- •Долгіх, В. М.
- •1. МАТРИЦІ Й ВИЗНАЧНИКИ
- •1.1. МАТРИЦІ. ВИДИ МАТРИЦЬ
- •Види матриць
- •Деякі властивості добутку матриць
- •Властивості транспонування матриці
- •1.3. ВИЗНАЧНИКИ
- •Властивості визначників
- •1.4. ОБЕРНЕНА МАТРИЦЯ
- •Обчислення оберненої матриці методом елементарних перетворень
- •1.5. РАНГ МАТРИЦІ
- •1.5. РАНГ МАТРИЦІ
- •Обчислення рангу матриць методом елементарних перетворень
- •Поняття про лінійну залежність і незалежність рядків матриці
- •1.6. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МАТРИЦЬ В ЕКОНОМІЦІ
- •Таблиця 1.1
- •Таблиця 1.2
- •Таблиця 1.3
- •Питання для самоперевірки
- •1.7. Вправи
- •2. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
- •2.1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •2.2. СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ. ТЕОРЕМА КРОНЕКЕРА-КАПЕЛЛІ
- •Схема дослідження систем
- •2.3. МЕТОД ГАУССА (метод послідовного виключення невідомих)
- •2.4. МЕТОД ЖОРДАНА-ГАУССА (метод повного виключення невідомих)
- •2.5. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ ОДНОРІДНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
- •Однорідні системи n-го порядку (n рівнянь із n невідомими)
- •2.6. СИСТЕМИ n ЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ ІЗ n НЕВІДОМИМИ
- •2.6.1. Матричний метод розв’язування систем (метод оберненої матриці)
- •2.6.2. Розв’язування систем методом Крамера
- •2.7. ВЛАСНІ ВЕКТОРИ ТА ВЛАСНІ ЧИСЛА МАТРИЦІ
- •2.8. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ В ЕКОНОМІЦІ
- •Таблиця 2.1
- •Таблиця 2.2
- •Питання для самоперевірки
- •2.9. Вправи
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •Таблиця 2.5
- •3. ЕЛЕМЕНТИ ВЕКТОРНОЇ АЛГЕБРИ
- •3.1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •3.3. ЛІНІЙНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВЕКТОРІВ
- •3.4. БАЗИС. РОЗКЛАДАННЯ ВЕКТОРА ЗА БАЗИСОМ
- •Лінійні операції над векторами в координатній формі
- •3.5. АФІННА СИСТЕМА КООРДИНАТ
- •3.6. ПРОЕКЦІЯ ВЕКТОРА НА ВІСЬ
- •3.7. ВЕКТОРИ В ОРТОНОРМОВАНОМУ БАЗИСІ. ДЕКАРТОВА ПРЯМОКУТНА СИСТЕМА КООРДИНАТ
- •Лінійні операції над векторами в базисі
- •3.8. НАПРЯМНІ КОСИНУСИ ВЕКТОРА
- •3.9. ПОДІЛ ВІДРІЗКА В ЗАДАНОМУ ВІДНОШЕННІ
- •3.10. СКАЛЯРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •3.10. СКАЛЯРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •Скалярний добуток в ортонормованому базисі
- •Деякі важливі формули
- •3.11. ВЕКТОРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Алгебраїчні властивості векторного добутку
- •Геометричні властивості векторного добутку
- •Векторний добуток в ортонормованому базисі
- •3.12. МІШАНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Основна алгебраїчна властивість мішаного добутку
- •Геометричні властивості мішаного добутку
- •Мішаний добуток в ортонормованому базисі
- •Лінійні операції над векторами
- •3.13.2. Лінійна незалежність векторів. Базис і координати
- •3.13.3. Евклідів n-вимірний простір En
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Кут між векторами в евклідовому просторі En
- •Таблиця 3.1
