ВИСНОВКИ

Ринок досконалої конкуренції ефективно розподіляє обмежені ресурси суспільства. Ефективність за Парето означає, що ресурси розподілені оптимально, якщо ніхто не може покращити свого становища, не погіршуючи становища іншого. Основним критерієм ефективності за Парето є наявність або відсутність розтрати ресурсів.

Межа можливих корисностей демонструє безліч варіантів Парето - оптимального розподілу ресурсів. Водночас всі варіанти вибору різняться з точки зору справедливості розподілу добробуту. Оптимальний за Парето розподіл ресурсів може не давати соціального оптимуму, допускаючи крайню нерівномірність розподілу наявних благ у суспільстві. Неефективний розподіл ресурсів може бути більш справедливим, ніж ефективний.

Конкретний вибір суспільства пов'язаний з тим чи іншим поглядом на проблему справедливості, який і визначає функцію суспільного добробуту. Функція суспільного добробугу має загальний вигляд:

Різновидами цієї функції є функція суспільного добробуту Бентама (класична утилітаристська функція), функція добробуту як сума зважених корисностей, функції добробуту Ніцше і Роулза (мінімаксна), функція корисності Бергсона - Семюелсона (індивідуалістична).

Відповідно розрізняють чотири концептуальних підходи до проблеми справедливості: егалітарний, утилітарний, роулзівський, які передбачають державне втручання з метою коригування результатів ринкових процесів і досягнення справедливішого суспільного розподілу, і ліберальний, який вважає результати ринкового розподілу справедливими і заперечує необхідність державного втручання. Сучасна держава прагне досягнення компромісу між критеріями оптимальності та справедливості.

Конкурентна ринкова рівновага є ефективною, оскільки в точці рівноваги граничні витрати виробників дорівнюють граничній оцінці продукту споживачами і ринковій ціні, а надлишок виробника і споживача досягає максимальної величини.

Аналіз загальної рівноваги розширює можливості оцінки ефективності функціонування ринкової економіки. Загальна рівновага - це стан, коли у всій економічній системі встановлюються ціни рівноваги. Ціни загальної рівноваги - це ціни, за якими загальний обсяг споживання кожного блага не перевищує його виробництва. Загальна рівновага відображає ефекти зворотного зв'язку - реакцію на зміни, що виникають на споріднених ринках.

358 Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

КОНТРОЛЬНІ ЗАВААННЯ

1=3

Задача 1.

Припустимо, що попит на ринку апельсинів задається рівнянням: QD=8-P. а пропонування Qs = Ρ- І.

1.Визначте рівноважну ціну (грн.) та рівноважний обсяг продукції (т).

2.Визначте величини надлишків споживачів і виробників та величину сукупного надлишку.

3.Припустимо, що уряд встановлює "підлогу" ціни у 6 грн. Проаналізуйте цю ситуацію з точки зору Парето-ефективності, втрат і вигод споживачів і виробників.

4.Як зміниться ситуація, якщо уряд встановить виробничу квоту у розмірі 2 т?

5.Подайте графічну ілюстрацію.

Задача 2.

Припустимо, що попит на товар задається рівнянням: QD=100-2P, а пропонування становить Qs = Р- 100.

1.Побудуйте криві попиту та пропонування.

2.Визначте, чи може встановитись рівновага на такому ринку. Якою повинна бути умова рівноваги?

Задача 3.

Припустимо, що в економіці виробляються два товари А і В з відповідними кривими попиту та пропонувань

1.Знайдіть рівноважну ціну на ринку товару В, якщо ціна товару А становить 16 грн.

2.Яким буде співвідношення між обсягами попиту та пропонування на кожному з ринків, якщо ціна товару А становитиме 15 грн., а товару В - 17 грн.

3.Як будуть змінюватись ціни на обох ринках для відновлення рівноваги?

Задача 4.

На основі аналізу загальної рівноваги прослідкуйте ринкові наслідки наступних подій:

а) наукові дослідження довели надзвичайну корисність для людського організму продуктів моря, внаслідок чого попит на них зростає;

б) у текстильній промисловості винайдені синтетичні матеріали, які не поступаються природним, але є більш практичними - вони не втрачають кольору, не зношуються, не деформуються;

в) внаслідок несприятливих погодних умов значна частина врожаю картоплі загинула;

г) розроблена нова технологія виробництва, яка дозволяє знизити вартість персональних комп'ютерів на 50%.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБМІНУ

ІРОЗПОДІЛУ РЕСУРСІВ

УСПОЖИВАННІ ТА ВИРОБНИЦТВІ

Як ми дослідили у попередньому розділі, концепція ефективності досконало конкурентної ринкової системи ґрунтується на понятті Парето - оптимальності, де основним критерієм ефективності вважається відсутність розтрати ресурсів. З цієї точки зору ринкова рівновага, яка встановлюється в результаті взаємодії попиту і пропонування на конкурентному ринку, автоматично розподіляє ресурси Парето - ефективно, тому що рівноважна ціна відображає рівність суспільних витрат ресурсів на виробництво даного обсягу продукції і споживчої оцінки економічної цінності продукту (А/С = Ρ * MV) . Будь-який інший обсяг виробництва і споживання, відмінний від рівноважного, не дає такої рівності, отже, стан споживачів і виробників можна поліпшити, якщо довести обсяги до рівноважних, оскільки у такий спосіб можна позбутися розтрати ресурсів.

