- •Долгіх, В. М.
- •1. МАТРИЦІ Й ВИЗНАЧНИКИ
- •1.1. МАТРИЦІ. ВИДИ МАТРИЦЬ
- •Види матриць
- •Деякі властивості добутку матриць
- •Властивості транспонування матриці
- •1.3. ВИЗНАЧНИКИ
- •Властивості визначників
- •1.4. ОБЕРНЕНА МАТРИЦЯ
- •Обчислення оберненої матриці методом елементарних перетворень
- •1.5. РАНГ МАТРИЦІ
- •1.5. РАНГ МАТРИЦІ
- •Обчислення рангу матриць методом елементарних перетворень
- •Поняття про лінійну залежність і незалежність рядків матриці
- •1.6. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МАТРИЦЬ В ЕКОНОМІЦІ
- •Таблиця 1.1
- •Таблиця 1.2
- •Таблиця 1.3
- •Питання для самоперевірки
- •1.7. Вправи
- •2. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
- •2.1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •2.2. СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ. ТЕОРЕМА КРОНЕКЕРА-КАПЕЛЛІ
- •Схема дослідження систем
- •2.3. МЕТОД ГАУССА (метод послідовного виключення невідомих)
- •2.4. МЕТОД ЖОРДАНА-ГАУССА (метод повного виключення невідомих)
- •2.5. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ ОДНОРІДНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
- •Однорідні системи n-го порядку (n рівнянь із n невідомими)
- •2.6. СИСТЕМИ n ЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ ІЗ n НЕВІДОМИМИ
- •2.6.1. Матричний метод розв’язування систем (метод оберненої матриці)
- •2.6.2. Розв’язування систем методом Крамера
- •2.7. ВЛАСНІ ВЕКТОРИ ТА ВЛАСНІ ЧИСЛА МАТРИЦІ
- •2.8. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ В ЕКОНОМІЦІ
- •Таблиця 2.1
- •Таблиця 2.2
- •Питання для самоперевірки
- •2.9. Вправи
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •Таблиця 2.5
- •3. ЕЛЕМЕНТИ ВЕКТОРНОЇ АЛГЕБРИ
- •3.1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •3.3. ЛІНІЙНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВЕКТОРІВ
- •3.4. БАЗИС. РОЗКЛАДАННЯ ВЕКТОРА ЗА БАЗИСОМ
- •Лінійні операції над векторами в координатній формі
- •3.5. АФІННА СИСТЕМА КООРДИНАТ
- •3.6. ПРОЕКЦІЯ ВЕКТОРА НА ВІСЬ
- •3.7. ВЕКТОРИ В ОРТОНОРМОВАНОМУ БАЗИСІ. ДЕКАРТОВА ПРЯМОКУТНА СИСТЕМА КООРДИНАТ
- •Лінійні операції над векторами в базисі
- •3.8. НАПРЯМНІ КОСИНУСИ ВЕКТОРА
- •3.9. ПОДІЛ ВІДРІЗКА В ЗАДАНОМУ ВІДНОШЕННІ
- •3.10. СКАЛЯРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •3.10. СКАЛЯРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •Скалярний добуток в ортонормованому базисі
- •Деякі важливі формули
- •3.11. ВЕКТОРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Алгебраїчні властивості векторного добутку
- •Геометричні властивості векторного добутку
- •Векторний добуток в ортонормованому базисі
- •3.12. МІШАНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Основна алгебраїчна властивість мішаного добутку
- •Геометричні властивості мішаного добутку
- •Мішаний добуток в ортонормованому базисі
- •Лінійні операції над векторами
- •3.13.2. Лінійна незалежність векторів. Базис і координати
- •3.13.3. Евклідів n-вимірний простір En
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Кут між векторами в евклідовому просторі En
- •Таблиця 3.1
- •Питання для самоперевірки
- •3.14. Вправи
- •4. АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ НА ПЛОЩИНІ
- •4.1. СИСТЕМИ КООРДИНАТ НА ПЛОЩИНІ
- •4.1.1. Декартова прямокутна система координат
- •4.1.2. Полярна система координат
- •Зв’язок між полярними та прямокутними декартовими координатами точки
- •4.1.3. Перетворення системи координат
- •Паралельне перенесення осей
- •4.2. ЛІНІЯ НА ПЛОЩИНІ. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •Параметричні рівняння лінії
- •Таблиця 4.1
- •Лінія в полярних координатах
- •Таблиця 4.2
- •4.3. ПРЯМА НА ПЛОЩИНІ
- •4.3.1. Різні форми рівнянь прямої
- •Умови паралельності й перпендикулярності двох прямих
- •4.3.3. Нормальне рівняння прямої
- •Ознаки нормального рівняння
- •4.3.4. Відстань від точки до прямої
- •4.3.5. Приклади розв’язування задач
- •4.3.6. Приклади застосування лінійної залежності в економіці
- •Лінійна залежність між витратами й обсягом виробництва продукції
- •Питання для самоперевірки
- •4.3.7. Вправи
- •4.4. АЛГЕБРАЇЧНІ ЛІНІЇ ДРУГОГО ПОРЯДКУ НА ПЛОЩИНІ
- •4.4.1. Основні поняття
- •4.4.2. Коло
- •4.4.4. Гіпербола
- •4.4.6. Криві другого порядку. Узагальнення
- •Питання для самоперевірки
- •4.4.7. Вправи
- •5. АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ У ПРОСТОРІ
- •5.1. ПЛОЩИНА У ПРОСТОРІ R3
- •5.1.1. Різні форми рівнянь площини
- •Ознаки нормального рівняння
- •5.1.2. Відхилення та відстань точки від площини
- •5.1.3. Кут між двома площинами. Умови паралельності та перпендикулярності двох площин
- •5.1.4. Приклади розв’язування задач
- •5.2. ПРЯМА У ПРОСТОРІ R3
- •5.2.1. Різні форми рівнянь прямої
- •5.2.3. Відстань від точки до прямої у просторі R3
- •5.2.4. Відстань між паралельними прямими у просторі R3
- •5.2.5. Відстань між перехресними прямими у просторі R3
- •Умови паралельності й перпендикулярності прямої та площини
- •Питання для самоперевірки
- •5.2.7. Вправи
- •5.3. АЛГЕБРАЇЧНІ ПОВЕРХНІ ДРУГОГО ПОРЯДКУ
- •5.3.1. Загальне рівняння поверхні другого порядку
- •5.3.2. Еліпсоїд. Сфера
- •5.3.3. Однопорожнинний гіперболоїд
- •5.3.4. Двопорожнинний гіперболоїд
- •5.3.5. Конус другого порядку
- •5.3.6. Еліптичний параболоїд
- •5.3.7. Гіперболічний параболоїд
- •5.3.8. Циліндри
- •Питання для самоперевірки
- •5.3.9. Вправи
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
4.АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ НА ПЛОЩИНІ
Ваналітичній геометрії розв’язуються два основні завдання:
1)скласти рівняння лінії, якщо відомі її геометричні властивості;
2)дослідити форму й властивості лінії, якщо відоме її рівняння.
