Розділ 4· Теорія поведінки споживача. Мета споживача |
81 |
.
ВИСНОВКИ
У мікроекономіці склалися два підходи до пояснення поведінки споживача: кардиналістський або кількісний та ординалістський або порядковий.
Кардиналістська версія поведінки споживача грунтується на теорії граничної корисності і виходить з припущення, що корисність може мати кількісний вимір.
Гранична корисність - це додаткова корисність, яку одержує споживач від споживання додаткової одиниці блага. В міру нарощування споживання гранична корисність кожної наступної одиниці блага зменшується доки не досягне нуля в точці повного насичення потреби. Ця залежність становить суть закону спадної граничної корисності (першого закону Госсена). В той яке час з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає
Максимізація сукупної корисності становить мету споживача, є основним мотивом його поведінки.
Ординалістська версія поведінки споживача, яка грунтується на аналітичному апараті кривих байдужості, відкидає необхідність кількісного вимірювання корисності і передбачає лише порядкове ранжирування споживачем множини споживчих наборів.
Ординалістську функцію корисності представляє крива байдужо-
• сті, яка відображає множину наборів благ однакового рівня корисності. Вона являє собою "модель бажаного", описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який споживчий кошик. Форма кривих байдужості визначається уподобаннями споживача і
: залежить від ступеня замінності благ у споживанні.
Гранична норма заміни визначає кількість одного блага, від якої повинен відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю
іншого блага:
Із застосуванням аналітичного інструменту кривих байдужості поняття граничної корисності в теорії поведінки споживача замінюється категорією граничної норми заміни одного блага іншим, закон спадної граничної корисності - законом спадної граничної норми заміни благ.
Аналіз двох версій поведінки споживача показує, що, незважаючи на відмінність аналітичних підходів, вони дають один і той самий результат: гранична норма заміни благ є співвідношенням їх граничних корисностей. Споживач може легко змінювати комбінацію товарів у ринковому кошику без втрат рівня корисності.
б260
82 Частина II. Споживання і попит на конкурентному ринку
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Задача 1.
На основі наведених даних :
1)визначте граничну корисність третього тістечка;
2)побудуйте графіки сукупної та граничної корисності;
3)за якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?
Задача 2.
Студентка споживає груші та яблука. Представлені в таблиці споживчі кошики
єбайдужими для неї, вони всі мають однакову корисність.
1)На основі наведених даних побудуйте криву байдужості, відклавши кількість груш на вертикальній осі, а кількість яблукна горизонтальній.
2)Визначте граничну норму заміни груш яблуками та її динаміку, якщо студентка послідовно змінює уподобання щодо споживчих кошиків від А до D.
Задача З
Зобразіть криві байдужості для споживача, який споживає кожну з наступних пар товарів за таких умов:
1)чай і кава - досконалі замінники і дають однакове задоволення споживачу;
2)на склянку чаю споживач завжди додає дві ложечки цукру, в іншому випадку він взагалі відмовиться від нього;
3)споживачу завжди потрібні права і ліва рукавички;
4)студентка споживає шоколад і фрукти, але віддає перевагу шоколаду;
5)студентка споживає шоколад і фрукти, але через хворобу лікарі рекомендували їй обмежити споживання шоколаду.
Задача 4.
Сукупна корисність споживача представлена функцією: U=(A- B)1/2, де А - обсяг споживання апельсинів, В - обсяг споживання бананів.
1.Визначте величину сукупної корисності, якщо А = 5, В = 80.
2.Визначте рівень споживання бананів, якщо А = 10, А= 15, А= 20 і т.д. Побудуйте криву ізокорисності.