Монополія та монопсонія виражають крайню форму недосконалої конкуренції, - полярну протилежність доконало конкурентного ринку.

Основна причина виникнення монополії - бар'єри входження на ринок. Основною відміною її становища є здатність чинити вплив на ринкову ціну. Монополія представляє галузь і стикається з кривою ринкового попиту, що зумовлює нелінійний характер функції 77? і відставання значень MR від цін. Оскільки сукупний виторг зростає лише на еластичному відрізку кривої попиту, монополія завжди обирає обсяг випуску лише в його межах. Вона не має однозначного співвідношення між ціною і обсягом випуску, тому не має кривої пропонування.

У короткостроковому періоді монополіст здійснює виробництво, доки покриває змінні витрати, у довгостроковому періоді - лише тоді, коли окупає сукупні витрати. Парадокс прибутку монополії не властивий.

Оптимальний обсяг виробництва монополія вибирає за загальним правилом граничного випуску одночасно з визначенням ціни продукції. Вона призначає ціну, вищу за граничні витрати на величину, обернено пропорційну еластичності попиту: Еластичність попиту є вирішальним фактором монопольної влади. Рівень монопольної влади вимірює індекс Лернера:

Метою цінової стратегії монополіста є захоплення споживчого надлишку і перетворення його у монопольний прибуток. Вона реалізується за допомогою політики цінової дискримінації - продажу одного і того самого товару різним покупцям за різними цінами. Монополія намагається дослідити характер попиту різних груп покупців, щоб призначити кожному покупцю ціну, близьку до тієї, яку він міг би заплатити.

Поведінка монопсоніста є дзеркальним відображенням поведінки монополіста. Оптимальну кількість товару монопсоніст визначає за правилом максимізації вигоди: МB=ME. Визначальним фактором монопсонічної влади є еластичність пропонування.

Порівняння параметрів рівноваги за умов монополії, монопсонії та досконалої конкуренції показує: за інших рівних умов монополіст виробляє менший обсяг і продає його за вищими цінами; монопсоніст купує товар у меншій кількості і за нижчою ціною, ніж конкурентна фірма. Монополія не досягає ні виробничної ефективності, ні ефективності розподілу ресурсів. Ціна, яку суспільство платить за неефективний розподіл ресурсів монополією та монопсонією вимірюється величиною сукупних втрат надлишку споживачів і виробників. Ці втрати є безповоротними втратами суспільства, що виникають внаслідок ринкової влади. Винятком є природна монополія, яка виникає завдяки економії від масштабу і вигідна для суспільства.

Підвищує монопольну владу над ринком цінова дискримінація.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Задача 1.

Модель простої монополії описується наступною системою рівнянь:

Визначте:

1) обсяг виробництва і ціну, то забезпечують монополісту максимізацію економічного прибутку, а також величину економічного прибутку;

2) обсяг виробництва і ціну, що забезпечують монополісту максимізацію сукупного виторгу; якою буде величина економічного прибутку у цьому випадку?

Задача 2.

Модель простої монополії описується наступними рівняннями:

Визначте обсяг виробництва і ціну продукції, якщо:

1)фірма функціонує як проста монополія.

2)фірма функціонує в умовах досконалої конкуренції.

3)порівняйте одержані результати і зробіть висновки щодо наслідків монополізації виробництва.

Задача 3.

На основі приблизного правила ціноутворення за методом "витрати плюс" визначте:

1)яку ціну повинен встановити монополіст, щоб максимізувати прибуток, якщо граничні витрати фірми - монополіста становлять 40 грн., а еластичність попиту на продукцію фірми Ed= -5;

2)індекс Лернера для цієї фірми.

Задача 4.

Студент та бізнесмен, опинившись поряд в одному літаку компанії "Національні авіалінії", несподівано з'ясували, що перший заплатив за квиток майже вдвічі менше, ніж другий.

Визначте:

1) обсяги пасажирських перевезень авіакомпанії (тис. чол.), ціни квитків (у сотнях грн.) для цих двох категорій пасажирів, якщо попит студентів описується рівнянням: а попит бізнесменів:

сукупні витрати авіакомпанії становлять:

2)величину економічного прибутку авіакомпанії за умов здійснення нею політики цінової дискримінації;

3)якими були б обсяги перевезень, ціна квитка та економічний прибуток компанії, якби вона не мала можливості здійснювати політику цінової дискримінації?