Тема№2. Персонал підприємства.

1. Поняття, класифікація та структура персоналу.

2. Облік та оцінка трудового потенціалу підприємства.

3. Методика визначення чисельності окремих категорій персоналу.

4. Управління і керівництво кадрами.

5. Продуктивність праці (Пп): сутність, показники і методи її вимірювання.

6. Фактори зміни і зростання Пп. Шляхи підвищення Пп на підприємстві.

1.Поняття, класифікація та структура персоналу.

Трудові ресурси – чисельність працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними та інтелектуальними здібностями відносяться до певної сфери діяльності згідно з державними умовами відтворення робочої сили.

Персонал – сукупність фізичних осіб, які знаходяться з підприємством як юридичною особою у відносинах регульованих договором найму.

За характером виробничої діяльності: основна і не основна діяльність.

За характером виконуваних функцій персонал поділяється на:

• робітники (основні, допоміжні);

• керівники;

• спеціалісти;

• службовці.

Для ефективного управління персоналом формування та використання персоналу застосовується класифікація працівників за наступними ознаками:

За категоріями:

Робітники – особи фізичної праці які в свою чергу поділяються на:

• основні – працівники які безпосередньо зайняті у виробничому процесі;

• допоміжні – які надають виробничі та транспортні послуги;

Спеціалісти – працівники з вищою та середньою освітою.

Керівники – організація та управління трудовими колективами та їх структурними підрозділами.

Службовці – працівники, які здійснюють облікові конторські операції та діловодство.

Молодший обслуговуючий персонал – працівники, які займаються доглядом виробничих та службових приміщень;

Охорона;

У фінансових організаціях виділяють наступні категорії:

• персонал управління – керівники, менеджери, спеціалісти;

• оперативний персонал – оператори, касири, контролери;

• допоміжний персонал – обслуговуючі робітники та прибиральники.

За професіями:

Персонал підприємства розподіляють за професіями, спеціальностями та кваліфікаціями.

Професія – вид трудової діяльності, здійснення якої потребує комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Професійний склад залежить від характеру продукції чи послуг, складності технологічного процесу. В межах загальних професій виділяють спеціальності.

За спеціальностями:

Спеціальність – вузька різновидність трудової діяльності (необхідна спеціальна підготовка, конкретні знання і уміння, досвід, навички).

За рівнем кваліфікації:

Кваліфікація – сукупність загальної та спеціальної підготовленості працівника, що володіє сукупністю спеціальних знань та практичних навичок для виконання професійних функцій, обумовленої складності.

Кваліфікації поділяють на:

• висококваліфікованих (складні і відповідальні роботи; досвід 2 – 3 роки);

• кваліфіковані (складні роботи, стан практичної діяльності);

• малокваліфіковані (приблизно тижневий досвід на нескладних видах робіт).

Кваліфікаційний рівень робочих місць (робіт)та конкретних виконавців визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників).

Кваліфікація робітників характеризується тарифними розрядами. Єдина тарифна сітка – 29 розрядів.

Розрізняють спеціалістів:

• найвищої кваліфікації;

• вищої кваліфікації;

• середньої кваліфікації;

• спеціалістів практикантів.

За віком і статтю;

За стажем робіт:

• до одного року;

• від одного до трьох років;

• від трьох до десяти років;

• більше десяти.

По відношенню до власності:

• працівники власники майна підприємства;

• наймані працівники;

За характером трудових відносин:

• постійні працівники;

• тимчасові працівники.