- •Тема№1:Підприємство як суб’єкт господарювання
- •1.Введення, предмет та завдання дисципліни.
- •1.Введення, предмет та завдання дисципліни.
- •2.Галузева структура народного господарства України.
- •Основними ознаками, що впливають на формування галузей промисловості (народного господарства) є:
- •3. Загальна характеристика підприємств.
- •4.Структура управління підприємством.
- •2. Використання економічних категорій.
- •5. Зовнішнє середовище господарювання
- •6.Поняття про ресурси.
- •Тема№2. Персонал підприємства.
- •1.Поняття, класифікація та структура персоналу.
- •2.Облік та оцінка трудового потенціалу підприємства.
- •3.Методика визначення чисельності окремих категорій персоналу.
- •4.Управління і керівництво кадрами.
- •5.Продуктивність праці (Пп): сутність, показники і методи її вимірювання.
- •6. Фактори зміни і зростання Пп. Шляхи підвищення Пп на підприємстві.
- •Тема№3: Основні виробничі фонди.
- •1. Поняття, склад і структура основних фондів та основних засобів.
- •2.Облік і оцінка основних фондів.
- •3.Спрацювання та амортизація основних фондів.
- •4.Відтворення основних фондів. Джерела фінансування.
- •5.Показники ефективного використання фізичного стану та руху основних фондів.
- •Коефіцієнт інтегрального використання обладнання
- •6.Шляхи поліпшення використання оф.
- •Тема№4: Оборотні кошти підприємства.
- •Поняття, склад та структура оборотних коштів.
- •Відтворення оборотних коштів. Джерела фінансування.
- •Показники використання оборотних коштів і шляхи їх поліпшення.
- •1.Поняття, склад та структура оборотних коштів.
- •2.Основи нормування ок.
- •Сердньодобові витрати на виробництво
- •3.Відтворення оборотних коштів. Джерела фінансування.
- •4.Показники використання оборотних коштів і шляхи їх поліпшення.
- •Тема№5: Нематеріальні ресурси та активи підприємства.
- •Поняття і види нематеріальних ресурсів та активів підприємства.
- •Реалізація і охорона права власності.
- •Оцінка і амортизація нематеріальних активів.
- •1.Поняття і види нематеріальних ресурсів та активів підприємства.
- •2.Реалізація і охорона права власності.
- •3.Оцінка і амортизація нематеріальних активів
- •Тема№6: Фінансові ресурси підприємства.
- •Структура та джерела формування фінансових ресурсів.
- •Кредитування підприємств.
- •Фінансово-кредитна система України.
- •1.Структура та джерела формування фінансових ресурсів.
- •2.Кредитування підприємств.
- •3.Фінансово-кредитна система України.
- •Тема №7: Одноразові витрати.
- •Характеристика інвестицій.
- •Методи визначення необхідного обсягу капітальних вкладень.
- •Шляхи найефективнішого використання одноразових витрат.
- •1.Характеристика інвестицій.
- •2. Поняття, склад та класифікація одноразових витрат. Структура капітальних вкладень.
- •3.Методи визначення необхідного обсягу капітальних вкладень.
- •4.Шляхи найефективнішого використання одноразових витрат.
- •Тема№8: Поточні витрати підприємства.
- •1.Загальна характеристика види витрат підприємства
- •2.Класифікація витрат
- •3.Поняття та види собівартості
- •4. Структура собівартості:
- •Кошторис виробництва
- •3А економічними елементами:
- •5.Методи калькулювання собівартості продукції.
- •6.Методи зниження поточних витрат на підриємстві
- •Тема№9: Продукція підприємства
- •1.Загальна характеристика продукції.
- •2.Якість продукції: показники та методи її оцінки
- •3.Стандартизація та сертифікація продукції.
- •4.Економічна ефективність підвищення якості продукції.
- •Тема№10: Доход і прибуток підприємства
- •Види цін на промислову продукцію. Методи ціноутворення.
- •Поняття доходу та прибутку підприємства .Види та джерела утворення прибутку. Порядок розподілу прибутку. Фонди цільового призначення підприємства
- •Оцінка прибутковості.Рентабельність виробництва продукції та основні напрямки її підвищення.
- •1.Види цін на промислову продукцію. Методи ціноутворення.
- •2.Поняття доходу та прибутку підприємства .Види та джерела утворення прибутку. Порядок розподілу прибутку. Фонди цільового призначення підприємства
- •За характером отримання:
- •За видами діяльності:
- •3.Оцінка прибутковості.Рентабельність виробництва продукції та основні напрямки її підвищення.
- •Тема№11: Мотивація та оплата праці
- •1.Поняття мотивації,її методи і моделі.
- •2.Сутність оплати праці. Механізм державного регулювання заробітої плати.
- •3.Форми та системи оплати праці.
- •4.Форми участі працівників в прибутках підприємства.
- •5.Планування фоп
- •1.Поняття ефекту та ефективності. Види ефективності.
- •2.Показники та критерії абсолютної та порівняльної економічної ефективності.
- •3.Оцінка економічної ефективності ресурсів і витрат
- •4.Система показників та чинники зростання ефективності виробництва
- •Тема№13: Інноваційні процеси.
- •1. Загальна характеристика поняття і класифікація. Вплив на виробництво.
