1о8 Частина П. Споживання і попит на конкурентному ринку

льні кількості товару X , які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій доход лише на нього. Точки Ε* ι, Ε *2,Ε* з,Е* 4 визначають рівноважні комбінації товару X та інших благ за різних рівнів ціни блага X . З'єднавши точки рівноваги плавною лінією, одержимо криву "ціна - споживання".

Крива "ціна - споживання" показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будується

крива індивідуального попиту.

Криву індивідуального попиту на товар X отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару X у систему координат "ціна — кількість товару X" (рис. 6.8.6) Крива попиту показує обсяг споживання товару X як функцію ціни. Що стосується інших благ, то їх придбання залежить від уподобань споживача, він може купувати їх більше або менше. В нашому випадку, як показує рис. 6.8, поступове зниження ціни товару X сприяє збільшенню споживання інших благ, що відображає поступове зростання видатків на них.

Узагальнення проведеного аналізу дозволяє визначити такі властивості кривої попиту:

>оскільки зі зниженням ціни одного з благ споживач переміщується на

все вищі криві байдужості, крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

>у кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, оскільки кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;

>у міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується. Зменшення MRS відповідає інтуїтивному відчуттю споживача, що відносна цінність блага зменшується в міру нарощування його споживання, тобто тут справджується закон спадної граничної корисності.

6.3. Ефекти доходу та заміни

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це - ефект заміни. З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального

доходу споживача за незмінного номінального доходу: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Якщо ціна одного з благ зростає, має місце зворотний вплив: купівельна спроможність грошового доходу зменшується, споживання скорочується. Це - прояв ефекту доходу.

В теоретичному аналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загального ефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакцію споживача на зміну ціни, або різну, викликаючи інші наслідки. Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили два вчених - український економіст і математик Євген Слуцький (запропонував її в 1915 р.) та англійський економіст ДжонХікс (запропонував її в середині 30-х років). Хоча модель Слуцького була розроблена раніше, в сучасній мікроекономіці більш поширений аналіз моделі Хікса.

В обох версіях застосовується один і той же прийом дослідження Для визначення відокремленої дії кожного з ефектів спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту, умовно скоротивши свої видатки так, щоб реальний доход залишався на рівні початкового. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, тобто, -виділити ефект заміни. Як ми з'ясували в попередньому розділі, зміну відносних цін графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії.

У моделі Слуцького для розмежування дії ефектів застосовується побудова допоміжної прямої, яка отримала назву компенсуючої бюджетної лінії. Економічний смисл добудови - визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний),

досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно, як ми знаємо, відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії.

На рис. 6.9. зображено модель за Слуцьким для двопродуктового кошика у випадку зниження ціни товару X. Початковий оптимум

споживача відповідає точці Ε* ι, де початкова бюджетна лінія Β1 дотична до кривої байдужості U1. Зі зниженням ціни блага X співвід-

l10 Частина II. Споживання і попит на конкурентному ринку

ношення цін Рх І Ру змінюється, що спричиняє зміну нахилу бюджетної лінії. За умови незмінного рівня добробуту споживача бюджетна лінія В1 обертається навколо точки початкового оптимуму Ε* ι і займає нове положення, яке фіксується компенсуючою бюджетною лінією Вк, позначеною пунктиром. Графік показує, що компенсуюча бюджетна лінія Вк є січною кривої

байдужості (У,, отже, точка початкової рівноваги Ε* ι перестає бути оптимальною. Зміна відносних цін переміщує споживача в точку нового оптимуму Е*2, де компенсуюча бюджетна лінія дотична до деякої вищої поверхні байдужості U2 • Він збільшує споживання блага X , скорочуючи видатки на

благо Υ. Зміна обсягу споживання з Х\ до X2 відображає ефект заміни. Ефект заміни за Слуцьким, як показує графік, супроводжується деяким покращенням добробуту, оскільки споживач переміщується на вищу криву байдужості U 2 •

Точка Е*2 вважається точкою умовної рівноваги, тому що зі зниженням ціни блага X одночасно відбувається зростання реального доходу споживача. Підвищення купівельної спроможності споживача за незмінних відносних

цін відображає паралельне зміщення бюджетної лінії Вк праворуч до В2 · В результаті споживач переміщується на вищу криву байдужості U3 і досягає

рівноваги в точці Ε* з .3 підвищенням реального доходу споживач може придбати не тільки більше блага X, але й збільшити видатки на благо Υ. Зміна обсягу споживання від Х2 до Х3 відображає ефект доходу, що виникає внаслідок збільшення реального доходу за незмінних відносних цін товарів.

