висновки

Стан загальної рівноваги в конкурентній ринковій економіці означає наявність повної системної ефективності, тобто досягнення Парето - оптимального стану в усіх сферах економічної діяльності - споживанні, обміні та виробництві за відповідності структури виробництва структурі суспільних потреб.

Рівновага в конкурентній економіці ефективна за споживанням та обміном, якщо . Це означає, неможливо перерозподілити сукупні обсяги споживчих благ в економіці благ між індивідами так, щоб покращити стан хоча б одного без погіршення стану іншого. Всі можливості покращення вичерпані, вигідні обміни відсутні.

Рівновага в конкурентній економіці ефективна за використанням й міжгалузевим розміщенням ресурсів у виробництві, якщо

. Це означає, що неможливо перерозподілити сукупні обсяги виробничих ресурсів між галузями так, щоб збільшити виробництво одного товару без зменшення виробництва іншого.

Рівновага в конкурентній економіці є ефективною за розміщенням ресурсів у виробництві, якщо Це

означає, що неможливо перерозподілити сукупний обсяг виробництва будь-якого товару між фірмами так, щоб знизити загальногалузеві витрати виробництва цього товару.

Конкурентна рівновага забезпечує оптимальність структури економіки, якщо . Це означає, що неможливо покращити стан будь-якого суб'єкта ринкової економіки, змінивши структуру виробництва, без того, щоб не погіршити стану іншого. Інтереси споживачів і виробників збалансовані.

Моделлю ефективності розподілу ресурсів у споживанні, обміні та у виробництві є діаграма Еджворта. Всі ефективні розподіли відповідають точкам, що належать кривим контрактів. Крива контрактів для обміну кореспондується з межею можливих корисностей, крива виробничих контрактів - з межею виробничих можливостей.

Забезпечення ефективного розподілу ресурсів за виробництвом, обміном і споживанням в умовах досконалої конкуренції означає, що економіка має оптимальну структуру, досягає станів, оптимальних за Парето.

1

37б Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Задача 1

У конкурентній ринковій економіці споживачі оцінюють граничну корисність товару X у 4 ютилі, а товару У- у 8 ютилів. Для фірм граничні витрати виробництва товару X складають 6 грн., товару Y- 4 грн.

Визначте, чи є розподіл ресурсів у такій економіці Парето-оптимальним. Як існуючий розподіл ресурсів може бути покращений?

Задача 2.

Споживачі Μ і N розподіляють між собою запас благ X = ЗО і Υ = 20 одиниць. Функції корисності споживачів задані рівняннями:

Побудуйте криву контрактів.

Задача 3.

Обмежені ресурси економіки - праця і капітал - в обсягах К=50, L=100 розподіляються між виробництвом товарів X і Y. Виробництво товару X описується ви-

Побудуйте криву виробничих контрактів та криву виробничих можливостей.

Задача ·4.

1. Поясніть, ЩО зображено на діаграмі.

2. Визначте точки Паре- то-ефективного розподілу ресурсів, обгрунтуйте відповідь.

3. Поясніть, за яких обставин споживачі відмовляться від торгівлі.

4. Які початкові розподіли благ спонукатимуть споживачів до обміну?

5. Сполучення яких точок утворює криву контрактів?

НЕ СПРОМОЖНІС ТЬ РИНКУ І

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Вивчаючи часткову та загальну рівновагу в ринковій економіці, ми виходили з припущення, що на ринках продаються і купуються товари індивідуального споживання, а ринок має механізми саморегулювання, які забезпечують потреби споживачів і ефективний розподіл ресурсів в усьому суспільстві. Ідеальна структура ринку досконалої конкуренції автоматично відновлює рівновагу попиту і пропонування і не допускає даремної розтрати ресурсів.

Проте в реальній дійсності не існує ринку досконалої конкуренції. Ринковий механізм значно деформований монополістичними утвореннями, і не всі види розподілу і споживання матеріальних благ дістають чіткий прояв ринкового обігу. Поряд з позитивними рисами ринковий механізм нагромадив чимало недоліків, а то і прямих дефектів, і часто неспроможний самостійно вирішувати чимало нагальних проблем сучасної змішаної економіки. Все це створює об'єктивну необхідність втручання держави в економічну діяльність мікроекономічних суб'єктів.

У даному розділі розглянемо детально причини державного втручання в економіку, методи та інструменти, за допомогою яких держава регулює діяльність різних ринкових суб'єктів.