4.1.СИСТЕМИ КООРДИНАТ НА ПЛОЩИНІ
4.1.1. Декартова прямокутна система координат
Декартова прямокутна система координат задається двома взаємно перпендикулярними координатними осями: Ox (вісь абсцис) i Oy (вісь ординат), які перетинаються у точці О (початку координат).
Координатами точки М називають координати її радіуса-вектора
r r
OM = xi + yj = (x; y), і записують це так: М(x; y) (рис. 4.1). Число x називається абсцисою, а число y - ординатою точки М.
y
y M(x; y)
OM
r j
O |
r |
x |
x |
i |
Рис. 4.1
y |
M1(x1; y1) |
|
y1 |
|
|
OM1 |
|
M1M 2 |
y2 |
|
M2(x2; y2) |
O |
x1 |
x2 |
Рис. 4.2
Відстань між точками M1(x1; y1) і M2(x2; y2) обчислюється за формулою (рис. 4.2):
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d = |
M |
1 |
M |
2 |
= (x |
2 |
- x )2 |
+ ( y |
2 |
- y )2 . |
(4.1) |
||
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
Приклад 4.1. Знайти відстань між точками M1(1; 2) і M2(5; –1). ► За формулою (4.1) дістанемо:
d = M1M 2 = (x2 - x1)2 + ( y2 - y1 )2 = (5 -1)2 + (-1 - 2)2 = 25 = 5.<
4.1.2. Полярна система координат
Полярна система координат задається точкоюО (полюсом) і променем Оp (полярною віссю), що виходить із цієї точки. Полярними координатами точки М є пара чисел (r; j), де r - відстань від полюса О
до точки М, j - кут між віссю Оp і вектором OM (рис. 4.3). Число r
називається полярним радіусом, j - полярним кутом точки М.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
73
|
M(r; j) |
y |
M(r; j) |
|
|
r |
r |
y = rsinj |
|
|
|
|
||
|
j |
j |
|
|
O |
p |
14243 |
p, x |
|
x = r cos j |
||||
|
|
|
||
Рис. 4.3. Полярна система |
Рис. 4.4. Зв’язок між декартовими |
|||
|
координат |
та полярними координатами точки |
Зауваження. Поворот навколо точки О проти годинникової стрілки вважається додатним. Полярний кут точки має нескінченну множину значень, що відрізняються між собою на величину2pп, де пÎZ. Для головного значення полярного кута 0 £ j < 2p (або -p £ j < p) полярна система встановлює взаємно однозначну відповідність між точками площини й парами чисел(r; j), за винятком точки О, для якої r = 0, а кут j невизначений.
Зв’язок між полярними та прямокутними декартовими координатами точки
Декартові координати (х; у) і полярні координати (r, j) точки М (рис. 4.4) пов’язані формулами:
ìx = r cosj, |
|
ì |
|
|
2 |
+ y |
2 |
, |
||
Û |
ïr = x |
|
|
|||||||
í |
í |
|
|
|
|
y |
|
|
(4.2) |
|
î y = r sin j |
|
ï |
tgj |
= |
. |
|
|
|||
|
|
|
|
|||||||
|
|
î |
|
|
|
|
x |
|
|
Приклад 4.2. Точка М має полярні координати ρ = 2, φ = π/6. Знайти її декартові координати.
►З формул (4.2) дістанемо:
x= r cosj = 2cos(p / 6) = 2 × 3 / 2 = 3,
y = r sinj = 2sin(p / 6) = 2 ×1/ 2 =1 Þ M (x, y) = M (3, 1). <
Приклад 4.3. Точка М має декартові координатиx = 1, y = 3. Знайти її полярні координати.
► З формул (4.2) дістанемо:
r = |
|
= |
|
|
= 2, tgj = |
y |
= |
3 |
= |
|
Þ j = arctg |
|
= |
p |
. < |
||
x2 + y 2 |
12 + ( |
|
|
||||||||||||||
3)2 |
|||||||||||||||||
3 |
3 |
||||||||||||||||
|
1 |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
3 |
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
74