ВИСНОВКИ

Головну особливість попиту фірми на ресурс становить його похідний характер від попиту на продукцію. Він також залежить від обраної фірмою технології та співвідношення продуктивності і ціни ресурсу.

У короткостроковому періоді фірма здійснює пошук оптимального попиту на кожен фактор, співставляючи вигоди і витрати від залучення додаткової одиниці ресурсу. Додаткову вигоду вимірює гранична доходність ресурсу ( M R P F ) . Витрати на ресурс - це видатки фірми - покупця (Е) на придбанням факторів виробництва. Чиста вигода покупця (NB) максимізується, коли гранична цінність покупки стає рівною граничним видаткам: MV=ME.

Правило оптимального використання ресурсів: використання ресурсу є для фірми прибутковим, коли гранична доходність ресурсу дорівнює граничним видаткам на нього: M R P F = M E F .

Крива попиту фірми на ресурс є кривою граничної доходності ресурсу, кожна точка якої показує кількість ресурсу, яку купувала б фірма за кожної можливої ціни даного ресурсу. На зміну попиту фірми на ресурс впливають: зміни попиту на готову продукцію, зміни продуктивності ресурсу, зміни цін інших ресурсів. Еластичність попиту на ресурс визначають: коефіцієнт зниження граничної продуктивності змінного ресурсу, здатність ресурсів до взаємозаміни, еластичність попиту на продукцію, питома вага видатків на ресурс у сукупних видатках фірми.

Сукупний ринковий попит на ресурс в умовах конкурентного ринку ресурсів представляє собою суму обсягів попиту всіх галузей, де використовують даний ресурс. Але галузевий попит на ресурс не є простою сумою попиту окремих фірм. Крива попиту для кожної конкурентної фірми будується на основі припущення про незмінність ціни готової продукції. Крива галузевого попиту на ресурс повинна враховувати факт зміни ціни готової продукції внаслідок зміни ціни ресурсу і відповідної зміни попиту на нього всіх фірм. В умовах монополії попит фірми на ресурс є галузевим попитом.

У довгостроковому періоді фірма повинна знайти такий обсяг випуску, який максимізує прибуток, за такого співвідношення ресурсів, яке забезпечує мінімізацію витрат.

Основне правило мінімізації видатків на заданий обсяг продукції:

Правило оптимального співвідношення ресурсів (правило максимізації прибутку): фірма досягає оптимального співвідношення ресурсів, яке максимізує прибуток, якщо кожен вхідний ресурс використовується доти, доки його гранична цінність стане рівною граничним видаткам на ресурс:

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Задача 1.

Конкурентна фірма продає власну продукцію за ціною 2 грн. за одиницю, а ресурс купує за ціною 10 грн. за одиницю.

Визначте, якими повинні бути гранична продуктивність і гранична доходность ресурсу, щоб фірма могла максимізувати прибуток.

Задача 2.

Фірма "ABC" працює на ринку досконалої конкуренції. Ціна на її готову продукцію становить 2 грн. за одиницю. Динаміка сукупного продукту в залежності від кількості найнятих робітників представлена даними таблиці:

1) Виконайте необхідні розрахунки і побудуйте криву попиту фірми на працю.

2)Визначте, скільки робітників буде наймати фірма, якщо ставка заробітної плати становитиме 25 грн. на день

3)Як зміниться кількість найнятих робітників, якщо ставка заробітної плати знизиться до 15 грн.?

Задача 3.

Фірма "ABC" стає монополістом на ринку готової продукції. Залежність між кількістю робітників та сукупним випуском не змінилася і відповідає даним задачі

1.Попит на продукцію фірми заданий даними наступної таблиці:

1.Виконайте необхідні розрахунки і побудуйте криву попиту на працю фі- рми-монополіста, порівняйте її з кривою попиту на працю конкурентної фірми.

2.Визначте, скільки робітників найме фірма-монополіст, якщо спочатку ставка заробітної плати становила 25 грн. і згодом знизилася до 15 грн.

3.Зробіть висновки відносно використання ресурсів монополістом та досконалим конкурентом.

Задача 4.

Нехай у виробництві продукту використовуються два ресурси: праця і капітал. Граничний продукт праці - 2 одиниці, граничний продукт капіталу - 5 одиниць, ціна одиниці праці становить 1 грн., ціна одиниці капіталу - 20 грн. Продукція фірми продається на конкурентному ринку за ціною 3 грн. за одиницю.

Визначте, кількість якого ресурсу потрібно збільшити, а якого - зменшити, щоб фірма одержала максимальний прибуток

ПРОПОНУВАННЯ І РІВНОВАГА

НА РИНКУ ПРАЦІ

У попередньому розділі ми дослідили загальні закономірності формування попиту на всі фактори виробництва в цілому. Пропонування ж має свої особливості для кожного виду ресурсів, тому ми аналізуємо його для кожного фактора виробництва окремо. У даному розділі розглянемо ринок праці як один з найважливіших ринків, функціонування якого забезпечує доходами найчисленнішу соціальну групу населення - найманих робітників. Насамперед вивчимо закономірності пропонування праці та механізм утворення рівноважної ставки заробітної плати на досконало конкурентному ринку. Далі розглянемо ще декілька моделей, які характеризують ситуацію рівноваги на недосконало конкурентному ринку праці. Заключає розділ аналіз чинників диференціації рівнів заробітної плати.

Чимало економістів вважають ставку заробітної плати найважливішою ціною в економіці будь-якої країни. Коливання її рівня і диференціація ставок у різних групах найманих робітників відіграють важливу роль в забезпеченні зайнятості та добробуту населення.

