- •Долгіх, В. М.
- •1. МАТРИЦІ Й ВИЗНАЧНИКИ
- •1.1. МАТРИЦІ. ВИДИ МАТРИЦЬ
- •Види матриць
- •Деякі властивості добутку матриць
- •Властивості транспонування матриці
- •1.3. ВИЗНАЧНИКИ
- •Властивості визначників
- •1.4. ОБЕРНЕНА МАТРИЦЯ
- •Обчислення оберненої матриці методом елементарних перетворень
- •1.5. РАНГ МАТРИЦІ
- •1.5. РАНГ МАТРИЦІ
- •Обчислення рангу матриць методом елементарних перетворень
- •Поняття про лінійну залежність і незалежність рядків матриці
- •1.6. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МАТРИЦЬ В ЕКОНОМІЦІ
- •Таблиця 1.1
- •Таблиця 1.2
- •Таблиця 1.3
- •Питання для самоперевірки
- •1.7. Вправи
- •2. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
- •2.1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •2.2. СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ. ТЕОРЕМА КРОНЕКЕРА-КАПЕЛЛІ
- •Схема дослідження систем
- •2.3. МЕТОД ГАУССА (метод послідовного виключення невідомих)
- •2.4. МЕТОД ЖОРДАНА-ГАУССА (метод повного виключення невідомих)
- •2.5. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ ОДНОРІДНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
- •Однорідні системи n-го порядку (n рівнянь із n невідомими)
- •2.6. СИСТЕМИ n ЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ ІЗ n НЕВІДОМИМИ
- •2.6.1. Матричний метод розв’язування систем (метод оберненої матриці)
- •2.6.2. Розв’язування систем методом Крамера
- •2.7. ВЛАСНІ ВЕКТОРИ ТА ВЛАСНІ ЧИСЛА МАТРИЦІ
- •2.8. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ В ЕКОНОМІЦІ
- •Таблиця 2.1
- •Таблиця 2.2
- •Питання для самоперевірки
- •2.9. Вправи
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •Таблиця 2.5
- •3. ЕЛЕМЕНТИ ВЕКТОРНОЇ АЛГЕБРИ
- •3.1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •3.3. ЛІНІЙНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВЕКТОРІВ
- •3.4. БАЗИС. РОЗКЛАДАННЯ ВЕКТОРА ЗА БАЗИСОМ
- •Лінійні операції над векторами в координатній формі
- •3.5. АФІННА СИСТЕМА КООРДИНАТ
- •3.6. ПРОЕКЦІЯ ВЕКТОРА НА ВІСЬ
- •3.7. ВЕКТОРИ В ОРТОНОРМОВАНОМУ БАЗИСІ. ДЕКАРТОВА ПРЯМОКУТНА СИСТЕМА КООРДИНАТ
- •Лінійні операції над векторами в базисі
- •3.8. НАПРЯМНІ КОСИНУСИ ВЕКТОРА
- •3.9. ПОДІЛ ВІДРІЗКА В ЗАДАНОМУ ВІДНОШЕННІ
- •3.10. СКАЛЯРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •3.10. СКАЛЯРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •Скалярний добуток в ортонормованому базисі
- •Деякі важливі формули
- •3.11. ВЕКТОРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Алгебраїчні властивості векторного добутку
- •Геометричні властивості векторного добутку
- •Векторний добуток в ортонормованому базисі
- •3.12. МІШАНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Основна алгебраїчна властивість мішаного добутку
- •Геометричні властивості мішаного добутку
- •Мішаний добуток в ортонормованому базисі
- •Лінійні операції над векторами
- •3.13.2. Лінійна незалежність векторів. Базис і координати
- •3.13.3. Евклідів n-вимірний простір En
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Кут між векторами в евклідовому просторі En
- •Таблиця 3.1
