Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций уч в галузях.doc
Скачиваний:
133
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
3.5 Mб
Скачать

Порядок укладання договорів

Цивільно-правовою основою здійснення діяльності суб'єктом туристичної діяльності є договори, укладені, з одного боку, з організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, що беруть участь у створенні і просуванні туристичного продукту (готелі, ресторани, страхові компанії, транспортні організації, екскурсійні бюро і т. д.), з іншого боку — з кінцевими споживачами туристичних послуг (туристами).

Будь-який договір слід укладати з урахуванням вимог Цивільного кодексу України (далі — ЦК), інших законодавчих актів.

Організація іноземного і закордонного туризму базується на договорах (контрактах) з іноземними партнерами, що повинні відповідати вимогам у сфері зовнішньоекономічної діяльності. На підставі укладених договорів (контрактів) чи угод про партнерство туристичні фірми в рамках своїх повноважень можуть виконувати організаційні заходи щодо просування турпродукта через представництва на території іноземних держав чи через нерезидента. Договори укладають у письмовій формі, скріплюють печатками і підписами сторін. Договір повинен містити інформацію про термін його дії, обсяг, якість наданих послуг і порядок розрахунків за них, права, обов'язки і відповідальність сторін за невиконання чи неякісне виконання своїх зобов'язань.

Суб'єкти туристичної діяльності можуть використовувати різні види договорів, що не суперечать вимогам діючого законодавства. На практиці найбільше поширення одержали посередницькі договори: комісії, доручення, агентські угоди. Особливу увагу слід звернути на правильність висновку договорів комісії. Главою 35 ЦК передбачені суттєві умови посередницьких договорів. Однією з таких умов у договорі комісії (на відміну від доручення) є обов'язкова наявність винагороди на користь комісіонера за надані ним послуги. Таку винагороду можна встановлювати у відсотках від суми угоди чи у фіксованій сумі. Визначення комісійної винагороди у виді різниці між ціною комітента і ціною продажу чи покупки комісіонера заборонене ст. 406 ЦК, за винятком операцій у зовнішньоекономічній діяльності. Комісіонер має право утримувати належну йому винагороду з будь-яких сум, що надходять до нього за рахунок комітента. Порядок утримання винагороди повинен бути зазначений у договорі. Ці дві умови (винагорода і порядок її утримання чи оплати) важливі для визначення об'єкта оподаткування на прибуток і ПДВ, а також дати виникнення валового доходу і податкових зобов'язань.

ЦК не передбачений такий вид договору, як агентська угода. Однак по своїй суті він практично ідентичний договору чи комісії доручення. На підставі агентської угоди одна сторона зобов'язується з доручення іншої сторони за винагороду здійснити юридичні й інші дії в наступному порядку: від імені за кошти поручителя; від свого імені за рахунок коштів поручителя. Ці умови оговорюють у такій угоді. Як правило, агентська угода з туроператором укладається на продаж турпродукта туристам чи іншим турагентам, а з туристами — на придбання для них туристичних послуг.

Суб'єкт туристичної діяльності розробляє програми турів, складає калькуляцію вартості групових чи індивідуальних туристичних поїздок.

До суб'єктів туристичної діяльності, що працюють із закордонними партнерами чи організують туристичні поїздки за рубіж, пред'являються додаткові вимоги щодо оформлення договірних відносин і підтверджуючих документів, передбачені Ліцензійними умовами.

Як правило, туристичні фірми не мають можливості оплачувати закордонним партнерам вартість турів. У таких випадках з іноземним партнером укладають договір про співробітництво. На підставі такого договору українськасторона (турфірма) формує групу туристів, виконує організаційні роботи на території України, а іноземний партнер в обговореному порядку надає послуги туристам, що направляються українською туристичною фірмою.

Організовуючи тури за рубіж, оформляють:

— договори з туристами;

— туристичні ваучери;

— договори страхування (страхові поліси);

— документи, що підтверджують оплату туристом послуг;

— програму туру.

Організація іноземного туризму в Україні повинна оформлятися наступними документами:

— договорами (контрактами) з іноземними і вітчизняними партнерами про співробітництво по обслуговуванню іноземних туристів в Україні;

— листами-замовленнями іноземного партнера на обслуговування іноземних туристів;

— підтвердженням суб'єкта туристичної діяльності про готовність до прийому іноземних туристів;

— звертанням туристичної фірми в державні установи щодо реєстрації і перебування іноземних туристів в Україні;

— документами, що підтверджують здійснення трансферту, бронювання для туристів місць у готелі;

— маршрутами і програмами подорожей, проведення екскурсій.

Туристична фірма повинна вести облік іноземних туристів, яким надаються послуги.

До договорів (контрактів) туристичні партнери додають зразки своїх туристичних ваучерів. Договір з туристом на надання туристичних послуг вважається укладеним з моменту оплати покупцем вартості туру і видачі йому чи керівнику групи туристичного ваучера. У свою чергу, ваучер є підставою для одержання туристом послуг, передбачених умовами договору. Якщо ваучер виданий на групу, то до нього додають список туристів, завірений печаткою туристичної фірми.

На практиці при наданні туристичних послуг на території України туристичні фірми часто замість ваучера видають туристам путівки довільної форми, що, у свою чергу, туристи обмінюють у санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку на путівки встановленого зразка.