- •Питання для самоперевірки
- •3.14. Вправи
- •4. АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ НА ПЛОЩИНІ
- •4.1. СИСТЕМИ КООРДИНАТ НА ПЛОЩИНІ
- •4.1.1. Декартова прямокутна система координат
- •4.1.2. Полярна система координат
- •Зв’язок між полярними та прямокутними декартовими координатами точки
- •4.1.3. Перетворення системи координат
- •Паралельне перенесення осей
- •4.2. ЛІНІЯ НА ПЛОЩИНІ. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •Параметричні рівняння лінії
- •Таблиця 4.1
- •Лінія в полярних координатах
- •Таблиця 4.2
- •4.3. ПРЯМА НА ПЛОЩИНІ
- •4.3.1. Різні форми рівнянь прямої
- •Умови паралельності й перпендикулярності двох прямих
- •4.3.3. Нормальне рівняння прямої
- •Ознаки нормального рівняння
- •4.3.4. Відстань від точки до прямої
- •4.3.5. Приклади розв’язування задач
- •4.3.6. Приклади застосування лінійної залежності в економіці
- •Лінійна залежність між витратами й обсягом виробництва продукції
- •Питання для самоперевірки
- •4.3.7. Вправи
- •4.4. АЛГЕБРАЇЧНІ ЛІНІЇ ДРУГОГО ПОРЯДКУ НА ПЛОЩИНІ
- •4.4.1. Основні поняття
- •4.4.2. Коло
- •4.4.4. Гіпербола
- •4.4.6. Криві другого порядку. Узагальнення
- •Питання для самоперевірки
- •4.4.7. Вправи
- •5. АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ У ПРОСТОРІ
- •5.1. ПЛОЩИНА У ПРОСТОРІ R3
- •5.1.1. Різні форми рівнянь площини
- •Ознаки нормального рівняння
- •5.1.2. Відхилення та відстань точки від площини
- •5.1.3. Кут між двома площинами. Умови паралельності та перпендикулярності двох площин
- •5.1.4. Приклади розв’язування задач
- •5.2. ПРЯМА У ПРОСТОРІ R3
- •5.2.1. Різні форми рівнянь прямої
- •5.2.3. Відстань від точки до прямої у просторі R3
- •5.2.4. Відстань між паралельними прямими у просторі R3
- •5.2.5. Відстань між перехресними прямими у просторі R3
- •Умови паралельності й перпендикулярності прямої та площини
- •Питання для самоперевірки
- •5.2.7. Вправи
- •5.3. АЛГЕБРАЇЧНІ ПОВЕРХНІ ДРУГОГО ПОРЯДКУ
- •5.3.1. Загальне рівняння поверхні другого порядку
- •5.3.2. Еліпсоїд. Сфера
- •5.3.3. Однопорожнинний гіперболоїд
- •5.3.4. Двопорожнинний гіперболоїд
- •5.3.5. Конус другого порядку
- •5.3.6. Еліптичний параболоїд
- •5.3.7. Гіперболічний параболоїд
- •5.3.8. Циліндри
- •Питання для самоперевірки
- •5.3.9. Вправи
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2.2. СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ. ТЕОРЕМА КРОНЕКЕРА-КАПЕЛЛІ
Теорема Кронекера-Капеллі: для того, щоб система (2.1)
була сумісною, необхідно й достатньо, щоб ранг матриці А дорівнював рангу розширеної матриці A, тобто r(A) = r( A )
Схема дослідження систем
1)якщо r(A) ¹ r( A ) - система несумісна;
2)якщо r(A) = r( A ) = r - система сумісна, причому:
·при r = n (ранг дорівнює кількості невідомих) система має єдиний розв’язок;
·при r < n система має безліч розв’язків. Базисні невідомі, коефіцієнти при яких увійшли в базисний мінор, виражаються лінійно через інші (вільні) невідомі.
Частинним розв’язком системи рівнянь називається розв’язок, в якому всім вільним невідомим задані конкретні числові значення.
