Модель і моделювання [3]

Модель – об'єкт або опис об'єкта, створені для вивчення оригіналу або відтворення його яких-небудь властивостей. Модель – результат відображення однієї структури на іншу. Під моделюванням розуміється процес побудови, вивчення й застосування моделей. Воно тісно пов'язане з такими категоріями, як абстракція, аналогія, гіпотеза й ін. Процес моделювання обов'язково включає й побудову абстракцій, і висновки за аналогією, і конструювання наукових гіпотез. Головна особливість моделювання в тому, що це метод опосередкованого пізнання за допомогою об'єктів, що заміщають оригінал. Модель виступає як своєрідний інструмент пізнання, що дослідник ставить між собою й об'єктом і за допомогою якого вивчає об'єкт. Саме ця особливість методу моделювання визначає специфічні форми використання абстракцій, аналогій, гіпотез, інших категорій і методів пізнання.

Можливості моделювання, тобто перенос результатів, отриманих у ході побудови й дослідження моделі, на оригінал засновані на тому, що модель у певному розумінні відображає (відтворює, моделює, описує, імітує) деякі риси об'єкта.

Види моделювання [3]

Стосовно технічних наук прийнято розрізняти наступні види моделювання:

– концептуальне моделювання, при якому сукупність уже відомих фактів або уявлень про об'єкт дослідження або систему відображається за допомогою деяких спеціальних знаків, символів, операцій над ними або за допомогою природної або штучної мов;

– фізичне моделювання, при якому модель і об'єкт моделювання являють собою реальні об'єкти або процеси єдиної або різної фізичної природи, причому між процесами в об'єкті-оригіналі й у моделі виконуються деякі співвідношення подібності, що випливають зі схожості фізичних явищ;

– структурно-функціональне моделювання, при якому моделями є схеми (блок-схеми), графіки, креслення, діаграми, таблиці, малюнки, доповнені спеціальними правилами їхнього об'єднання й перетворення;

– математичне (логіко-математичне) моделювання, при якому моделювання, включаючи побудову моделі, здійснюється засобами математики й логіки;

– імітаційне (програмне) моделювання, при якому логіко-математична модель об'єкта дослідження являє собою алгоритм функціонування об'єкта, реалізований у вигляді програмного комплексу для комп'ютера.

У наш час під комп'ютерною моделлю найчастіше розуміють:

- умовний образ об'єкта або деякої системи об'єктів (або процесів), описаний за допомогою взаємозалежних комп'ютерних таблиць, блок-схем, діаграм, графіків, малюнків, анімаційних фрагментів, гіпертекстів і т.д., що відображає структуру й взаємозв'язки між елементами об'єкта. Комп'ютерні моделі такого виду будемо називати структурно-функціональними;

- окрему програму, сукупність програм, програмний комплекс, що дозволяє за допомогою послідовності обчислень і графічного відображення їхніх результатів, відтворювати (імітувати) процеси функціонування об'єкта, системи об'єктів за умови впливу на об'єкт різних, як правило випадкових, факторів. Такі моделі ми будемо далі називати імітаційними моделями.

Комп'ютерне моделювання – метод рішення завдання аналізу або синтезу складної системи на основі використання її комп'ютерної моделі.