Проведений аналіз ефективності у споживанні й обміні дозволяє зробити два важливих висновки:

>якщо кожен учасник обміну максимізує свою корисність і при цьому відбувається взаємовигідна торгівля, то в результаті встановлюється рівновага, за якої розподіл благ є ефективним за споживанням та обміном;

>кожний ефективний розподіл (кожна точка на кривій контрактів) є конкурентною рівновагою.

Доповнює теорію ефективності в сфері споживання аналіз ефективності виробництва та розподілу ресурсів у виробництві.

18.2. Ефективність у сфері виробництва

Аналіз ефективності у сфері виробництва має два взаємопов'заних аспекти: внутрігалузева ефективність — використання і розподіл ресурсів всередині галузі та міжгалузева ефективність - оптимальний розподіл ресурсів між галузями, трансформація структури виробництва.

Оптимальне розміщення ресурсів у галузі між окремими фі-

рмами досягається, коли галузь випускає максимально можливий обсяг продукції і неможливо перерозподілити ресурси так, щоб збільшити випуск і знизити витрати. Це означає, що кожна фірма працює, застосовуючи технологічно та економічно ефективний способи виробництва, ресурси в галузі використовуються повністю. Технологічна ефективність дозволяє кожній фірмі максимізувати обсяг випуску за наявних обмежених ресурсів, а економічна ефективність дозволяє мінімізувати витрати виробництва заданого обсягу випуску.

Обидві ці проблеми кожна фірма галузі може вирішити, керуючись правилом оптимального використання ресурсів, яке ми обгрунтували в розділі 14. Для конкурентної фірми це правило сформульоване таким чином: фірма досягає оптимального співвідношення ресурсів, яке максимізує прибуток, коли кожен вхідний ресурс використовується до межі, де гранична доходність даного ресурсу стане рівною ціні цього ресурсу, тобто:

(18.4)

Це правило включає в себе і правило мінімізації витрат на заданий обсяг продукції. Ми з'ясували, що, перетворивши рівняння (18.4), можемо отримати співвідношення:

366 Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

(18.6)

тобто, кожна фірма досягне заданого обсягу виробництва з мінімальними витратами ресурсів за такої їх комбінації, коли гранична продуктивність кожного ресурсу буде однаковою на кожну одиницю видатків на цей ресурс (еквімаржинальний принцип).'

Рівняння (18.6) можна представити як: . Ліва час-

мінімізують свої витрати, гранична норма технологічної заміни стає однаковою для всіх фірм. Якщо граничні норми технологічної заміни не співпадають, це означає, що не всі фірми використовують ресурси виробництва даного товару ефективно. У цьому випадку ресурси починають переливатись до тих фірм, які використовують їх ефективніше, ніж інші. Ці фірми розширюють обсяги виробництва, а фірми, які господарюють нераціонально, скорочують їх. Перерозподіл ресурсів у галузі відбувається доти, доки граничні норми заміни ресурсів не зрівняються для всіх фірм

За умови рівності у жодної з фірм не буде стимулу купувати

додаткові ресурси, щоб покращити їх співвідношення з метою мінімізації витрат. Отже, в галузі ресурси розміщені і використовуються ефективно за

Парето.

Правило оптимального співвідношення ресурсів включає в себе також правило вибору конкурентною фірмою оптимального обсягу виробництва: МС — Ρ. Як ми знаємо, конкурентна фірма, орієнтуючись на ринкові ціни на продукцію галузі, вибирає такий обсяг випуску, за якого граничні витрати стають рівними ціні продукції, лише в цьому випадку вона може максимізувати прибуток.

Якщо візьмемо обернені величини рівняння (18.5) і зробимо відповідні перетворення", то отримаємо:

де - це граничні витрати виробництва одиниці продукції

-ринкова ціна продукції.