Базисним розв’язком системи рівнянь називається розв’язок, в якому всі вільні невідомі дорівнюють нулю.
Фундаментальним розв’язком системи рівнянь називається розв’-я зок, в якому одна вільна невідома дорівнює одиниці, а всі інші вільні невідомі дорівнюють нулю.
2.3. МЕТОД ГАУССА (метод послідовного виключення невідомих)
Метод Гаусса складається з прямого й зворотного ходу.
1. Прямий хід. Припустимо що a11 ¹ 0 (якщо це не так, то переставимо рівняння системи так, щоб a11 ¹ 0). З першого рівняння системи виразимо зміннуx1 через інші змінні і підставимо 2,у 3,…, m-те рівняння. У результаті змінна x1 виключиться з усіх рівнянь, крім першого.
Потім із другого рівняння виразимо зміннуx2 через x3, x4, …, xn і підставимо у 3, 4,…, m-те рівняння. У результаті змінна x2 виключиться з усіх рівнянь, крім першого та другого.
Аналогічно виключимо змінну x3 із 4, 5, …, m-го рівнянь та ін.
У процесі виключення змінних можуть з’явитися рівняння вигляду:
0 × x1 + 0 × x2 + ... + 0 × xn = 0. |
(2.5) |
0 × x1 + 0 × x2 + ... + 0 × xn = bk , (bk ¹ 0). |
(2.6) |
Рівняння (2.5) слід відкинути, тому що його задовольняє будьякий набір невідомих. Рівняння (2.6) свідчить про несумісність системи, тому що жоден набір невідомих не задовольняє таке рівняння.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
31
Якщо в процесі виключення невідомих не зустрінеться рівняння вигляду (2.6), то система сумісна. При цьому отримаємо еквівалентну систему трикутного (2.7) чи трапецієподібного (2.8) вигляду.
|
|
ì x1 + a12 x2 + a13 x3 + ... + a1n xn |
= b1 , |
|
|
|||||
|
|
ï |
x2 + a23 x3 + ... + a2n xn |
= b2 , |
|
|
||||
|
|
ï |
|
(2.7) |
||||||
|
|
í |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï ...................................................... |
|
|
||||||
|
|
ï |
|
|
|
xn |
= bn . |
|
|
|
|
|
î |
|
|
|
|
|
|||
ìx1 + |
a12 x2 + ... |
+ a1r xr |
+ |
a1r +1 xr+1 + |
... |
+ a1n xn |
= b1 , |
|||
ï |
x2 + ... |
+ a2r xr |
+ |
a2r+1 xr+1 + |
... |
+ a2n xn |
= b2 |
, |
||
ï |
||||||||||
í |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.8) |
ï ... |
... |
... |
... |
|
... |
... |
... |
... |
|
|
ï |
|
|
xr + |
|
arr +1 xr +1 + |
... |
+ arn xn |
= br . |
||
î |
|
|
|
Система (2.7) має єдиний розв’язок, а (2.8) – безліч розв’язків.
2. Зворотний хід. Системи (2.7), (2.8) розв’язують, починаючи з останнього рівняння. У системі (2.7) визначається xn і підставляється в 1, 2, ..., (n - 1) рівняння. Потім із передостаннього рівняння визначається xn – 1 і підставляється в 1, 2, ..., (n - 2) рівняння тощо.
У системі (2.8) базисні невідомі x1, x2, …, xr визначаються через вільні невідомі xr + 1, xr + 2, …, xn, які можна задавати довільно.
Зауваження. При розв’язанні систем методом Гаусса елементарним перетворенням підлягають рядки розширеної матриці. У процесі прямого ходу обертають у нуль елементи матриці, розташовані під головною діагоналлю (спочатку по першому стовпцю, потім - по другому тощо). У процесі зворотного ходу обертають у нуль елементи,
розташовані над головною діагоналлю, починаючи з останнього стов-
пця для системи (2.7) і зі стовпця з номером r для системи (2.8). Потім обертають у нуль елементи в попередньому стовпці та ін.
