3.Стратегічне планування

Стратегія - генеральна політика (комплексна програма дій), яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місії, головні цілі та розподіл ресурсів для їх досягнення.

Результат стратегічного планування – довгостроковий плановий документ.

Стратегічне планування – процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт по визначенню довгострокових цілей та напрямів діяльності підприємства. Основна загальна ціль підприємства - чітко визначена причина існування:

• основне призначення;

• напрямок соціально-підприємницької діяльності – місія.

Стратегічні цілі повинні бути конкретними і вимірювальними, чітко зорієнтованими у часі.

Цілі повинні бути:

• досяжними;

• збалансованими;

• ресурсозабезпеченими;

• односпрямованими;

• взаємопідтримуючими.

В системі стратегічних цілей мають бути присутні такі показники:

• ринок товарів і послуг;

• прибутковість діяльності;

• наукові дослідження і їх впровадження;

• ефективність виробництва і організаційна структура;

• кадри підприємства і соціальне відновлення.

Після визначення місії наступає діагностичний етап.

Методи вибору генеральної стратегії розділяються на:

1. Однопродуктовий (аналізується вузька гама промисловості і послуг).

2. Портфельний (коли диференціюється виробництво).

Метод PIMS вперше реалізований компанією “General Elektric” (Дженерал Електрик).

Моделювання впливу стратегічних чинників на показники ефективності підприємства.

Метод кривих освоєнь: будується на залежності розміру витрат на виробництво і його обсяг, відображає вплив внутрішніх чинників.

Метод циклу життя товару: впровадження (освоєння), зростання, зрілість і спад.

Портфельний аналіз:

- одна вісь – темп зростання обсягів виробництва;

- друга вісь – контрольована частина ринку даного підприємства.

Чотири категорії методу:

1. З високими темпами зростання і з високою часткою ринку;

2. З високими потенційними темпами зростання і низькою ринковою часткою;

3. З низькими темпами зростання і високою часткою ринку (найбільш складним завданням).

4. З низькими потенційними темпами зростання і низькою часткою ринку.

Послідовність переходу виробів з однієї категорії в інші:

- з 1-ої в 3-ю категорію;

- з 3-ої в 2-у категорію;

- з 2-ої в 4-у категорію.

Метод «Маккінзі»: конкурентна позиція і привабливість ринку.

Метод «Портера» - загально-стратегічний. Враховуються стратегічні переваги і цілі.

Метод «Шелл» - розглядаються потенційний ринок і потужності підприємства.

Різновиди стратегій:

I. Базові стратегії:

1. Зростання – наміри підприємства на зростання прибутку і капітальних вкладень.

2. Стабілізація – діяльність підприємства в умовах нестабільної діяльності.

3. Виживання – це чисто оборонна стратегія.

ІІ. Функціональні стратегії:

1. Науково-дослідних і експериментальних робіт.

2. Виробнича стратегія.

3. Маркетингова стратегія.

ІІІ. Стратегії ресурсного забезпечення:

1. Стратегія кадрів і соціального розвитку.

2. Стратегія технічного розвитку.

3. Матеріально-технічного забезпечення.

4. Фінансово-організаційна стратегія.

5. Інвестиційна стратегія.

6. Організаційна стратегія.

Бізнес-план підприємства.

Бізнес-план – це письмовий документ в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємством ідей, охарактеризовано майбутній бізнес.

Функції бізнес-плану:

• зовнішня, тобто зацікавленість людей в нових цілях підприємства.

• внутрішня, тобто як управляти підприємством, щоб досягти результатів.

Цілі розробки бізнес-плану:

• налагоджування ділових стосунків;

• проектування системи управління;

• своєчасне передбачення перешкод і проблем;

• формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

Стадії бізнес-плану:

• початкова;

• підготовча;

• основна;

Структура бізнес-плану:

• розробка резюме (повідомити про свої наміри);

• галузь, фірма та її продукція;

• дослідження ринку;

• маркетинг-план;

• виробничий план;

• організаційний план;

• оцінка ризику;

• фінансовий план;

Послідовність дій розробки бізнес-плану:

• вибір продукції;

• дослідження ринкового середовища;

• вибір та обґрунтування місця для розміщення фірми;

• прогнозування можливих обсягів продажу продукції;

• визначення виробничих параметрів;

• розробка цінової та збутової політики;

• обґрунтування вибору організаційних параметрів фірми;

• опис потенціальних ризиків та дій для їх оптимізації;

• оцінка фінансових параметрів бізнесу;

• узагальнення висновків з основних положень бізнес-плану.

Середні та короткострокові плани відносяться до тактичного планування.