У цьому розділі ми поглибимо аналіз ефективності. Встановлення загальної рівноваги в конкурентній ринковій економіці передбачає наявність повної системної ефективності — ефективності розміщення ресурсів або алокативної ефективності, досягнення Парето-оптимального стану в усіх сферах економічної діяльності - виробництві, споживанні та обміні.

Ми проаналізуємо, як поведінка споживача, максимізуючого корисність споживчого кошика, і поведінка виробника, максимізуючого прибуток, в умовах ринку досконалої конкуренції зрештою забезпечують ефективний розподіл ресурсів у споживанні й виробництві та оптимізацію структури економіки в цілому. Об'єднавши всі блоки аналізу, ми виведемо загальні умови ефективності досконало конкурентної ринкової системи.

18.1. Ефективність у споживанні та обміні

Спочатку припустимо, що ринкова економіка представлена лише споживачами, які мають певні початкові запаси благ і максимізують корисність від їх споживання в межах наявного бюджету. Ми розглядаємо так звану економіку обміну, абстрагуючись поки що від процесу виробництва. Кожен споживач вступає в обмін з метою покращення свого стану. Власне вступ в обмін означає, що попередній розподіл благ у суспільстві був неоптимальним. Ми дослідимо, як приймаються рішення про вибір найкращого варіанту роз-

Збо Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

лежить від оцінки споживачем граничної корисності кожного з благ. Наприклад, граничну корисність блага X споживач оцінює у 40 ютилів, а блага Υ — у 10 ютилів. Відмовляючись від одиниці блага X , споживач втрачає 40 одиниць корисності. Щоб компенсувати втрату і уникнути зміни загального рівня корисності, за одиницю товару X споживачу потрібно одержати 4 одиниці товару Υ . Отже, гранична норма заміни товару X товаром Υ становитиме:

Чим більшу кількість товару X має споживач, тим нижче він оцінює граничну корисність додаткової одиниці цього блага, отже, меншою буде і гранична норма заміни X благом Υ. Ця закономірність стосується будьяких благ.

Коли граничні норми заміни благ для споживачів нерівні, можна поліпшити становище кожного споживача шляхом обміну товарів. Припустимо, що споживачі Μ і N мають певний початковий запас двох благ X і Υ, загальний обсяг яких в економіці обмежений. Кожен зі споживачів прагне максимізувати корисність згідно власних уподобань. Граничні норми заміни благ для кожного зі споживачів будуть різними, наприклад, для споживача Μ

Якби вони обмінялись товарами за якоюсь проміжною пропорцією, ска-

згоден був віддати три одиниці Υ за додаткову одиницю X , віддав би лише 2,5 одиниці. Ми бачимо, що обмін взаємовигідний. Але чи буде він оптимальним за Парето?

Споживачі обмінюються товарами не безпосередньо, а через ринок. Згідно з кардиналістською версією поведінки споживача, на досконало конкурентному ринку кожен споживач одержить максимум корисності, якщо остання грошова одиниця, витрачена на будь-який товар, принесе йому однакову граничну корисність (еквімаржинальний принцип):

(18.1)

Отже, кожен споживач, розподіляючи оптимально свій доход, прирівнює відношення граничних корисностей благ до відношення їхніх цін. Оскільки відношення MUx IMUγ - це гранична норма заміни (MRS), то можемо записати, що:

(18.2)

Зважаючи на те, що на конкурентному ринку всі споживачі купують товари за одними й тими ж рівноважними цінами, гранична норма заміни благ для всіх споживачів в економіці буде однаковою:

обмінів не існує. Не існує жодної можливості підвищення добробуту як всіх споживачів в цілому, так і будь-якого з них за рахунок іншого. Отже, за умови рівності граничних норм заміни для всіх учасників обміну досягається оптимальний розподіл благ між індивідами у споживанні, має місце рівновага, ефективна за Парето. Будь-які можливості поліпшення розподілу ресурсів споживання вичерпані. Це означає, що конкурентний ринок в умовах рівноваги забезпечує Парето - оптимальний розподіл благ між споживачами.

За ординалістською версією для досягнення рівності MRS потрібно, щоб у кожного зі споживачів поверхні байдужості були дотичні до бюджетного обмеження. Така графічна модель може бути побудована лише для двох товарів і двох споживачів. Запропонована у 1881 році англійським економістом Ф. Еджвортом діаграма, відома під назвою „ скриньки Еджеортпа",

і є графічною моделлю, яка дозволяє проілюструвати оптимізацію рішень щодо ефективного розподілу благ в процесі обміну на досконало конкурентному ринку.