Для розробки своєї концепції розмежування ефектів заміни і доходу Слуцький використовував кардиналістську функцію корисності. Він алгебраїчне обґрунтував дію обох ефектів для малих змін ціни методом граничного аналізу. Витончений математичний аналіз граничного приросту попиту за зміни ціни з виділенням ефекту заміни і ефекту доходу увійшов у світову економічну науку у вигляді відомого рівняння Слуцького.

У загальному вигляді для блага X1• це рівняння має вигляд:

де - величина ефекту заміни,

Це рівняння ще називають тотожністю Слуцького.

Ідеї Слуцького мали значний вплив на формування сучасних напрямків економічної теорії. Підходи Слуцького використовувались для обгрунтування ординалістської версії оптимального вибору споживача.

Зокрема, Дж. Хікс запозичив у Є. Слуцького прийом допоміжної лінії, але змінив її геометричне місце. У моделі Слуцького компенсуюча бюджетна лінія проходить через точку початкової рівноваги, а в моделі Хікса вона дотична до початкової кривої байдужості. Таким чином, Хікс більш строго дотримується припущення "за інших незмінних умов", - за його побудовою споживач під дією ефекту заміни залишається на тому ж рівні корисності, лише змінює набір товарів у кошику.

Розглянемо графічну модель відокремленої дії ефектів за Хіксом для випадку зниження ціни товару X , яка представлена на рис. 6.10. Початковий оптимум споживача

встановлюється у точці Ε* ι, де

При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості U1 і займає положення, яке показує

112 Частина II. Споживання і попит на конкурентному ринку

компенсуюча бюджетна лінія Вк (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги Ε* і . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага X . Оскільки перехід від Ε* ι до Ε* г відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання від Х1 до Х2 розглядається як ефект заміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг попиту на товар X , який витісняє частину попиту на благо Υ .

Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса також є умовною. У дійсності зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу ре-

В цілому в обох моделях зміна рівноваги споживача від Ε* ι до Е*3 характеризує загальний ефект зниження ціни товару X , котрий складається з суми двох ефектів - ефекту заміни та ефекту доходу:

>ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

>ефект доходу - це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

Дослідження ефекту заміни за Хіксом і за Слуцьким підводять до висновку, що в обох версіях прослідковуються однакові тенденції: зі зниженням ціни блага ефект заміни обов'язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, — в залежності від того, до якого типу належить товар.

Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його (див. рис. 6.9, 6.10). Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від'ємне значення, що ілюструє рис. 6.11. Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому загальний ефект викликає збільшення споживання товару за умови зниження його ціни.

ними, показує відрізок Х1Х3- Отже, зі зниженням ціни нижчого блага обсяг

попиту на нього зростає.

Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зі зниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту: з підвищенням ціни попит на них скорочується, а зі зниженням ціни - зростає, крива попиту має від'ємний нахил, є типовою спадною.

Блага низької споживчої цінності, для яких ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має додатний нахил і є висхідною, одержали назву товарів Гіффена.

Товар Гіффена - це нижчий товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту. Вважається, що гіпотеза про існування такого товару була висунута англійським економістом Р.Гіффеном. Під час голоду в Ірландії в 1846 р. основним продуктом харчування населення була картопля. Якби підвищення ціни картоплі було в той час 'значним, то ірландці настільки б збідніли, що відмовились би від інших продуктів, а споживали б тільки картоплю, тому попит на неї ЗРІС би.

Рис. 6.12 ілюструє випадок товару Гіффена (X) за зниження його ціни. Графік показує, що від'ємний ефект

льний ефект дає скорочення обсягу попиту на цей товар. За умови підвищення ціни блага X спрямованість ефектів і їх вплив на обсяг попиту були б протилежними.

Сучасні економісти не знаходять прикладу такого блага, попит на яке був би зростаючим за зростання ціни. Тому товар Гіффена має лише теоре-

114 Частина II. Споживання і попит на конкурентному ринку

тичний інтерес.