Отже,

Таким чином, оптимізуючи на ринку ресурсів свій попит, фірма досягає оптимального обсягу виробництва (такого, який дозволяє максимізувати

прибуток) на ринку готової продукції. Рівняння визначає опти-

мальний обсяг виробництва товару X для кожної фірми. Якби фірми мали неоднакові граничні витрати, то ті з них, у яких граничні витрати виявилися б меншими за ціну продукції, почали б розширювати виробництво, максимізуючи прибуток. А фірми з високими граничними витратами отримували б збитки і скорочували б виробництво, аж доки t не зрівнялись би з ціною

для всіх фірм. Коли всі фірми галузі вироблятимуть продукт X з однаковими граничними втратами, не знайдеться способу перерозподілити загальний обсяг його виробництва поміж фірмами так, щоб зменшити витрати галузі в цілому. Крім того, в конкурентній галузі у довгостроковому періоді

І

Підставимо значення відповідних MRP і поділимо кожну частину рівняння на

Візьмемо обернені величини:

якщо поділити ціну одиниці ресурсу на додаткову кількість виготовленого цією одиницею продукту, то одержуємо витрати фірми на додаткову одиницю продукції, тобто граничні витрати МС .

368 Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

встановлюється рівність Ρ = МС = min АТС . Отже, всі фірми галузі виробляють продукцію з мінімальними витратами.

Описані процеси відбуваються в кожній галузі. Вони забезпечують міжгалузеву ефективність розподілу ресурсів, яка встановлюється, коли всі фірми в усіх галузях досягають ефективності у виробництві, тобто:

і т. д. Оскільки всі виробники, незалежно від того,

в якій галузі вони здійснюють виробництво, на конкурентному ринку ресурсів купують ресурси за тими ж рівноважними конкурентними цінами, то граничні норми технологічної заміни повинні бути рівними для всіх фірм всіх галузей. Рівність

(18.7)

означає, що в галузі, яка виробляє товар X , і в галузі, що виробляє товар Υ, ресурси використовуються у повному обсязі і розподілені ефективно за Парето. Перерозподіл ресурсів між галузями, який дозволив би збільшити виробництво одного блага, не зменшуючи обсягів виробництва іншого, неможливий, не існує розтрати ресурсів. Якщо ж такої рівності (18.7) немає, то ресурси розподілені між галузями неефективно і їх перерозподіл дасть приріст обсягу випуску в одній або кількох галузях. Ресурси через ринок ресурсів переміщуються в ті галузі, де вони використовуються в оптимальному співвідношенні, яке мінімізує витрати до рівня МС = Ρ і покращує стан споживачів даної продукції. Відбувається трансформація структури виробництва в

економіці.

Ситуацію встановлення оптимального розміщення ресурсів між галузями (міжгалузевої ефективності) ілюструє „скринька Еджворта", пристосована до сфери виробництва (рис. 18.3). Графічно ефективний розподіл ресурсів між галузями забезпечується в точці, де нахили всіх ізоквант збігаються і дорівнюють співвідношенню цін ресурсів, яке відображає нахил ізокости. Виробник знаходиться в рівновазі, мінімізуючи витрати і одночасно максимізуючи прибуток.

На осях діаграми відкладені кількості основних виробничих ресурсів - праці (L) і капіталу (Κ) , які розподіляються між двома виробничими процесами або двома фірмами, які виробляють два види товарів X і Υ . Початок координат в точці X = 0 визначає обсяг виробництва блага X, а в точці Υ = 0 - обсяг виробництва блага Υ. Довжина і висота „скриньки Еджворта" визначаються сукупними запасами ресурсів (50 L та 30 К).

Набір виробничих ізоквант показує рівні виробництва за різних комбінацій ресурсів. Три ізокванти ιвідображають виробництво X на рівні 50, 60 та 100 одиниць, вони увігнуті до початку координат X,

інші три ізокванти , що відображають виробництво 10, 35 і 40 одиниць Υ, повернуті на 180° і увігнуті до початку координат Υ. Співвідношення цін відображає лінія (аналог ізокости). Проаналізуємо ефективність розподілу ресурсів між виробництвом двох товарів.

