Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
130
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
1.02 Mб
Скачать

 

A2 = A ×

 

æ1 2ö

æ1 2ö

æ

1×1 + 2 × 0 1× 2 + 2 × 3 ö

æ1

8ö

 

A = ç

 

 

÷ ×ç

÷ = ç

 

÷ = ç

 

 

÷,

 

 

 

 

ç

 

 

÷

ç

÷

ç

 

÷

ç

 

9

÷

 

 

 

 

è0 3

ø

è0 3ø

è

0 ×1 + 3 × 0 0 × 2 + 3 ×3ø

è0

ø

A3

= A2

æ

1

8ö

æ

1

 

2ö

æ1

×1

+

8 × 0 1× 2 + 8 × 3 ö

æ1

26

ö

 

× A = ç

 

÷ ×ç

 

 

÷ = ç

 

 

÷ = ç

 

 

÷. <

 

 

ç

0

÷

ç

0

 

÷

ç

×1

+

÷

ç

27

÷

 

 

 

è

9ø

è

 

3ø

è0

9 × 0 0 × 2 + 9 ×3ø

è0

ø

 

6.Транспонування матриці – перехід від матриці Аm´n до матриці АTn´m, в якій рядки й стовпці помінялися місцями зі збереженням порядку їх слідування, наприклад, якщо

æ0

-12

5

ö

æ

0

4ö

ç

 

 

÷

A = ç

 

 

 

÷, то AT =

ç

-12 3 .

ç

4

3

1

÷

 

 

÷

è

ø

ç

5

1

÷

 

 

 

 

 

è

ø

 

 

 

 

Властивості транспонування матриці

 

 

 

 

 

1) (A + B)T = AT + BT;

 

3) (AB)T = BTAT;

 

 

 

 

 

2) (

l

A)

T

l

 

T

 

 

 

4) (AT)T = A.

 

 

 

 

 

 

=

 

A ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1.6. Перевірити властивість (AB)T = BTAT, якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ1

 

0

2ö

 

æ2

0 ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B =

ç

6

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

÷,

ç

-3 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

5

÷

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è3

 

4ø

 

ç

1

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

8 ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ 4

 

16ö

 

 

 

 

æ 4

40ö

 

► Оскільки A× B = ç

 

 

÷ (приклад 1.3), то ( A× B)T

= ç

 

÷.

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

÷

 

 

 

 

ç

17

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

è40

17ø

 

 

 

 

è16

ø

 

 

 

 

 

 

æ

1

3ö

æ

2 ×1+ 6 ×0

+1× 2 2

×3 + 6 ×5 +1×4ö

æ 4 40ö

B

T T

æ2 6 1öç

 

÷

A

= ç

 

 

 

֍

0 5÷ = ç

 

 

 

 

 

÷

= ç

 

÷.

 

 

ç

 

 

 

÷

 

 

ç

0 ×1- 3×0

 

 

 

÷

ç

 

÷

 

 

è0

- 3 8øç

2

÷ è

+8 × 2 0 ×3 -3×5 + 8 × 4ø

è16 17

ø

 

 

 

 

 

 

è

4ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівність (AB)T = BTAT виконується. <

1.3. ВИЗНАЧНИКИ

Квадратній матриці Аn´n можна поставити у відповідністьчисло-

ву характеристику – визначник (детермінант) n-го порядку. Визнач-

ник позначають так: | A |, ∆(А), ∆, ∆n, det(A) і записують у вигляді

 

a11

a12

...

a

1 n

 

 

D (A )=

a 21

a 22

...

a

2 n

.

(1.3)

 

...

...

...

...

 

 

 

a n 1

a n 2

...

a nn

 

 

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

11

Мінором Мik елемента aik називається визначник (n - 1)-го поряд-

ку, отриманий із визначника n-го порядку викреслюванням i-го рядка

та k-го стовпця. Величина Аik = (-1)i + kМik

називається алгебраїчним

доповненням елемента aik.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ1

0

3ö

 

 

 

 

1

 

0

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1.7. Для матриці

ç

5

÷

маємо: D( A) =

 

4

 

5

6

 

,

A = ç4

6÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

8

÷

 

 

 

 

2

 

8

9

 

 

 

 

 

 

 

 

è2

9ø

 

 

 

 

 

 

 

M 11 =

 

5 6

 

, M 23 =

 

1 0

 

,

A11 = (-1)1+1 M 11 = M 11,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 9

 

 

2 8

 

A = (-1) 2 +3 M

23

= -M

23

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Лапласа: визначник дорівнює сумі добутків елементів будь-якого рядка чи стовпця на їх алгебраїчні доповнення

n

· (А) = åaij Aij – розклад визначника за елементами i-го рядка;

j=1 n

· ∆(А) = åaij Aij розклад визначника за елементами j-го стовпця.

i =1

Визначник першого порядку: ∆1(А) =│a11│= a11. Визначник другого порядку:

 

 

2(А) =

 

a11

a12

= a

a

22

- a

21

a .

