4OO Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

ВИСНОВКИ

Сучасний ринок неспроможний вирішити багато важливих проблем економічного розвитку через наявність притаманних йому дефектів: циклічності економічного розвитку, монопольної влади, недостатньої інформованості, неспроможності забезпечити виробництво суспільних благ, зовнішніх ефектів, нерівномірного розподілу насущних благ, що суперечить принципу справедливості. Тому держава змушена втручатися у функціонування ринку і регулювати ряд економічних процесів.

Оскільки ринок неспроможний забезпечити громадян суспільними благами (національна оборона, громадський порядок, освіта тощо), держава стає основним їх виробником чи замовником, визначає оптимальну їх кількість і мінімізує витрати їх виробництва. Попит на суспільне благо визначається за допомогою "фантомних" кривих попиту. Рішення про виробництво суспільних благ приймаються шляхом прямої або представницької демократії.

Екстерналії або зовнішні ефекти - це побічні наслідки економічної діяльності, які не регулюються ринком і впливають на інтереси третіх осіб як у сфері виробництва, так і у сфері споживання. Позитивні екстерналії створюють додаткову вигоду, а негативні призводять до додаткових витрат і неефективного розподілу ресурсів. Негативні зовнішні ефекти пов'язані з забрудненням довкілля, збитки від якого не компенсуються. Держава усуває негативні тенденції за допомогою адміністративного обмеження або заборони шкідливої діяльності, а також за допомогою запровадження податків на забруднення, штрафних санкцій, нормативів, встановлення прав власності і продажу дозволів на викиди.

Регулювання діяльності монополій пов'язане зі створенням законодавчої бази такого регулювання - антимонопольного законодавства.

Регулювання діяльності природних монополій передбачає встановлення суспільно оптимальної ціни або ціни справедливого прибутку, які дозволяють знизити ціни продукції чи послуг та збільшити обсяги її пропонування порівняно з монопольними.

У процесі державного регулювання економічної діяльності ринкових суб'єктів проявляються певні вади або неспроможність самої державної влади. Будь-яке суспільство по суті змушене робити компромісний вибір між двома неспроможностями - неспроможністю ринку і неспроможністю державної влади.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Задача 1.

Суспільство складається з 5 індивідів, кожний з яких має функцію попиту на суспільне благо: Q=20-P. Сукупні витрати на надання сусп.льного блага становлять: TC=50Q.

Визначте аналітично та графічно оптимальний обсяг суспільного блага.

Задача 2.

Садівник і пасічник є сусідами на дачному масиві. Садівнику таке сусідство вигідне, оскільки сусідські бджоли з одного вулика опилюють 10 дерев. Але бджіл для повного запилення саду не вистачає, тому садівник витрачає ще 10 грн. на кожні 10 дерев для штучного запилення. Пасічник від кожного вулика отримує меду на 20 грн. Сукупні витрати пасічника становлять: TC=10Q+Q2, де Q - кількість вуликів.

1.Визначте оптимальну кількість вуликів для пасічника.

2.Яка кількість вуликів є оптимальною з точки зору садівника?

Задача 3.

Дві фірми, що виробляють розчинники для фарб, скидають відходи виробництва в озеро. Студенти факультету екології з'ясували, що на даний час у воді міститься 10 умовних одиниць шкідливих викидів - по 5 від кожної фірми, в той час як не створюють загрози для здоров'я людей лише 4їх одиниці.

Місцева адміністрація готова прийняти рішення про примусове скорочення викидів на 3 одиниці для кожної фірми. Студенти факультету економіки, яких екологи залучили до досліджень, обчислили суспільні вигоди та сукупні витрати на знищення викидів для кожної фірми:

Вони не погоджуються з рішенням адміністрації і вважають його недостатньо ефективним. Яке більш ефективне вирішення проблеми скорочення шкідливих викидів знайшли студенти-економісти?

Задача 6.

Природна монополія, авансований капітал якої становить 10 млн. грн., забезпечує місто електроенергією. Середня норма прибутку в економіці оцінюється у 15%. Сукупні витрати фірми на постачання 100 млн. кВт. електроенергії на рік становлять 7 млн. грн. Визначте, яку ціну 1 кВт. електроенергії повинна встановити міська адміністрація, що здійснює регулювання діяльності природних монополій.