- •Питання для самоперевірки
- •3.14. Вправи
- •4. АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ НА ПЛОЩИНІ
- •4.1. СИСТЕМИ КООРДИНАТ НА ПЛОЩИНІ
- •4.1.1. Декартова прямокутна система координат
- •4.1.2. Полярна система координат
- •Зв’язок між полярними та прямокутними декартовими координатами точки
- •4.1.3. Перетворення системи координат
- •Паралельне перенесення осей
- •4.2. ЛІНІЯ НА ПЛОЩИНІ. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •Параметричні рівняння лінії
- •Таблиця 4.1
- •Лінія в полярних координатах
- •Таблиця 4.2
- •4.3. ПРЯМА НА ПЛОЩИНІ
- •4.3.1. Різні форми рівнянь прямої
- •Умови паралельності й перпендикулярності двох прямих
- •4.3.3. Нормальне рівняння прямої
- •Ознаки нормального рівняння
- •4.3.4. Відстань від точки до прямої
- •4.3.5. Приклади розв’язування задач
- •4.3.6. Приклади застосування лінійної залежності в економіці
- •Лінійна залежність між витратами й обсягом виробництва продукції
- •Питання для самоперевірки
- •4.3.7. Вправи
- •4.4. АЛГЕБРАЇЧНІ ЛІНІЇ ДРУГОГО ПОРЯДКУ НА ПЛОЩИНІ
- •4.4.1. Основні поняття
- •4.4.2. Коло
- •4.4.4. Гіпербола
- •4.4.6. Криві другого порядку. Узагальнення
- •Питання для самоперевірки
- •4.4.7. Вправи
- •5. АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ У ПРОСТОРІ
- •5.1. ПЛОЩИНА У ПРОСТОРІ R3
- •5.1.1. Різні форми рівнянь площини
- •Ознаки нормального рівняння
- •5.1.2. Відхилення та відстань точки від площини
- •5.1.3. Кут між двома площинами. Умови паралельності та перпендикулярності двох площин
- •5.1.4. Приклади розв’язування задач
- •5.2. ПРЯМА У ПРОСТОРІ R3
- •5.2.1. Різні форми рівнянь прямої
- •5.2.3. Відстань від точки до прямої у просторі R3
- •5.2.4. Відстань між паралельними прямими у просторі R3
- •5.2.5. Відстань між перехресними прямими у просторі R3
- •Умови паралельності й перпендикулярності прямої та площини
- •Питання для самоперевірки
- •5.2.7. Вправи
- •5.3. АЛГЕБРАЇЧНІ ПОВЕРХНІ ДРУГОГО ПОРЯДКУ
- •5.3.1. Загальне рівняння поверхні другого порядку
- •5.3.2. Еліпсоїд. Сфера
- •5.3.3. Однопорожнинний гіперболоїд
- •5.3.4. Двопорожнинний гіперболоїд
- •5.3.5. Конус другого порядку
- •5.3.6. Еліптичний параболоїд
- •5.3.7. Гіперболічний параболоїд
- •5.3.8. Циліндри
- •Питання для самоперевірки
- •5.3.9. Вправи
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2.5. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ ОДНОРІДНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
Розглянемо систему лінійних однорідних рівнянь:
ì a11 x1 + a12 x2 + ... + a1n = 0,
ï |
|
+ a22 x2 |
+ + a2n |
= 0, |
||||
ï a12 x1 |
||||||||
í |
|
|
|
|
|
|
|
(2.9) |
ï ..................................... |
||||||||
ïa |
x |
+ a |
m2 |
x |
2 |
+ ... + a |
mn |
= 0. |
î |
m1 1 |
|
|
|
|
Однорідні системи завжди сумісні, оскільки існує так званий тривіальний розв’язок х1 = х2 =…= хn = 0. Якщо в однорідній системі r(A) = n, то система має лише тривіальний розв’язок, а якщо r(A) < n, то, крім тривіального, система має безліч нетривіальних розв’язків. Систему (2.9) можна розв’язувати методами Гаусса й Жордана-Гаусса.