(1.4)

 

 

 

 

 

a21

a22

11

 

 

12

 

Визначник третього порядку:

 

 

 

 

 

 

 

a11

a12

a13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ( A) =

a21

a22

a23

=

a11a22 a33 + a12 a23a31 + a21a32 a13 -

(1.5)

 

a31

a32

a33

 

 

- (a31a22 a13 + a21a12 a33 + a32 a23a11 ).

 

Формулу (1.5) можна записати символічно у вигляді правила трикутника (правила Саррюса):

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

12

Властивості визначників

1. При транспонуванні визначник не змінюється:

D( A) = D( AT ).

Приклад 1.8. Обчислимо визначники:

D( A) =

1

- 2

= 1×5 - 3 × (-2) = 11,

D( AT ) =

1

3

= 1×5 - (-2) ×3 = 11.

 

3

5

 

 

- 2

5

 

2.Якщо всі елементи деякого рядка(стовпця) визначника дорівню-

ють 0, то det(A) = 0.

3.Якщо всі елементи деякого рядка (стовпця) визначника помножити на число λ, то і визначник помножиться на це число.

Наслідок: спільний множник усіх елементів рядка (стовпця) можна винести за знак визначника.

Приклад 1.9. Обчислимо визначник: D = 2 8 = 2 ×15 - 3 ×8 = 6. 3 15

Винесемо за знак визначника спільні множники для елементів першого та другого рядків (2 і 3 відповідно) і обчислимо визначник:

D= 2 ×31 4 = 6(1×5 -1× 4) = 6.

15

4.При перестановці двох рядків (стовпців) визначник змінює знак.

Приклад 1.10. Обчислимо визначники:

D =

3

1

= 3 ×5 - 2 ×1 = 13,

D1

=

2

5

= 2 ×1 - 3 ×5 = -13.

 

2

5

 

 

 

3

1

 

5.Визначник, що має однакові рядки (стовпці), дорівнює 0.

6.Визначник, що має пропорційні рядки (стовпці), дорівнює 0.

Приклад 1.11. Обчислимо визначник із пропорційними рядками:

D = 1 3 = 1× 6 - 2 ×3 = 0.

26

7.Сума добутків елементів будь-якого рядка (стовпця) визначника на алгебраїчні доповнення елементів іншого рядка(стовпця) дорівнює 0:

n

åaik Ajk = 0 (i ¹ j).

k = 1

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

13

Приклад 1.12. Обчислимо суму добутків елементів 1-го рядка визна-

 

1

2

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чника D =

-1

4

5

на алгебраїчні доповнення елементів 3-го рядка:

 

0

6

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a11A31 +a12A32

+a13A33

3+1

 

2

3

 

3+2

 

1 3

 

3+3

 

1 2

 

=

 

 

 

 

 

 

=1×(-1)

 

4

5

 

+2×(-1)

 

-1 5

 

+3×(-1)

 

-1 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=(2 ×5 - 4 ×3) - 2(1×5 - (-1) ×3) + 3(1× 4 - (-1) × 2) = -2 -16 +18 = 0.

8.Визначник не зміниться, якщо до елементів будь-якого рядка (стовпця) додати відповідні елементи іншого рядка(стовпця), помножені на одне і те саме число.

Приклад 1.13. За формулою трикутника обчислимо визначник:

1 2 3

D = -1 4 5 =1×4 ×1+ 2 ×5 ×0 + (-1) ×1×3 - (0 ×4 ×3 + 2 ×(-1) ×1+1×5×1) =1- 3 = -2.

0 1 1

Додамо до елементів першого рядка відповідні елементи третього рядка, помножені на 2 і обчислимо цей визначник:

1 4 5

D1 = -1 4 5 =1×4×1+ 4 ×5×0 + (-1) ×1×5 - (0×4 ×5 + 4 ×(-1) ×1+1×5×1) = -1-1 = -2. 0 1 1

Визначники співпадають: D = D1.

9.Визначник добутку двох квадратних матриць дорівнює добутку їх визначників: C = A × B Þ C│=│A×B│.

Приклад 1.14. Обчислити визначник матриці C = A × B, якщо

 

 

 

 

æ1

2

ö

æ -1

5

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

÷

ç

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

A = ç

3

4

÷,

B = ç

7

÷.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

ø

è- 2

ø

 

 

 

 

 

► Обчислимо матрицю C і її визначник:

 

 

 

 

 

 

æ1

2ö æ -1

5ö æ

1×(-1) + 2 ×(-2) 1×5

+ 2

×7 ö æ

- 5 19 ö

C = A × B = ç

÷

×ç

 

÷

= ç

 

 

 

 

 

 

 

÷

= ç

÷,

ç

÷

ç

7

÷

ç

3×(-1) + 4 ×(-2) 3×5 + 4 ×7

÷

ç

÷

è3

4ø è- 2

ø è

ø è

-11 43ø

C= - 5 19 = -5 ×43 - (-11) ×19 = -215 + 209 = -6.