Ми розглянули дію ефектів заміни і доходу в умовах зниження ціни одного з товарів. Зі зростанням ціни ці ефекти також мають місце, з тією різницею, що ефект заміни буде завжди від'ємним, а ефект доходудодатним для нижчих товарів і від'ємним - для нормальних. Великі показники ефекту доходу пов'язані частіше з нормальними, аніж з нижчими товарами. Випадок підвищення ціни для нормальних благ ілюструє рис. 6.13. Ефект заміни

і ефект доходу односпрямовані, загальний ефект - скоро-

чення обсягу споживання блага X з підвищенням його ціни.

У випадку досконалих замінників

зі зміною відносних цін благ оптимальний споживчий кошик не змінюється, ефект заміни відсутній, а зміна обсягу попиту (зміна рівноваги з переміщенням на вищу криву байдужості) відбувається виключно за рахунок

ефекту доходу. У випадку досконалих доповнювачів, навпаки, відсутній ефект доходу, а зміна рівноваги і зміна обсягу попиту відбувається лише за рахунок ефекту заміни.

Ефекти заміни та доходу мають не тільки важливе теоретичне, але й практичне значення для прогнозування змін індивідуального, отже, і ринкового попиту, а також впливу на нього різноманітних заходів економічної політики держави. Наприклад, ефекти доходу та заміни дозволяють

визначити більш прийнятні варіанти оподаткування, виявити, який спосіб стягнення податку (акордний податок, відсотковий податок чи інші) або який спосіб компенсації підвищення ціни внаслідок запровадження податку (прямі грошові трансфертні виплати споживачам, зниження податків на інші товари) є найменш вразливими для добробуту споживача.

Для оцінки ефективності такої політики застосовується крива попиту з компенсацією доходу, яка показує кількість товару, яку придбали б споживачі за кожної ціни, якби їм цілком компенсували ефект доходу від її зміни. Крива відрізняється від звичайної кривої індивідуального попиту тим, що при її побудові з загального ефекту зміни обсягу попиту виключається ефект доходу, для нормальних благ вона завжди більш стрімка, ніж звичайна, для нижчих є більш пологою. Відмінність між кривими є суттєвою для благ, які

груп населення. Так, молода сім'я має значно вищий показник еластичності Попиту, ніж сім'я, в якій батько родини у віці 50 або більше років. Різною є еластичність попиту і для сімей з різними рівнями доходу.

Ми розглянули процес формування ринкового попиту, виходячи з того, Що криві індивідуального попиту утворилися лише на основі смаків і уподобань певних споживачів, а попит інших покупців ніяк не впливає на попит окремого споживача. Проте попит на деякі товари однієї особи іноді залежить від того, скільки ще людей придбали цей товар. Це явище називають "сіткові зовнішні впливи". Вони можуть бути позитивними і негативними.

Позитивні сіткові зовнішні впливи виникають тоді, коли типо-

вий споживач збільшує свій попит, якщо товар купує багато людей. Прикладом такого впливу є ланцюговий ефект, який виникає при бажанні споживача слідувати моді. Такий ефект спеціально створюється рекламою Модного товару. Ланцюговий ефект робить попит більш чутливим до зміни Ціни, більш еластичним. Крива ринкового попиту стає більш пологою. Незначне зниження ціни може значно збільшити обсяг попиту.

Позитивний сітковий вплив може виникнути також завдяки зростанню внутрішньої цінності товару внаслідок володіння ним багатьма людьми. Це стосується таких товарів як персональні комп'ютери, плейєри, відеомагнітофони. Чим більше покупців цих товарів, тим більше фірми виробляють аудіо- та відеокасет, комп'ютерних програм і т.п. Користування цими товарами приносить більше корисності споживачу, тому він збільшує попит на них.

Негативні сіткові зовнішні впливи виникають тоді, коли люди

Прагнуть володіти рідкісними, унікальними товарами. Це - ефект снобізму. Чим менша кількість людей володіє даним товаром, тим вищим буде Попит на нього. Це стосується таких товарів як автомобілі з індивідуальним дизайном, ексклюзивні одяг, взуття, прикраси, твори мистецтва - картини, меблі тощо. Купівля такого товару є справою престижу, підтвердження певного статусу. Для таких споживачів цінність товару полягає в тому, що ним володіє обмежене число людей. Ефект снобізму пригнічує зростання попиту, він стає менш еластичним.