19.1.Необхідність державного втручання

векономіку

Дослідження сучасних ринкових структур переконали багатьох економістів, що ринок неспроможний вирішити чимало важливих проблем економічного розвитку і розподілу матеріальних благ. Еволюція ринкового механізму виявила ряд притаманних йому дефектів, які стали гальмом у суспільному прогресі, що і послугувало основним аргументом на користь державного регулювання економіки. Серед економістів немає одностайності в оцінці державного втручання в приватну господарську діяльність. Існує багато аргументів за і проти такого втручання. Ці проблеми детально вивчаються в курсі макроекономіки. Але результати державного втручання змінюють перш за все поведінку мікроекономічних суб'єктів. І з цієї точки зору важливо окреслити основні дефекти ринку, тобто сфери його неспроможності, з'ясувати особливості та наслідки їх регулювання.

Виділяють наступні дефекти ринку:

378 Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

•циклічний характер розвитку економіки;

•монопольна влада;

•недостатня інформованість ринкових суб'єктів;

•неспроможність забезпечити виробництво суспільних благ;

•екстерналії, або зовнішні ефекти виробничої діяльності;

•нерівномірний розподіл насущних благ, що суперечить принципу справедливості.

Коротко проаналізуємо ці недоліки та їх джерела.

Економіка, де панує приватна власність, зазнає періодичних коливань ділової активності, - періоди швидкого зростання змінюються різкими спадами виробництва, тривалими депресіями, які переходять у пожвавлення, а далі - в економічний "бум", швидке нарощування темпів зростання. Такі коливання негативно позначаються на зайнятості населення, викликають інфляцію, погіршують добробут широких верств населення. Економічний цикл демонструє неспроможність ринку забезпечити безперервне економічне зростання. Він проявляється на рівні кожного підприємства, банку, фірми, торгівельної організації, викликаючи в періоди спадів масові банкрутства, безробіття, появу надлишкових потужностей та зростання запасів готової продукції, яку неможливо реалізувати на ринку.

Тому однією з найважливіших функцій сучасної держави вважається стабілізаційна функція. Уряди всіх країн докладають значних зусиль для пом'якшення розмаху циклічних коливань в економіці, хоч, як показує світовий досвід, повністю перебороти цей дефект ринкової економіки ще нікому не вдалося. Антициклічне регулювання детально вивчається в курсі макроекономіки.

Монопольна влада, яку ми досліджували детально у розділі 11, зумовлює неефективний розподіл ресурсів між галузями та виробниками, деформує механізм конкуренції, скорочуючи обсяги виробництва та штучно завищуючи ціни на продукцію. Держава обмежує діяльність монополій спеціальним законодавством, здійснює контроль за цінами в природних монополіях, створюючи і підтримуючи конкурентне середовище для невеликих підприємств.

Недостатня інформованість ринкових суб'єктів викликає багато проблем. Весь попередній аналіз ринкових структур ми здійснювали на основі припущення, що всі учасники ринку володіють повною інформацією про економічні змінні, які визначають їх вибір, тобто покупець і продавець займають на ринку симетричне положення.

Утім такий стан надто далекий від реальності. Як правило, продавець більше знає про властивості свого товару, ніж покупець. Асиметричність інформації обумовлює неспроможність ринку, яка може проявитись витісненням низькоякісними, але дешевшими товарами високоякісних, хоча й дещо дорожчих, тому що покупці, не маючи правдивої інформації щодо дійсної якості

продукції, скорочують свій попит на дорогі товари.

Недостатня інформованість споживачів і виробників може спонукати їх до таких дій, які не відповідають їх власним інтересам. Погано поінформовані фірми не можуть бути впевненими у результатах прийнятих рішень, а споживачі - в якості покупки. Асиметричною інформацією характеризуються численні ринків товарів і послуг: ринки страхування, кредитів, робочої сили, а також роздрібна торгівля.

Продавці товарів і послуг намагаються усунути асиметричність інформації, переконати покупців у високій якості товарів за допомогою різних механізмів. Один з них - створення гарної репутації фірми, магазину чи ресторану. Але для цього потрібен певний час і неабиякі зусилля фірми, щоб покупці впевнились у надійності марки. Зменшити асиметричну інформацію можна також за допомогою випуску стандартизованої продукції.

На ринках товарів тривалого користування (холодильники, телевізори, меблі тощо) фірми, що виробляють високоякісну продукцію, інформують про це покупців за допомогою гарантій і зобов'язань, які виконують роль ринкових сигналів надійності і якості марки. Виробники низькоякісної продукції не зацікавлені у післяпродажному гарантійному обслуговуванні, оскільки гарантійний ремонт обходиться дорого. Отже, покупці справедливо сприймають гарантійні зобов'язання як сигнал якості, і платять вищу ціну.