-11 43

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

14

Обчислимо визначники матриць A, B і застосуємо властивість 9:

A

 

=

1

2

= 4 -6 = -2,

 

B

 

=

-1

5

= -7 +10 =3,

 

C

 

=

 

A

 

×

 

B

 

= -2×3 = -6.

<

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

4

 

 

 

 

 

-2

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.Визначник діагональної чи трикутної матриці дорівнює добутку елементів головної діагоналі.

Приклад 1.15. За формулою трикутника обчислимо визначник:

 

1

2

3

 

 

 

 

 

 

 

D =

0

4

5

= 1× 4 ×1 + 2 ×5 ×0 + 0 ×0 ×3 - (0 × 4 ×3 + 2 ×0 ×1 + 0 ×5 ×1) = 4.

 

0

0

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

 

 

 

 

 

 

 

За властивістю 10 маємо: D =

 

0

4

5

 

=1×4 ×1 = 4.

 

 

 

 

 

0

0

1

 

 

Зауваження 1. При обчисленні визначника доцільно одержати в рядку (стовпці) значну кількість нулів, а потім розкласти його за елементами цього рядка (стовпця) або перетворити визначник до трикутного вигляду і застосувати властивість (10).

Зауваження 2. Для наочності виду перетворень визначника позначимо i-й рядок - ei. Тоді запис e2/2 означає ділення кожного елемен-

та 2-го рядка на2 (при цьому за знак визначника виноситься множник 2), запис e2 - 2e1 означає, що з кожного елемента 2-го ряд-

ка необхідно відняти відповідні елементи 1-го рядка, помножені на 2.

1 2 3

 

 

 

Приклад 1.16. Обчислити визначник 3-го порядку: 2

2

6 .

 

 

 

 

2

0

4

 

 

 

► Обчислимо визначник чотирма способами:

 

 

1) за формулою (1.5) (за правилом трикутника):

 

 

 

 

1

2

3

 

=1× 2 × 4 + 2 × 6 × 2 + 2 × 0 ×3 - (3 × 2 × 2 + 2 × 2 × 4 + 6 × 0 ×1)= 32 - 28 = 4;

 

 

 

 

2

2

6

 

 

 

2

0

4

 

 

 

 

2) розкладом за елементами 2-го стовпця, що містить 0:

1

2

3

1+2

 

2

6

 

2+2

 

1

3

 

3+2

 

1

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

6

 

 

 

 

 

= -2(8

-12)

+2(4-6)

= 4;

=2×(-1)

 

2

4

 

+2×(-1)

 

2

4

 

+0×(-1)

 

2

6

2

0

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

15

3) розкладом за елементами 1-го стовпця з одержанням у ньому нулів:

 

1

2

3

 

ì

ü

 

1

2

3

 

ì

ü

 

1

2

3

 

 

-1

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

6

 

ï

ï

=2×21

1

3

 

ï

ï

=4

0

-1

0

=4×1×(-1

1+1

=4(1-0)

=4;

 

 

=íe2

/ 2ý

 

=íe2

-e1ý

)

-2

-1

 

2

0

4

 

ï

ï

1

0

2

 

ï

ï

 

0

-2

-1

 

 

 

 

 

 

îe3

/ 2þ

 

îe3

-e1þ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4) зведенням визначника до трикутного вигляду:

1

2

3

 

1

2

3

= {e3 - 2e2 }= 4

1

2

3

 

2

2

6

={див. спосіб 3} = 4

0

-1

0

0

-1

0

= 4. <

2

0

4

 

0

- 2

-1

 

0

0

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Правило трикутника (1.5) застосовується лише для обчислення визначників третього порядку, а способи 2-4 - для обчислення визначників будь-якого порядку. Спосіб 2 дозволяє звести обчислення одного визначника n-го порядку до обчисленняn визначників (n – 1)-го порядку, а спосіб 3 – до обчислення одного визначника (n – 1)-го порядку. Найбільш економічним для обчислення визначників порядку n > 3 є спосіб 4.

Приклад 1.17. Обчислити визначник 4-го порядку:

2 1 1 8

1 - 3 - 6 9 .

0 2 2 - 5

1 4 6 0

Обчислимо визначник трьома способами:

1)розкладом за елементами 1-го стовпця, що містить 0:

 

2

1

1

8

 

 

 

 

 

- 3

- 6

9

 

1

1

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

- 3

- 6

9

= 2 ×(-1)1+1

+1×(-1)2+1

 

D =

2

2

- 5

2

2

- 5

+ 0 +

0

2

2

- 5

 

1

4

6

0

 

 

 

 

 

4

6

0

 

4

6

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+1×(-1)4+1

 

1

1

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 3

- 6

9

 

 

= 2[0 +120 +108- (72 + 90 - 0)] -

 

 

 

 

 

 

 

2

2

- 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-[0 - 20+96-(64-30+0)]-[30+18- 48-(-96+18+15)] = 27;

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

16

Соседние файлы в папке Вища математика1