду підприємства, може індексуватись власником самостійно на початок поточного року, згідно з індексом інфляції.

На нематеріальні активи нараховується знос у формі амортизаційних відрахувань (використовується лінійний метод; ,%), де t – строк корисного використання нематеріальних активів.

Для нематеріальних активів, строк корисного використання яких встановити неможливо, норма зносу встановлюється з розрахунку на сто років, але не більше строку дії господарюючого суб’єкту (не більше 10%).

Якщо по закінченню терміну використання нематеріальних активів сума нарахованих амортизаційних відрахувань менша за їх первісну вартість, то вони дораховуються з прибутку.

Амортизаційні відрахування проводяться до досягнення остаточної вартості нематеріального активу нульового значення.

Таблиця № 5.2. Принципи класифікації та вили ліцензій