15.1. Пропонування праці на досконало конкурентному ринку

ДЛЯ поглибленого вивчення пропонування праці проаналізуємо три випадки: розглянемо, як формується пропонування праці з боку окремих індивідів, яким воно є для окремої фірми, а також особливості формування пропонування праці для галузі та економіки в цілому.

На конкурентному ринку праці великому числу конкуруючих фірм, що купують конкретні види праці, протистоять робітники, які мають однакову кваліфікацію і пропонують свої послуги незалежно один від одного. Якщо вони не об'єднані в профспілки, то кожен робітник конкурує з іншими робітниками за вільні робочі місця, які є в наявності у кожний даний період часу. При цьому конкретний індивід суб'єктивно визначає для себе, скільки часу він буде працювати. З цих індивідуальних рішень складається зрештою обсяг пропонування праці в економіці.

Коли власник будь-якого товару пропонує його на ринку, він має на меті одержати максимум прибутку від його продажу. Найманий же робітник володіє специфічним товаром - здатністю до праці, яку він може застосовувати

лише особисто і протягом певного часу. Час належить до найбільш обмежених ресурсів. Кожна людина має обмежений термін життя, і тому природно припустити, що вона буде прагнути використати відведений їй час з максимальною вигодою для себе. Сукупна корисність часу для найманого робітника складається з корисності робочого часу та корисності дозвілля - часу, вільного від роботи. Терміном "дозвілля" в мікроекономіці охоплюється будь-яка діяльність людини поза місцем роботи. Сюди відносяться вживання їжі, сон, відпочинок, розваги, інтелектуальний розвиток, виховання дітей, спілкування з іншими людьми тощо.

Продаючи свою робочу силу, робітник має на меті не максимізацію прибутку, а максимізацію сукупної корисності часу. Час дозвілля приносить людині безпосереднє задоволення, так би мовити, корисність у натуральній формі, а робочий час приносить грошовий доход, який використовується для купівлі певної кількості споживчих благ. Саме по собі безпосереднє задоволення від дозвілля не можна виразити в грошовій формі. Але кожна година часу, витрачена на дозвілля, означає втрату частини грошового доходу в розмірі годинної ставки заробітної плати, тобто відмову від споживання певної кількості товарів і послуг. Отже, альтернативну вартість години дозвілля можна оцінити через ставку заробітної плати так само, як і корисність робочого часу. В аналізі ринку праці годинну ставку заробітної плати ми приймаємо за ціну одиниці праці.

Щоб максимізувати корисність часу, робітник повинен прийняти індивідуальне рішення: яку частку бюджету часу він буде витрачати на дозвілля, а яку - на працю. Основним фактором, що впливає на вибір робітника, є годинна ставка заробітної плати. її рівень визначає тривалість робочого часу кожного індивіда. Підвищення ставки заробітної плати за низького її початкового рівня спонукає робітника працювати більше за рахунок скорочення часу дозвілля. Виникає ефект заміни дозвілля працею. Але високий рівень ставки зарплати дає можливість споживати більше за тих же, або навіть менших затрат робочого часу. Це - прояв ефекту доходу. Він діє у протилежному напрямку і може спричинити скорочення пропонування праці. Чим вищим є рівень зарплати, тим більшим стає ефект доходу. Коли ефект доходу перевищує ефект заміни, тривалість робочого часу скорочується.

Графічна ілюстрація дії ефектів доходу і заміни представлена на рис. 15.1. На горизонтальній осі (t) відкладаємо кількість годин дозвілля на добу, на

вертикальній - доход від робочого часу (w) . Якби індивід зовсім не працював, то час дозвілля становив би 24 години, а якби працював всі 24 години, то одержував би доход з розрахунку погодинної ставки 10 грн. за годину у сумі 240 грн. Пряма PQ є лінією бюджету часу. Крива U1 відповідає деякому початковому рівню корисності часу. За даної ставки заробітної плати індивід

Розділ 15· Пропонування і рівновага на ринку праці 295

максимізує корисність у точці А , тобто має 8-годинний робочий день, 16 годин дозвілля і одержує заробітну плату у 80 грн.

Підвищення ставки зарплати вдвічі (до 20 грн./год.) обертає лінію бюджету часу навколо точки Q до точки

R , де сума доходу становить 480 грн. Ефект заміни знаходимо з допомогою побудови умовної бюджетної лінії (на графіку позначена пунктиром), паралельної новій лінії бюджету і дотичної до початкової кривої байдужості £/,. Ефект заміни спонукає робітника переміститись з точки рівноваги А в точку С, збільшити робочий час з 8 до 12 годин, відповідно скоротивши години дозвілля.

Але одночасно діє ефект доходу, який переміщує робітника на вищий рівень корисності U2 в точку рівноваги В , де робочий час становить 4 години, а час дозвілля - 20 годин. Тепер робітник одержує 80 грн. зарплати, але

сукупна корисність часу для нього зростає і максимізується за рахунок підвищення цінності часу дозвілля. У даному випадку ефект доходу перевищує ефект заміни, тому пропонування праці з боку робітника скорочується. Можливо, що робітник вибере іншу точку на новій кривій байдужості, розташовану ліворуч від точок А і В .Це означатиме, що домінує ефект заміни, тривалість робочого часу збільшиться.

Одночасна дія обох ефектів спричиняє дві конфігурації кривої ін-

дивідуального пропонування праці. Вони зображені на рис. 15.2.