Модель Еджворта (рис. 18.1) представляє всі можливі.варіанти розподілу

кість блага Υ. Довжина і висота „скриньки Еджворта" визначаються сукупними запасами благ. Кожна точка діаграми буде мати чотири координати, пов'язані з розподілом двох благ між двома споживачами.

362 Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

Припустимо, що загальна кількість блага X становить 10 одиниць, а і - 6 одиниць. Запаси споживача Μ починаються від точки Μ = 0 і зростають по осях вгору і праворуч, запаси споживача N починаються з точки N = 0 і зростають у зворотному напрямку. Якщо початковий розподіл благ відпові-

одиницю товару X на одиницю товару Υ споживача Ν , внаслідок чого споживачі переміщуються з точки С в точку G . Запаси благ обох споживачів змінюються і тепер становитимуть:

Обмін поліпшує становище обох споживачів, оскільки обидва були готові віддавати більшу кількість одного блага в обмін на інше, ніж віддають реаль-

ним за Парето? Ефективність результату обміну залежить від того, чи стали однаковими граничні норми заміни благ.

Нагадаємо, що граничні норми заміни благ вимірюються кутовим коефі-

цієнтом кривих байдужості, а останній залежить від форми кривих байдужості, яка визначається уподобаннями споживача. Нанесемо у „скриньці Еджворта" криві байдужості обох споживачів (рис. 18.2). Вони будуть опуклими до

Рис. 18 .. Ефективність обміну в діаграмі Еджворта

Як ми вже припустили, у точці початкового розподілу благ С граничні норми заміни благ споживачів Μ і N неоднакові. Отже, неоднаковими є кути нахилу кривих байдужості споживача Μ і

споживача N, які перетинаються в точці С. Нерівність граничних норм заміни свідчить про те, що розподіл благ неефективний і подальший обмін може бути взаємовигідним. Заштрихована ділянка між кривими байдужості показує всі можливі варіанти розподілу благ X і Υ, які покращують становище обох споживачів порівняно з їх станом у точці С . Проаналізуємо декілька з можливих варіантів такого перерозподілу.

Переміщення споживачів з точки С в точку G взаємовигідне, але неефективне, оскільки криві байдужості тут також перетинаються, а це означає, що граничні норми заміни благ для споживачів неоднакові.

364 Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

Отже, якщо обмін і покращує попереднє становище обох споживачів, то він необов'язково буде ефективним. Новий розподіл благ відображає точка Η. У точці Η криві байдужості обох учасників мають однакову граничну норму заміни, оскільки вони дотичні. Тому точка Η відповідає ефективному розподілу. Ефективний розподіл може забезпечуватись і в інших точках, де криві байдужості обох споживачів дотичні. Так, взаємовигідний обмін може

тивним він є в точках D і F .

Умови обміну між споживачами на конкурентному ринку визначаються цінами товарів, які є однаковими для всіх споживачів. Співвідношення цін

ванню, ціни будуть змінюватись доти, доки в точці Η ринок не досягне рівноважного стану, за якого криві байдужості обох споживачів і бюджетна лінія будуть дотичними. Отже, в точці Η граничні норми заміни кожного учасника ринку дорівнюють співвідношенням цін товарів:

Ця умова є умовою Парето - оптимуму в обміні. Отриманий результат аналогічний одержаному за кардиналістською версією (18.3).

Рівновага на ринку споживчих товарів, що відповідає точкам D, Η, Ε ,

є Парето - ефективною, оскільки кожен учасник обміну максимізує свою вигоду, і неможливо розподілити сукупний обсяг благ між споживачами так, щоб покращити стан хоча б одного споживача без погіршення стану іншого. Таким чином, аналіз ефективності обміну за допомогою „скриньки Еджворта" дав той самий результат, що й аналіз на основі граничної корисності.

З'єднавши всі точки ефективного розподілу благ у „скриньці Еджворта" (D, Η, Ε, F), одержимо криву, яка називається кривою контрактів

(рис. 18.2). Кожна точка на кривій контрактів відповідає точці ринкової рівноваги і ефективна за Парето, оскільки в цих точках жоден зі споживачів не може поліпшити свого стану, не погіршуючи при цьому стану іншого. Будь-які можливості поліпшення розподілу ресурсів споживання вичерпані. Кожній точці на кривій контрактів відповідають певні рівні корисності двох споживачів. Якщо ми побудуємо графік, на осях якого відкладемо рівні корисності споживачів Μ і Ν , а кожній точці в цій системі координат відповідатиме один з ефективних варіантів розподілу благ, що належать кривій контрактів, то контрактна крива трансформується у криву можливих корисностей, подібну до зображеної на рис. 17.1.