ВИСНОВКИ

Олігополістичні галузі характеризуються нечисленністю фірм, кожна з яких має значну частку ринку. Основна причина поширення олігополій - ефект масштабу, що створює високі бар'єри для вступу в галузь.

Нечисленність конкурентів породжує елемент загальної взаємозалежності фірм. Рішення одного впливає на поведінку всіх інших, кожному треба передбачити реакцію суперників. В своїй боротьбі олігополісти застосовують різні методи, які вивчаються за допомогою теорії ігор. Існують кооперативні і некооперативні ігри, домінуюча і недомінуюча стратегії, стратегія максиміну та ін. Існує дилема олігополістів, яка відображає вплив на рішення олігополістів двох сил: одна породжує потяг до змови, інша - до порушення угод з метою максимізувати власний прибуток.

Поведінка олігополіста дуже ускладнена олігополістичним взаємозв'язком, тому єдиної моделі олігополії не існує. Розроблені часткові моделі рівноваги Курно, Штакельберґа, Бертрана і ряд їх модифікацій для аналізу окремих ситуацій, а також узагальнена модель рівноваги Неша.

Олігополістичне ціноутворення характеризується негнучкістю цін. Для пояснення цього феномену розроблені моделі "ламаної кривої попиту", матриці виграшів, явної та таємної змови, лідерства в цінах, ціноутворення за принципом "витрати плюс". Для олігополістів, які не приймають участі в змовах, підходить модель ламаної кривої попиту. Вона пояснює негнучкість цін, але не пояснює їх рівня.

Для учасників таємних і явних змов характерна тенденція до максимізації сукупних прибутків всіх учасників. їх поведінка схожа на поведінку монополіста. Менш формальний засіб координації цін - це лідерство в цінах, за якого ціни змінюються однією найкрупнішою фірмою галузі, а інші слідують за нею. При ціноутворенні за методом "витрати плюс" фірма оцінює свої витрати на деякому плановому рівні і встановлює процентні накидки на витрати з таким розрахунком, щоб забезпечити середній прибуток у довгостроковому періоді.

Ринкові частки фірм в олігополістичній галузі виборюються за допомогою нецінової конкуренції. Вигідніше положення завойовує той, хто може підвищити якість продукції, оновити асортимент або технологію, чи виділити більші кошти на широку рекламу продукції.

Серед економістів немає єдиної точки зору щодо наслідків олігополії для суспільства. Традиційний погляд звинувачує олігополістів в обмеженні обсягів виробництва і підвищенні цін, інші ж виправдовують їх як провідників науково-технічного прогресу, хоча дослідження походження найважливіших винаходів не підтверджує цього.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Задача 1.

Дуополісти Курно стикаються з кривою ринкового попиту:

сукупний ринковий попит. Кожен може виробляти продукцію за постійних граничних витрат, рівних 20 грн.

Зобразіть графічно функції реакції дуополістів і визначте рівноважні ціну і обсяг випуску.

Задача 2.

Графік представляє параметри діяльності фірми. На основі графіка визначте:

1)в якій ринковій структурі працює ця фірма?

2)як називається представлена модель? Що вона пояснює?

3)чим обумовлена специфічна конфігурація кривої попиту ?

4)який обсяг продукції і яка ціна є оптимальними для фірми?

5)яким є результат діяльності фірми?

6)в яких межах може змінюватись рівень граничних витрат без зміни ціни і обсягу

виробництва?

Задача 3.

В галузі діють дві фірми, граничні витрати яких однакові і рівні нулю. Попит на продукцію галузі становить: Р=100 - Q.

Визначте:

1)ціну і обсяг виробництва за умов, що галузь є конкурентною;

2)ціну і обсяг виробництва за умови, що фірми об'єднуються в картель.

Задача 4.

Розгляньте уважно представлені моделі і дайте відповіді на наступні запитання:

1) в яких ринкових структурах функціонують ці фірми? Поясніть.

Визначте графічно:

2) оптимальні обсяги виробництва для фірм А і В;

3) ціну продукції;

4) якими є результати діяльності фірм? Чи максимізують вони прибуток?