3.Стандартизація та сертифікація продукції.

Стандартизація та сертифікація продукції.

Під стандартизацією розуміють встановлення й застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі.

стандартизація охоплює:

1. встановлення вимог до якості готової продукції, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

Рис. 9.1. Петля якості

2. розвиток уніфікації та агрегатування продукції як важливої умови спеціалізації й автоматизації виробництва;

3. визначення норм, вимог і методів у галузі проектування та виготовлення продукції для забезпечення належної якості

4. формування єдиної системи показників якості продукції, методів її випробування та контролю; уніфікація вимірювань і позначень;

5. створення єдиних систем класифікації та кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва

Нині існують міжнародні стандарти ІSО серії 9000, призначені для експорту в інші країни і реалізації на світовому ринку

Кожний вид товару, який підприємство хоче вигідно продати на світо­вому ринку, мусить бути сертифікованим, тобто мати документ що засвідчує високий рівень його якості, відповідність вимогам міжна­родних стандартів ІSО серії 9000.

Сертифікат на систему якості - це документ, що видається підприємству органом по сертифікації систем якості і свідчить про відповідність системи якості вимогам нормативного документа (стандарту), а також підтверджує здатність підприємства забезпечувати і підтримувати якість своєї продукції на відповідному рівні.

Розрізняють обов'язкову і добровільну (ринкову) сертифікацію. Обов'язкова сертифікація проводиться на відповідність вимогам нормативної документації у відношенні безпеки для життя, здоров'я, майна громадян; захисту навколишнього середовища; сумісності і взаємозамінності продукції, відповідності вимогам охорони праці, а також метрологічним нормам і правилам, що забезпечують вірогідність і єдність вимірів. Обов'язкова сертифікація проводиться у регульованої законом сфері.

На початок 1999 р. в Україні обов'язкової сертифікації підлягали 32 групи продукції.

Добровільна (ринкова) сертифікація здійснюється у нерегульованій законом сфері На початку 1993 року Україна стала членом ISO та Міжнародної електротехнічної комісії - ІЕС. Це дає їй право нарівні з 90 іншими країнами світу брати участь у діяльності понад 1000 міжнародних робочих органів, технічних комітетів зі стандартизації та сертифікації й використовувати понад 12000 міжнародних стандартів.

4.Економічна ефективність підвищення якості продукції.

Неодмінною умовою процесу оптимізації обсягу виробництва є наявність критерію оптимальності.

Критерій оптимальності виробничої програми – випуск продукції у натуральному виразі в кількостях, здатних більш повно задовольнити потреби та бажання споживачів.

Основний капітал визначає виробничу потужність, а саме, здатність підприємства в певних умовах виробляти максимальну (max) кількість продукції за одиницю часу.

Виробнича програма – ступінь освоєння потужності в даний період.

За умов багатономенклатурного виробництва сумарна потужність підприємства визначається у грошовому виразі.

Потужність підприємства:

П_п = ОП_і Ц_і (9.13)

де Ц_і – ціна;

ОП_і – обсяг продукції.

На величину виробничої потужності впливають:

1.Структура основних виробничих фондів (основного капіталу).

2.Структура питомої ваги активної їх частини.

3.Впровадження передових технологічних процесів.

4.Врахування режиму роботи підприємства. Середньорічна величина нових (додаткових) потужностей.

ВП_сер = (В_н – В_п) К_ос (9.14)

де К_ос – коефіцієнт освоєння потужності;

В_н – обсяг продукції, для забезпечення випуску якої необхідно введення нових виробничих потужностей;

В_п – обсяг продукції, виготовленої в поточному році з додаткових потужностей, що введені в дію у попередні роки.

К_ос для 1-го року = 0,7;

К_ос для 2-го року = 0,85;

К_ос для 3-го року = 1

Повний обсяг виробничих потужностей:

В = В_сер*0,45 (9.15)

де В_сер – величина середньорічного введення в дію потужностей в поточному (і-тому) році розрахункового періоду.

0,45 – коефіцієнт для перерахунку абсолютного введення в дію потужностей в пересічну величину.

Якщо не передбачено середніми і довгостроковими планами введення виробничої потужності ні на місяць, ні на квартал, то береться величина 0,35 року.