Нееластичність попиту внаслідок ефекту снобізму, так само як і його вища еластичність внаслідок ланцюгового ефекту, є важливим фактором для визначення стратегії ціноутворення фірм.

Ефект снобізму виявляють так звані товари Веблена — предмети розкоші, попит на які споживачів з високим рівнем доходу зростає, незважаючи на підвищення їхніх цін. Для цих товарів, як і для товару Гіффена, крива попиту є висхідною.

Негативні сіткові зовнішні впливи можуть також виникати внаслідок ефекту перевантаження, який має місце, коли багато людей одночасно з'являються на пляжах, катках, у парках і т.п.

На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблена

концепція споживчого надлишку, яка включається в теорію економіки добробуту як доказ переваг ринкової системи, котра максимізує загальний добробут споживачів і виробників.

Кожен споживач, який бажає придбати товар, визначає для себе граничну суму грошей, яку він міг би заплатити за нього згідно зі своєю оцінкою його

граничної корисності. Максимальна сума грошей, яку заплатив би кожен споживач за бажаний товар, називається

готовністю платити і є по-

казником сприйняття цінності товару споживачем. У таблиці 6.2 представлені дані про готовність платити чотирьох по-

купців.

Побудована за готовністю платити крива попиту буде мати вигляд ламаної лінії (рис. 6.15). Якщо товар буде продаватись за ціною 70 грн., то на ринку залишаться 3 покупці, які куплять по одній одиниці товару. Перший покупець, який міг би заплатити максимум 100 грн., вважає, що зекономив 30 грн., другий, готовий платити максимум 80 грн., зекономив 10 грн., а третій заплатить суму, яку готовий був платити. Четвертий покупець взагалі залишить ринок. Отже, крива попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача,

тобто того, хто готовий першим за-

лишити ринок за найменшого підвищення ціни. У нашому прикладі це третій споживач: як тільки ціна перевищить 70 грн., він залишає ринок. Уявна економія, яку одержали два перших покупця, складає загальну суму споживчого надлишку - 40 грн.

Споживчий надлишок - це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред'являє попит, і фактично заплаченою сумою.

Величина сукупного надлишку вимірюється площею фігури, обмеженої кривою попиту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. На рис. 6.16 за

початковою ціною Р1 споживчому надлишку відповідає площа трикутника

ιι8 Частина II. Споживання і попит на конкурентному ринку

А . Розглянемо, як змінюється сукупний споживчий надлишок зі зниженням ціни.

Якщо ціна знизилася від Р1 до Р2, споживчий надлишок буде визначати сукупність площ фігур А + В + С . Збільшення споживчого надлишку {В + С) складається з двох частин: площа прямокутника В показує додатковий надлишок, який одержали покупці, що перебували на ринку; площа трикутника С є надлишком нових покупців, які з'явились на ринку після зниження ціни. Отже, зниження ціни покращило рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного товару, але й інших, які отримали можливість купувати цей товар.

Споживчий надлишок, - як різниця між сумою, яку споживачі готові заплатити за товар і фактично заплаченою сумою, - визначає вигоду споживачів такою, якою вони самі її уявляють. Вважають, що споживчий надлишок є добрим показником

економічного добробуту, повинен враховуватись політиками і урядом.

Концепція сукупного споживчого надлишку має практичне значення. Вона може застосовуватись до обчислення виграшу та втрат при коливаннях ринкової ціни. Наприклад, запровадження акцизного податку або мита чи квоти на імпорт підвищить ціну товару і скоротить обсяг попи-

ту. У даному випадку виробники і держава одержать додатковий доход, величина якого покаже виграш виробників та держави і втрати споживачів. Надлишок споживача зменшиться, частина його буде розподілена між виробниками та державою. Співставивши виграш виробників та втрати споживачів від зміни ринкової ціни, ми можемо визначити, чим обернуться для суспільства податки чи мита, - чистою суспільною вигодою чи втратами. В останньому випадку державі доведеться шукати інші, більш прийнятні способи підтримки вітчизняного виробника.

Порівнюючи величини вигод і втрат, можна також оцінити доцільність здійснення проектів охорони довкілля - зменшення викидів у повітря, виливу стічних вод у річки та ін.

Концепція споживчого надлишку застосовується також як доказ ефективності конкурентної ринкової системи та неефективності недосконалої конкуренції, про що мова буде йти далі.