Ресурси будуть вкладені неефективно за Парето, якщо їх перерозподіл дає приріст обсягу випуску в одному або обох видах виробництва. І навпаки, розподіл ресурсів у виробництві буде ефективним, якщо випуск одного товарy не можна збільшити без зменшення виробництва іншого. На діаграмі неефективною є точка G , оскільки будь-який перерозподіл в межах затонованої зони, окресленої ізоквантами дасть більший обсяг виробництва як товару X , так і товару Υ. Точки В і С відображають ефективні варіанти міжгалузевого розподілу ресурсів.

У точках В і С, де ізокванти виробництва товару Υ дотичні до ізоквант виробництва товару X , граничні норми технологічної заміни ресурсів у виробництві обох товарів однакові, тобто:

А оскільки всі виробники на ринку ресурсів стикаються з одним і тим самим співвідношенням їхніх цін, то:

Графічно точками рівноваги є всі точки, в яких ізокванти двох товарів

37О Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

дотичні до лінії співвідношення цін ресурсів . Ці точки є точками ефективного розподілу ресурсів у виробництві.

Крива, яка з'єднує всі точки ефективного розподілу ресурсів (В, С, D),

називається кривою виробничих контрактів. Крива виробничих

контрактів показує всі технологічно ефективні поєднання факторів виробництва. Точки поза межами кривої неефективні, оскільки це точки перетину, а не точки дотику ізоквант. Коли розподіл ресурсів починається поза кривою контрактів, виробникам буде вигідно додатково найняти робітників або орендувати капітал, вони можуть перерозподіляти ресурси, мінімізуючи витрати.

Місце точки рівноваги на кривій виробничих контрактів визначає попит споживачів. Наприклад, якщо споживачі пред'являють більший попит на товар X , то рівновага може встановитись у точці D , в якій ізокванти також є дотичними. Обидва виробники максимізують обсяги випуску, виробляючи 100 одиниць X і 10 одиниць Υ , і мінімізують витрати виробництва, оскільки співвідношення продуктивностей і цін праці та капіталу рівні. За таких умов жоден виробник не має потреби купувати додаткові ресурси. Можливості подальшого зниження витрат за наявних запасів ресурсів вичерпані. Отже, ресурси розподілені ефективно за Парето між видами виробництв, тобто між галузями.

Крива виробничих контрактів, що з'єднує множину Парето - ефективних варіантів розподілу виробничих ресурсів, може бути трансформована у криву (межу) виробничих можливостей. Межа виробничих можливостей (РРС) або крива трансформації показує всі ефективні поєднання обсягів виробництва двох продуктів за обмежених ресурсів праці і капіталу.

має від'ємний нахил, оскільки ефективне виробництво означає, що збільшення обсягу виробництва одного товару вимагає переміщення ресурсів з виробництва іншого і відповідного зменшення обсягів випуску останнього. Вона опукла від початку координат, що означає збіль-

372 Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

лись ці умови, але й ресурси повинні бути розподілені між різними видами виробництва благ так, щоб структура виробництва відповідала структурі суспільних потреб. Тобто споживачі повинні бути готові заміщувати блага у споживчому кошику в тій самій пропорції, в якій економіка може трансформувати одне благо в інше. В цьому випадку досягається повна ефективність розподілу ресурсів економіки.

Оскільки і виробники, і споживачі прирівнюють граничні норми заміни благ до однакових ринкових цін, то гранична норма трансформації будьякого блага в інше у сфері виробництва дорівнює граничній нормі заміни цих благ для кожного споживача.