Приклад 2.1. Методом Гаусса розв’язати систему:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ì x1 - x2 + 2x3 = 5, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
|
|
|
|
- 3x3 = -3, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
í2x1 + 2x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
|
2x |
|
+ x |
2 |
- x = 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
î |
|
1 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
► Перетворюємо розширену матрицю системи: |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
æ |
1 |
-1 |
2 |
|
5 öe |
2 |
- |
2e |
æ |
1 |
-1 |
|
2 |
|
5 öe |
2 |
- e |
æ |
1 -1 2 |
|
5 |
ö |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
1 |
ç |
|
|
|
|
|
|
÷ |
3 |
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
|
||||
|
|
= ç |
2 |
2 |
- 3 |
|
- 3÷ |
|
~ |
|
ç |
0 |
|
4 |
- 7 |
|
-13÷ |
|
~ |
ç |
0 1 |
-2 |
|
-4÷ |
|
~ |
||
A |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
ç |
|
1 |
-1 |
|
÷ |
|
- 2e |
ç |
|
|
3 |
- 5 |
|
÷ |
|
|
ç |
|
-5 |
|
|
÷ |
|
-3e |
||||
ç2 |
|
1 ÷e |
ç0 |
|
|
- 9 ÷ |
|
|
ç0 3 |
|
-9÷e |
|||||||||||||||||
è |
|
|
|
|
ø |
3 |
|
1 |
è |
|
|
|
|
|
|
ø |
|
|
è |
|
|
|
|
ø |
3 |
2 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
32
æ |
1 |
-1 |
2 |
ç |
|||
~ ç |
0 |
1 |
-2 |
ç |
|
0 |
1 |
ç0 |
|||
è |
|
|
|
Приклад 2.2.
|
5ö |
e |
- 2e |
æ |
1 |
-1 0 |
|
-1öe |
+ e |
2 |
æ |
1 |
0 |
0 |
|
1 |
ö |
ì x |
=1 |
|||
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
÷ |
|
1 |
3 |
ç |
|
1 0 |
|
÷ 1 |
|
ç |
|
1 |
0 |
|
2 |
÷ |
ï |
|
1 |
||
|
-4÷ |
|
|
~ |
ç0 |
|
2÷ ~ ç0 |
|
÷ Þ íx2 = 2 . < |
|||||||||||||
|
÷ |
e |
|
+ 2e |
ç |
0 |
0 1 |
|
3÷ |
|
|
ç |
0 |
0 |
1 |
|
3 |
÷ |
ïx |
|
|
= 3 |
|
3÷ |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
ø |
|
2 |
3 |
è |
|
|
|
ø |
|
|
è |
|
|
|
|
|
ø |
î |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ì |
x |
+ 3x |
|
|
= 7, |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Методом Гаусса розв’язати систему: |
ï |
1 |
|
2 |
|
||||||||||||||||
|
í |
2x1 + x2 = 4, |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï4x |
+ 7x |
|
=18. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
î |
1 |
|
|
2 |
|
|
|
æ1 3 |
7 öe - 2e |
æ |
|
1 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
7 |
öe |
2 |
|
/(-5) æ1 3 |
|
7 |
ö |
|
|
|
|
|
|
æ1 3 |
|
7 ö |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
2 |
1 |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
~ |
|
|
|
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|||||||||
► A = ç2 1 |
4 ÷ |
~ |
|
|
|
|
|
ç0 - 5 |
-10÷ |
|
|
|
|
|
|
ç0 1 |
|
2÷ |
|
|
|
~ ç0 1 |
|
2 ÷~ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
ç4 7 |
18÷e - 4e |
ç |
|
0 - 5 |
-10÷ e |
|
|
/(-5) |
ç0 1 |
|
2 |
÷ e - e |
ç0 0 |
|
0 ÷ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
ø |
3 |
1 |
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
è |
|
|
|
|
ø |
3 |
|
|
|
2 è |
|
|
|
|
|
ø |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æ |
1 3 |
|
7 |
öe |
|
- 3e |
2 |
æ |
1 0 |
|
1 |
ö |
|
|
|
ì x |
=1, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
Þ |
í |
1 |
|
|
|
< |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
~ ç |
0 1 |
|
2 |
÷ |
|
|
|
|
~ |
|
|
|
ç |
0 1 |
|
2 |
÷ |
|
|
= 2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
è |
|
ø |
|
|
|