На ринку праці такою ознакою високоефективного працівника слугує наявність освіти, тому що здібна і працелюбна людина скоріше одержить освіту вищого рівня, а з іншого боку, освіта підвищує працездатність робітника, надає корисну інформацію і навички професії.

На позичкових і страхових ринках асиметричність інформації породжує моральний ризик, що може Спричинити втрату великих коштів. Так, після великої депресії уряд США ввів систему фінансового страхування депозитів комерційних банків і інших позичково - заощаджувальних установ. Ці програми страхування породили моральний ризик у частини вкладників, які стали позичати гроші, не турбуючись про наслідки. У період кризи спекулятивні високоприбуткові операції призвели до втрати багатьох заощаджень і позик, після чого система державного страхування була реформована, доповнена жорсткими вимогами до інвестиційної політики менеджерів.

Асиметричність інформації може бути пов'язана зі значними витратами для власників фірм. Засоби збору та обробки інформації досить обмежені і не завжди ефективні. Особливо гостро ця проблема стоїть на інтегрованих великих фірмах, де потрібні різні системи точної інформації про виробничий потенціал.

Асиметричністю інформації пояснюють також високий рівень безробіття. Незважаючи на те, що багато людей можуть активно шукати роботу, ринки можуть не надати потрібної інформації, або надати її з запізненням. Лише незначне число ринкових суб'єктів здатні самостійно зібрати і обробити вели-

38о Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

чезний масив інформації, потрібний для впевненого господарювання. Таку роботу може виконати лише державна служба. Тому в усіх країнах ринкової економіки державні структури здійснюють збір і обробку економічної інформації. На її основі розробляється законодавча база регулювання умов праці, державні стандарти якості продукції, здійснюється контроль за безпечністю продуктів харчування, охороною праці.

Неспроможність ринку забезпечити виробництво і надання суспільних благ породжена їх природою. Ринок забезпечує споживачів лише товарами індивідуального споживання. Благо індивідуального споживання має здатність ділитись на дрібні однорідні одиниці. Потреба споживачів у товарах індивідуальною споживання формує споживчий попит. Кожен споживач задовольняє свою потребу шляхом купівлі товару на ринку. Ринкові ціни сигналізують виробникам, яку кількість того чи іншого блага потребують покупці. Коливання ринкової ціни підтримують рівновагу між попитом і пропонуванням кожного товару. Рівноважна ціна забезпечує виробникам одержання певного прибутку. Кожен споживач максимізує свій добробут відповідно до власної платоспроможності. Той, хто може заплатити за товар, отримує можливість ним користуватись, хто не має грошей, той не отримає його. Тобто для благ індивідуального споживання діють принцип винятковості (можливості виключення зі споживання), згідно з яким благо, спожите одним індивідом, не може бути спожите іншим, а також принцип конкурентності (суперництва): хто не заплатив, той не може спожити благо.

Суспільне благо неподільне. На нього не поширюється принцип винятковості. Коли товар виготовлений, ним може користуватись будь-хто. Не діє також принцип конкурентності. Суспільні блага забезпечують потреби всіх членів суспільства в однаковій мірі, незалежно від того, хто за них заплатив. До суспільних благ відносяться національна оборона, освіта, охорона громадського порядку, наукові дослідження, природоохоронні заходи та ін.

Виробництво цих благ потребує значних витрат, але неможливо знайти жодного стимулу, який спонукав би кожного громадянина купити свою частку, наприклад, оборонного потенціалу країни, гарантувавши надання даного суспільного блага. Отже, необхідне державне вирішення проблеми забезпечення суспільними благами громадян країни.

Проблема екстерналій або зовнішніх ефектів полягає у тому, що ринкові відносини породжують такі витрати або вигоди, які дістаються третім особам, котрі не беруть участі в ринкових угодах. Ці додаткові впливи не відображаються ринковими цінами. Екстерналії можуть бути позитивними або негативними. Прикладом позитивних ефектів (побічних вигод) може слугувати гарний газон, який господар розбив біля будинку і який позитивно впливає на настрій перехожих, або суцільне щеплення дітей, яке дозволяє громадянам уникнути небезпечних хвороб. Прикладом негативних ефектів (побічних витрат) є забруднення навколишнього середовища відходами ви-