Приклад 2.6. Розв’язати методом Гаусса систему:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ì |
x1 + 2x2 + x3 = 0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
í- 2x1 + 3x2 +12x3 = 0, |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
- x |
+ |
5x |
2 |
+13x |
3 |
= 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
î |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
æ |
1 2 1 |
|
0 |
ö e + |
2e |
æ1 2 1 |
|
0ö |
|
|
|
æ1 2 1 |
|
0ö e / 7 |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
÷ |
2 |
1 ç |
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
ç |
|
|
|
÷ 2 |
|||
► |
A |
= ç- 2 3 12 |
|
0÷ |
~ |
|
ç0 7 14 |
|
0÷ |
|
~ ç0 7 14 |
|
0÷ ~ |
||||||||||||||||
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
ç |
|
|
|
÷ |
||
|
|
ç |
-1 5 13 |
|
0 |
÷ |
e3 + e1 è0 7 14 |
|
0ø e3 - e2 è0 0 0 |
|
0ø |
||||||||||||||||||
|
|
è |
|
ø |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
æ 1 2 1 |
|
0öe |
- 2e |
2 |
æ 1 0 |
- |
3 |
|
0ö |
ìx = |
3x |
3 |
, |
ì x1 = 3C, |
||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
~ |
ç |
|
|
|
|
÷ 1 |
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
1 |
|
|
або |
ï |
|
|
|
||
ç |
|
|
|
|
÷ |
~ |
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ Þ í |
|
|
|
|
íx2 = -2C, |
|||||||
|
è |
0 1 2 |
|
0ø |
|
|
|
|
è0 1 |
|
2 |
|
0ø |
î x2 |
= -2x3 |
ï |
x = C, |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
î |
3 |
де С – довільна стала. <
Приклад 2.7. Розв’язати методом Жордана-Гаусса систему:
|
|
|
|
|
|
|
|
ì |
x |
+ 5x |
2 |
- x |
3 |
= 0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
í2x1 +11x2 - 3x3 = 0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
3x |
- x |
2 |
- 2x |
3 |
= 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
î |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
æ |
1 5 |
-1 |
|
0 |
öe |
2 |
- 2e |
|
æ1 5 |
|
-1 |
|
0 |
ö |
e |
- 5e |
2 |
æ |
1 |
0 |
4 |
|
0 |
ö |
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
1 |
ç |
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
1 |
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
||||
► |
A |
= ç2 11 - 3 |
|
0÷ |
|
|
~ |
|
ç0 |
|
1 |
|
-1 |
|
0÷ |
|
~ |
|
|
ç0 |
1 |
-1 |
|
0 ÷. |
|||||||
ç |
3 -1 |
- 2 |
|
0 |
÷ e |
- 3e |
|
ç0 |
|
-16 1 |
|
0 |
÷e |
+16e |
2 |
ç |
0 |
0 |
-15 |
|
0 |
÷ |
|||||||||
è |
|
|
|
|
ø |
|
3 |
1 |
è |
|
|
|
|
|
|
|
ø |
3 |
|
|
è |
|
|
|
|
|
ø |
Ранг матриці A дорівнює кількості невідомих: r(A) = 3 = n – система має єдиний (тривіальний) розв’язок: x1 = x2 = x3 = 0. <
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
35
Однорідні системи n-го порядку (n рівнянь із n невідомими)
Якщо визначник матриці коефіцієнтів при невідомихD(A) ¹ 0, то однорідна система має лише тривіальний розв’язок х1 = х2 =…= хn = 0.
Приклад 2.8. ► Обчислимо визначник матриці коефіцієнтів при невідомих системи, розглянутий у прикладі 2.7:
|
1 |
5 |
-1 |
|
D( A) = |
2 |
11 - 3 |
= -15 ¹ 0 Þ |
|
|
3 |
-1 |
- 2 |
|
система має лише тривіальний розв’язок х1 = х2 = х3 = 0. <
Теорема. Для того щоб існував нетривіальний розв’язок однорідної системи (2.9) при m = n, необхідно й достатньо, щоб визначник D(A) = 0
|
ì |
x |
+ 3x |
2 |
- x |
3 |
= 0, |
Приклад 2.9. |
ï |
1 |
|
|
|
||
|
|
|
+ 4x3 = 0, |
||||
Розв’язати систему: í2x1 - 5x2 |
ïî3x1 - 2x2 + 3x3 = 0.
► Обчислимо визначник матриці коефіцієнтів при невідомих:
1 3 -1
D( A) = 2 - 5 4 = -15 + 36 + 4 - (15 +18 - 8) = 0. 3 - 2 3
Система має безліч розв’язків. Мінор другого порядку, складений з коефіцієнтів при x1, x2, відмінний від нуля:
M 2 = |
1 |
2 |
= 7 ¹ 0 Þ r( A) = 2 < n = 3, |
|
- 2 |
3 |
|
тому перші два рівняння є лінійно незалежними, змінні x1, x2 – базисні, x3 – вільна. Розв’яжемо ці рівняння:
ì |
x1 + 3x2 |
= x3 , |
Þìx1 = -3x2 + x3 |
, |
Þìx1 = -(7 /11)x3 , |
|
ìx1 |
|
= -(7 /11)C, |
||
Þ |
ï x |
2 |
= (6 /11)C, |
||||||||
í |
|
= -4x3 |
í |
= (6 /11)x3 |
|
í |
x2 = (6 /11)x3 |
|
í |
|
|
î2x1 - 5x2 |
î x2 |
|
î |
|
ï |
|
x3 = C, |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
î |
|
де С – довільна стала. <
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
36