îx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Приклад 2.3. Методом Гаусса розв’язати систему: íì x1 -3x2 +4x3 = 4, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
î-2x1 +6x2 -8x3 =5. |
|||||||||||||
|
|
|
æ |
1 - 3 |
4 |
|
4ö |
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
æ |
1 - 3 4 |
|
4 ö |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
ç |
|
|
|
|
6 |
- 8 |
|
÷ |
|
|
|
|
+ 2e |
ç |
0 |
|
|
0 |
|
|
0 |
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
► A = ç- 2 |
|
|
|
|
5÷e |
|
|
ç |
|
|
|
|
|
13÷ - система несумісна. < |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
1 |
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Приклад 2.4. Методом Гаусса розв’язати систему: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ì |
|
|
x |
+ 2x |
2 |
|
+ 4x |
|
- x |
|
|
- 3x |
|
= 5, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
í |
2x1 + 5x2 + 3x3 + |
|
|
|
|
x5 = 3, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
3x |
+ 7x |
2 |
+ 7x |
|
- x |
4 |
- 2x |
= 8. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
î |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
æ 1 2 4 -1 -3 |
|
5öe - 2e |
æ1 2 4 -1 -3 |
|
5 ö |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
► |
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
2 |
|
|
|
1 |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
A |
= ç2 5 3 0 |
|
|
|
|
1 |
|
3÷ ~ ç0 1 -5 2 7 |
|
-7÷ ~ |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
ç3 7 7 -1 - 2 |
|
8 |
÷e -3e |
ç0 1 -5 2 7 |
|
-7÷e -e |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
3 |
|
|
|
1 |
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
3 |
|
|
2 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
æ |
1 2 |
|
|
4 - 1 |
|
|
|
- 3 |
|
5 |
|
ö e |
|
- 2e |
2 æ |
|
1 0 14 - 5 - 17 |
|
19 ö |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
÷ |
1 |
~ |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
~ ç 0 1 - 5 |
|
|
|
|
|
- 7 ÷ |
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷. |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
0 1 - 5 2 |
|
|
|
7 |
|
- |
÷ |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
0 |
0 |
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
7 ø |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Оскільки r( A) = r( |
A |
) = 2 < n = 5 , |
|
то |
|
система |
|
має |
безліч |
розв’язків. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Змінні x1, x2 – базисні, |
|
|
|
|
|
x3, |
|
|
x4, x5 – вільні. Запишемо систему рівнянь, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
що відповідає останній матриці: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
ìx + 0 × x |
2 |
|
+14x - 5x |
4 |
-17x |
= 19, |
|
|
ìx |
= 19 -14x |
+ |
5x |
4 |
+ |
17x |
5 |
, |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
í |
1 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
Û |
í |
1 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
î |
0 × x + x |
2 |
- 5x + 2x |
4 |
+ 7x = -7 |
|
|
|
î |
x |
2 |
= -7 + 5x |
- 2x |
4 |
- 7x . |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
1 |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
33
Загальний |
розв’язок системи |
можна |
записати |
у : вигляді |
x1 =19 -14c3 + 5c4 +17c5 , x2 = -7 + 5c3 - 2c4 - 7c5 , |
x3 = c3 , |
x4 = c4 , |
||
x5 = c5 , де c3, c4, c5 - довільні сталі. |
|
|
|
При c3 = c4 = c5 = 1 отримаємо один із частинних розв’язків: x1 = 27, x2 = -11, x3 = 1, x4 = 1, x5 = 1.