- •2.Технічний розвиток нтп. Технічний розвиток підприємств.
- •3.Організаційний прогрес, суть, напрями і тенденції. Суспільні форми організації виробництва.
- •4. Оцінка ефективності інноваційних процесів.
- •Тема№14: Організація виробництва.
- •1.Структура і принципи виробничого процесу.
- •2. Організаційні типи виробництва.
- •3.Виробничий цикл.
- •4.Методи організації виробництва
- •Тема№15: Виробнича і соціальна інфраструктура підприємства.
- •1.Поняття, види і значення інфраструктури
- •2.Система технічного обслуговування підприємства.
- •1.Ремонтне господарство
- •4. Енергетичне господарство.
- •5. Складське господарство
- •3. Соціальна діяльність підприємства
- •4. Капітальне будівництво
- •Тема№16: Техніко-технологічна база підприємства
- •2.Технічний розвиток підприємства.
- •3.Формування та використання виробничої потужності підприємства
- •4.Основні показники і шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей
- •1.Поняття та характеристика техніко-технологічної бази підприємства.
- •2.Технічний розвиток підприємства.
- •3.Формування та використання виробничої потужності підприємства
- •4.Основні показники і шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей
- •Тема№17: Державне регулювання економічної діяльності підприємтва.
- •Основна мета економічні функції держави.
- •Індикативний характер державного планування.
- •Фінансова та кредитна політика держави.
- •1.Основна мета економічні функції держави.
- •2.Індикативний характер державного планування.
- •3.Фінансова та кредитна політика держави.
- •4. Характерні риси податкової системи:
- •Тема№18: Прогнозування і планування діяльності підприємства.
- •1.Прогнозування розвитку підприємств.
- •1. Фактографічні методи:
- •2.Загальна характеристика планування , його види та методи
- •3.Стратегічне планування
- •I. Базові стратегії:
- •4.Зміст тактичних планів:
- •5.Оперативно-календарне планування
3. Загальна характеристика підприємств.
Підприємство – організаційно відокремлена і економічно самостійна основна ланка виробничої сфери економіки, що виготовляє продукцію (виконує роботи або надає платні послуги)
Кожне підприємство або фірма є юридичною особою, має закінчену систему обліку та звітність, самостійний баланс, поточний рахунок банку, печатку з власною назвою, товарний знак (марку) для ідентифікації товарів або послуг.
Головні функції підприємства:
-
задоволення потреб споживачів;
-
задоволення потреб персоналу;
-
удосконалення структури підприємства;
-
задоволення зовнішніх умов (вимог) до підприємства;
-
комерційна;
-
фінансова;
-
адміністративна;
-
технічна.
Головні напрямки діяльності підприємства:
-
визначення ринку товарів;
-
інноваційна (технічні нововведення);
-
виробничий напрямок;
-
комерційний;
-
економічний;
-
соціальний;
-
післяпродажний сервіс.
Види та організаційні форми підприємств:
Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
-
приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
-
підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
-
комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
-
державне підприємство, що діє на основі державної власності;
-
підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).
В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.
У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні; підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Усі інші підприємства визнаються середніми.
У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.
Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання.
Поняття державного унітарного підприємства
Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Державне комерційне підприємство
Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 цього Кодексу, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
Казенне підприємство
Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких:
- законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;
- за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;
- переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;
- приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.
Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства.
Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку із своїм найменуванням.
Комунальні унітарні підприємства
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Господарські товариства
Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Господарські товариства є юридичними особами.
Товариство з повною відповідальністю
Всі учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність по зобов’язанням підприємства всім своїм майном.
Товариства з обмеженою відповідальністю
Має статутний фонд поділений на частини, розмір яких визначається засновницькими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
Командитні товариства
Командитним є товариство, яке поряд з членами повної відповідальності включає одного чи більше учасників, відповідальність яких обмежена особистим вкладом в майно підприємства.
Акціонерні товариства
Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими.
Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
Підприємства колективної власності
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).
Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.
Виробничий кооператив
Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.
Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту.
Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації
Споживча кооперація в Україні — система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.
Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство — самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.
Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту.
Підприємства об'єднань громадян, релігійних організацій
Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.
Приватні підприємства
Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання — юридичної особи.
Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.
Селянське (фермерське) господарство
Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.
Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).
Орендне підприємство
Орендним підприємством визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.
Орендарем є юридична особа, утворена членами трудового колективу підприємства чи його підрозділу, майновий комплекс якого є об'єктом оренди.
Підприємство з іноземними інвестиціями
Підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.
Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.
Іноземне підприємство
Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.
Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.
Добровільні об’єднання підприємств
Асоціація – найпростіша форма договірного об’єднання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатись у виробничу діяльність будь-якого з її учасників.
Концерн
Концерн – форма статутних об’єднань підприємств, фірм, що характеризується єдністю власності і контролю. Об’єднання відбувається найчастіше за принципом диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства споріднених галузей економіки (торгівля, наука, банки).
Після створення концерну господарюючі суб’єкти втрачають свою самостійність, підпорядковуючись звичайно фінансовим структурам. Крім того бувають добровільні об’єднання, корпорації, консорціуми, картелі, синдикати, трести, холдінги, фінансові групи.