Об'єднавши рівняння (18.2), що показує граничну норму заміни благ для споживача, з рівнянням (18.9), що показує граничну норму трансформації для виробника, одержуємо фундаментальний результат для ринку досконалої конкуренції:

(18.10)

Якщо ця рівність в економіці не виконується, це означає, що якогось товару виробляється багато, а іншого мало, отже, розподіл ресурсів неефективний. У цьому випадку треба трансформувати виробництво так, щоб MRT для виробників стала рівною MRS споживачів. Рівність означає, що не існує способу покращити становище споживачів за рахунок змін у виробництві даних благ. В економічній системі встановлюється загальна рівновага, яка відповідає критерію Парето - оптимальності.

Рис. 18.5 ілюструє цю важливу властивість. Тут на криву виробничих можливостей нанесені

ними для виробників, з позицій споживачів ефективною буде лише єдина точка В , де кути нахилу кривих однакові, тобто крива байдужості

, лінія співвідношення цін і межа виробничих можливостей (РРС) дотичні, отже:

обох товарів буде точно відповідати тій їх кількості, на яку споживачі пред'являють попит. Гранична норма трансформації і гранична норма заміни благ в точці В рівні. Це означає, що конкурентна рівновага в ринковій економіці Парето - ефективна за розподілом ресурсів у сфері споживання, обміну і виробництва.

На основі проведеного аналізу загальної рівноваги і економічної ефектив-

ності можемо сформулювати загальні умови ефективності доско-

нало конкурентної економіки. Вони описуються системою рівнянь:

Оскільки в конкурентній економіці граничні норми заміни благ однакові для всіх споживачів і дорівнюють співвідношенню цін цих благ, то неможливо перерозподілити сукупні обсяги споживання кожного блага між споживачами так, щоб покращити стан хоча б одного без погіршення стану іншого. Вигідні обміни відсутні. Це означає, що рівновага в даній економіці ефективна за споживанням та обміном.

Оскільки в конкурентній економіці граничні норми технологічної заміни ресурсів у кожного виробника однакові для кожного товару і рівні співвідношенню цін ресурсів, то для мінімізації витрат жоден виробник не має потреби купувати додаткові ресурси. Це означає, що рівновага виробника в такій економіці ефективна за використанням та міжгалузевим розміщенням ресурсів.

•

Оскільки в досконало конкурентній економіці граничні витрати ви-

374 Частина VI. Ефективність конкурентної ринкової системи

робництва будь-якого блага рівні ринковій ціні даного блага для всіх виробників, і гранична норма трансформації одного блага в інше дорівнює співвідношенню їхніх цін, то неможливо перерозподілити сукупний обсяг виробництва будь-якого товару між фірмами, щоб знизити загальногалузеві витрати виробництва цього товару. Це означає, що

рівновага є ефективною за розподілом ресурсів у виробництві.

Оскільки у досконало конкурентній економіці граничні норми трансформації виробництва благ дорівнюють відповідним граничним нормам заміни цих благ для всіх споживачів, то неможливо змінити структуру виробництва так, щоб покращити стан будь-кого, без того, щоб не погіршити стану іншого. Це означає, що загальна рівновага економічної системи Парето - ефективна за розподілом ресурсів в усіх сферах.

Таким чином, повна системна ефективність враховує ефективність у споживанні й обміні, яка досягається за максимізації задоволення потреб споживачів з врахуванням їх уподобань; ефективність у виробництві й обміні, яка досягається за мінімізації витрат в усіх галузях економіки; та відповідність інтересів виробників та споживачів за досягнення оптимальної структури економіки.

Слід мати на увазі, що ці висновки є чисто теоретичними, вони стосуються ідеальної моделі досконалої конкуренції. В реальному житті ринкова система має чимало дефектів, які заважають їй забезпечувати таку всеохоплюючу ефективність. У багатьох випадках, які звичайно об'єднують назвою "неспроможність ринку", саморегульований ринковий механізм не забезпечує Парето - ефективної рівноваги. До дефектів ринку відносять недосконалу конкуренцію, неповну інформацію, зовнішні ефекти і неспроможність забезпечити виробництво суспільних благ. В усіх цих випадках для досягнення ефективних рішень потрібне державне втручання у функціонування ринкового механізму, його корекція.