При c3 = c4 = c5 = 0 отримаємо базисний розв’язок: x1 = -19, x2 = -7, x3 = 0, x4 = 0, x5 = 0.
Якщо в загальному розв’язку почергово одну зі сталихc3, c4, c5 прирівняти одиниці, а інші – нулю, то отримаємо фундаментальну си-
стему розв’язків:
X1T = (-33 - 2 1 0 0), X 2T = (-14 - 9 0 1 0), X 3T = (-2 -14 0 0 1). <
2.4. МЕТОД ЖОРДАНА-ГАУССА (метод повного виключення невідомих)
У методі Жордана-Гаусса зміннаx1 виключається з усіх рівнянь, крім 1-го, змінна x2 виключається з усіх рівнянь, крім 2-го, змінна x3 виключається з усіх рівнянь, крім 3-го тощо. У результаті в розширеній матриці одночасно обертаються у нуль елементи, розташовані над і під головною діагоналлю. Як і в методі Гаусса, рівняння (2.5) слід відкинути, а рівняння (2.6) свідчать про несумісність системи.
Приклад 2.5. Методом Жордана-Гаусса розв’язати систему:
ìx1 + 2x2 - x3 + x4 = 6,
|
|
|
|
|
|
|
ï |
2x1 + 5x2 + x3 + x4 |
= 19, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
í |
x |
+ 3x |
2 |
+ 3x |
3 |
+ x |
4 |
= 20, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ï |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
ï3x |
+ x |
2 |
- 2x |
3 |
+ 25x |
4 |
= 99. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
î |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
æ1 2 |
-1 1 |
|
6 ö ~ |
|
|
æ1 2 |
|
-1 1 |
|
|
6 öe |
-2e |
æ1 0 |
-7 3 |
|
-8 ö |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
1 |
|
2 |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
ç2 5 1 1 |
|
19÷e2 -2e1 ç0 1 3 -1 |
|
7 ÷ |
|
|
~ |
ç0 1 3 -1 |
|
7 ÷ |
~ |
|||||||||||||||||||||||||||||
► ç |
1 3 3 1 |
|
20÷ |
e -e |
ç |
0 1 4 0 |
|
|
14÷ |
e |
|
-e |
ç |
0 0 1 1 |
|
|
7 ÷ |
|||||||||||||||||||||||
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
3 |
1 |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
3 |
2 |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
||
ç |
3 1 |
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
ç |
0 |
|
-5 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
ç |
0 |
|
0 |
16 |
|
|
|
÷ |
|
||||
è |
-2 25 |
|
99øe4 -3e1 |
è |
|
|
|
22 |
|
81øe4 |
+5e2 |
è |
|
17 |
|
116ø |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ì x |
|
|
|||||||||||||||||||||||
e + 7e |
æ1 0 0 10 |
|
41 öe |
-10e |
æ1 0 0 0 |
1 ö |
|
=1, |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
3 |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
1 |
|
|
|
4 |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
ï |
1 |
|
|
|
|
|||
e2 - 3e3 ç0 1 0 - 4 |
-14÷ e2 + 4e4 ç0 1 0 0 |
2÷ |
|
|
= 2, |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ïx2 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
~ |
|
ç |
0 0 1 1 |
|
|
7 |
÷ |
e |
- e |
|
ç |
0 0 1 0 |
3 |
÷ |
Þ íx |
= 3, |
< |
|
|||||||||||||||||||||
e |
-16e |
ç |
0 0 0 1 |
|
|
4 |
÷ |
|
3 |
~ |
4 |
|
ç |
0 0 0 1 |
4 |
÷ |
|
ï |
3 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
ç |
|
|
÷ |
|
|
|
|
ç |
÷ |
|
ïx |
|
= 4. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
4 |
3 |
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
|
|
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
î |
4 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
34